Продуктові набори, допомога психологів і юристів, евакуація, соціальні рейси — це ще не повний перелік того, чим займається команда громадської організації “Проліска”. 5 вересня, у Міжнародний день благодійності, ми розповідаємо детальніше про допомогу переселенцям і тим, хто залишається у небезпечних регіонах, зокрема на Донеччині.
Про діяльність гуманітарної місії Вільному радіо розповів керівник “Проліски” Євген Каплін.
Гуманітарна місія на Донеччині та Луганщині працювала з 2014 року. Та упродовж перших місяців відкритої війни майже всі центри гуманітарної місії “Проліска”, розгорнуті на сході, були зруйновані або ж опинилися в окупації. Їхні команди невдовзі змогли продовжити роботу в інших регіонах.
“Наш головний офіс знаходився у Харкові — на той момент у зоні активних бойових дій. Тому ми перенесли свій головний офіс на захід країни. У Торецьку, наприклад, закрили офіс, а його команда відкрила новий у Дніпрі. Почали їздити в Торецьк із Дніпра, а також займатися Дніпропетровською областю. У тому числі переселенцями, які там знаходяться”, — зазначає керівник гуманітарної місії.
За понад рік повномасштабної війни громадська організація розширила свою благодійну діяльність на 13 регіонів України — розгорнули 10 гуманітарних центрів. Команда вже налічує близько півтисячі людей.
“На сьогоднішній день у нас є програми, які діють у прифронтовій зоні, де люди або не виїжджали, або повертаються до своїх домівок. Є програми, які діють в тилових регіонах, де ми підтримуємо внутрішньо переміщених осіб. Є, скажем так, змішані”, — додає Євген Каплін.
Зараз більшу частину фінансування гуманітарна місія отримує від Управління ООН з координації гуманітарних справ і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Представники гуманітарної місії “Проліска” не припиняють підтримувати жителів Донеччини. Людям привозять продукти, воду, гігієнічні набори та ліки.
“З харківського гуманітарного центру команда їздить до північної частини Донеччини. Із Дніпра – до південної частини. Присутності наразі немає, але щоденно наші працівники туди виїжджають”, — каже Євген Каплін.
Людям, чиї будинки пошкоджені російськими обстрілами, доставляють будівельні матеріали.
“Суть в тому, щоб “законсервувати” об’єкт до того, поки не буде такого капітального вирішення. Коли була деокупація на Донеччині, у нас пішли заявки від органів місцевого самоврядування цілими пачками просто”, — пояснює співрозмовник.
Такі будівельні набори, додає Євген, намагаються привезти якомога швидше після російських атак.
“Якщо обстріл відбувається у вечірні або нічні години, то наступного дня зранку наша команда виїжджає на місце. У Краматорську, коли була знищена піцерія і також постраждали навколишні домівки, у день прильоту приблизно за 2,5 години були вже там”, — ділиться керівник організації.
Та найближчим часом один із гуманітарних центрів “Проліска” все ж планують відкрити і на Донеччині.
“Роботи дуже багато. Саме по Донецькій області логістика не така швидка, як нам би хотілося. Створення невеличкого офісу тут “розв’яже” руки з логістикою. Команда зможе ще оперативніше реагувати на гуманітарні потреби, на “прильоти” і так далі”, — додає Євген.
Працює команда гуманітарної місії щоденно. Допомогти цивільним також приїжджають психологи і юристи.
“Прильоти” відбуваються і у суботу, і в неділю, тому у нас команда в такому щоденному режимі знаходиться в офісах. Є чергові. Виїзди на Донеччину щоденні. От нещодавно, коли був “прильот” по Покровську, наша команда була там на наступний день о 7-й ранку, щоб люди могли швидко “підлатати” свої будівлі. Психологи працювали з людьми як в стані гострого стресу, так і з тими, хто втратив близьких. [Пізніше] були і юристи, які допомагали людям відновлювати документи”, — згадує керівник організації.
Проконсультуватися з психологом і юристом можуть і переселенці. Також “Проліска” допомагаює шелтерам для ВПО у різних регіонах України.
