Українську письменницю Вікторію Амеліну посмертно нагородили спеціальною відзнакою Міжнародної асоціації видавців Prix Voltaire. Цю премію присуджують людям, які померли за використання своєї свободи слова.
Про це повідомили в ГО “Українська ПЕН”.
Під час Міжнародного конгресу видавців спецвідзнаку замість письменниці отримала голова Центру громадянських свобод, нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук.
Премія Prix Voltaire відзначає видатні здобутки літераторів, які загинули у боротьбі за свободу слова, кажуть у Міжнародній асоціації видавців.
“Мета нагороди – продемонструвати виняткову залученість лауреата до свободи вираження думок та викрити, як його або її змусили мовчати”, – йдеться на сайті асоціації.
Під час церемонії організатори показали минулорічний виступ Вікторії Амеліної у Норвегії. Тоді письменниця отримувала Спецвідзнаку Prix Voltaire замість автора Володимира Вакуленка, вбитого росіянами у 2022 році на Ізюмщині Харківської області.
“Я, українська письменниця, говорю від імені мого колеги Володимира Вакуленка, який, на відміну від мене, не пережив ще одну спробу Російської імперії стерти українську ідентичність. Ця нагорода унікальна, значуща та зворушлива.
Частково через те, що ніхто із сотень інших українських авторів, котрі, як і Вакуленко, були вбиті протягом усієї української історії, не отримував цю міжнародну відзнаку посмертно. Я впевнена, що Володимир Вакуленко хотів би також їм присвятити цю премію”, — казала тоді вона.
Олександра Матвійчук після отримання нагороди зізналася, що до неї на заході підходили багато людей, які особисто знали Вікторію завдяки її участі у різних заходах.
“Я вкотре дивуюся, як багато вона робила — їздила та виступала, волонтерила, документувала воєнні злочини, писала книгу. І звичайно, мені дуже сумно, що Віка не може забрати свою нагороду сама. Але місточки, які вона будувала між Україною та світом досі працюють, і на цьому міжнародному конгресі авторів та видавців з усього світу це дуже відчутно”, — сказала голова Центру громадянських свобод.
Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка, членкиня PEN Ukraine і правозахисниця родом зі Львова. Вона загинула внаслідок важких поранень після ракетного обстрілу Краматорська 1 липня 2023 року.
2014 року Вікторія написала свій перший роман “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. 2021 року Амеліна стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженевського, після чого заснувала на Донеччині Нью-Йоркський літературний фестиваль.
Під час повномасштабної війни письменниця долучилася до документування російських воєнних злочинів у правозахисній організації Truth Hounds. Амеліна розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою “War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War” — у ній ідеться про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.
У квітні 2024 року “Видавництво Старого Лева” анонсувало випуск збірку поезії “Свідчення” письменниці Вікторії Амеліної. Книгу упорядкувала її подруга, менеджерка Софія Челяк спільно з чоловіком загиблої Олександром. Ілюстратором збірки став іконописець і реставратор Данило Мовчан.
А у листопаді INDEX у партнерстві з Українським ПЕН започаткував стипендійну програму імені Вікторії Амеліної для письменниць та письменників з України й з-за кордону. Таким чином хочуть вшанувати пам’ять загиблої літераторки та продовжити її справу.