“Є програми з психологічної допомоги, юридичний кейс для переміщених осіб. Якщо до повномасштабного вторгнення по всій країні було всього лиш 8 модульних містечок, то на сьогоднішній день в Україні більше 2000 місць компактних поселень. Це гуртожитки, дитячі садки, школи, переобладнання під проживання. Наша допомога залежить від потреб кожного з таких приміщень. Ми робимо ремонти, купуємо побутову техніку, ліжка, якщо вони потрібні. Понад 150 таким центрам ми допомогли з початку повномасштабного вторгнення”, — розповідає Євген Каплін.
Ковдри, постільна білизна, посуд — таку допомогу теж можуть отримати цивільні.
“Товари непродовольчої допомоги ми передаємо як людям, які знаходяться в зоні бойових дій, так і тим, хто виїхав. Це можуть бути ковдри, постільна білизна, набори посуду. Коли не було світла, це також були лампи на сонячних батареях. Це можуть бути ліжка або розкладачки”, — каже співрозмовник.
Евакуацію цивільних місія “Проліска” розпочала з першого дня повномасштабного війни. За 1,5 року із різних областей країни змогли вивезти понад 30 тисяч людей.
“Евакуюємо людей автобусами, машинами, навіть човнами, як це було [на Херсонщині], медичними “швидкими допомогами” там, наприклад, де людина поранена або маломобільна, важкохвора. На Донеччині теж 24 лютого поїхав перший автобус”, — зазначає керівник організації.
За його словами, найбільшу кількість евакуацій провели саме на Донеччині.
“На сьогоднішній день у нас, у залежності від безпекової ситуації, їздить транспорт щоденно або від двох разів на тиждень. Залежить від кількості бажаючих”, — каже Євген.
Організовувати масові евакуації допомагає місцева влада — збирають списки охочих.
“Зараз вивозимо з Курахівського напрямку, тобто з усіх громад, які поряд, сіл Мар’їнського району, Вугледарської громади, Селидівської громади. Це також Бахмутський район. До окупації безпосередньо з міста Бахмута. Тепер це періодично Часів Яр, Костянтинівка [та інші],”, — ділиться Євген Каплін.
За необхідності, додає він, евакуйованим допомагають й з розселенням.
“У Дніпрі, наприклад, є місця компактних поселень, які ми ремонтуємо. Якщо потрібно відновлення документів, то теж це робимо. Було, що одним з автобусів їхали 16 пасажирів – і всі без документів. Вивозили з села Павлівка у районі Вугледара, там дуже плотно працювала російська авіація. Люди сиділи в оточенні. Наша команда декілька місяців відновлювала їм паспорта, інші документи”, — згадує співрозмовник.
У населених пунктах поблизу лінії фронта, які через російські обстріли залишилися без необхідної соціальної інфраструктури, гуманітарна місія “Проліска” організувала для жителів безкоштовні перевезення.
“Там немає магазинів, аптек, банків, банкоматів, де люди можуть зняти гроші. Тому у нас є програма соціального перевезення. Ходить автобус з прифронтового населеного пункту до райцентру або до обласного центру, де люди можуть потрапити на прийом до лікаря, поїхати і зняти пенсію чи в Пенсійний фонд, у супермаркет. Автобус чекає їх 4 години та повертає їх назад”, — каже очільник організації.
Волонтери налагодили вже понад 100 таких соціальних рейсів у 9 регіонах країни. Близько 20 з них працюють на Донеччині.
“Коли тільки деокупували Святогірськ, ми сиділи на зустрічі з керівником військової адміністрації. Крім багатьох проблем, які були озвучені, одне з головних питань було, що людям треба їздити до Слов’янська, Краматорська. Ми запустили такий транспорт”, — згадує Євген.
Гаряча лінія гуманітарної місії “Проліска” працює щоденно з 9:00 до 18:00 за такими номерами:
Раніше ми розповідали про волонтерку Ольгу Зайцеву, яка за понад рік відкритої війни з командою евакуювала з Донеччини сотні людей. Їй довелося пережити не один обстріл росіян, контузію, бачити сльози дорослих та обличчя наляканих дітей. Окремо ми підготували матеріал про те, де є допомога для переселенців в Дніпрі.