Днями у Нью-Йорку влаштували благодійний розпродаж хендмейду та картин, створених ремісниками і художниками з Донецької області. Розповідаємо як це було, чим прославили свій край майстри та як організувати подібне, якщо ви виробляєте щось або хочете допомогти творчим переселенцям.
“Захід пройшов надзвичайно успішно! До нас прийшли близько 150 людей. Стільки підтримки для бахмутських художників та ремісників в галереї “Open Source” в Брукліні. Бахмутські друзі, тут, у Нью-Йорку, ми з вами”, — розповідає Вільному радіо організаторка акції Наташа Ванчек.
У 1999-2001вона жила та працювала у Бахмуті, тодішньому Артемівську, в ГО “Еколого-культурний центр “Бахмат”. Під час війни з російськими загарбниками, які місяцями штурмують Бахмут, американка не змогла залишитись осторонь та вирішила підтримати майстрів з українського сходу.
Тож зібрала роботи 4-х майстрів з Бахмута та організувала ярмарок для допомоги митцям. Відвідувачі обирали поміж картин бахмутської мисткині Маші Вишедської, хенд-мейд сумками бахмутянки Світлани Кравченко, намистами з бісеру Романа Зуба, ляльками Наталі Роменської, а також дерев’яними тарілками релокованої костянтинівської майстерні родини Поколенків “Wood Like”.
“Майстер тільки тоді надихається, коли його роботи комусь потрібні — для мене це дуже важливо. Це частина мого особистого, і завдяки цьому ярмарку моє життя стало цікавим людям на іншій частині глобуса. Я ніколи не могла й подумати, що мої скромні роботи можуть опинитись так далеко та принести радість там”, — розповідає Світлана Кравченко.
Під час заходу виручили близько 8 тисяч доларів, з них більшу частину приніс продаж виробів, а решту — пожертви відвідувачів. Усі кошти передадуть цим майстрам.
“Це практично мій єдиний дохід, який я зараз маю. У мене немає роботи, житло моє сплачує син. У Бахмуті я сама заробляла, і нині для мене це дуже болісно. Тому я дуже вдячна за цю підтримку”, — каже Світлана.
Вона виїхала з Бахмута влітку і не змогла покинути в обстрілюваному місті деякі свої вироби, вивезла із собою. Проте так вчинили не всі: під час евакуації від війни матеріали для хобі зазвичай не беруть до “тривожної валізки”. Тому у багатьох майстрів зі сходу, які б могли взяти участь у ярмарку, запасу виробів просто не було.
Також майстрам нині набагато тяжче щось виготовляти руками — в умовах постійних відключень електрики та повітряних тривог.
Тому для Світлани Кравченко та інших майстрів улюблене хобі — це й певна медитація.
“Ми страшенно любимо свій край і своє місто! Фізично я виїхала, але весь час ловлю себе на думці, що я живу в Бахмуті. І працюючи над своїми ляльками, торбинками, я наче вдома, наче марю. Чітко знаю в якій коробці у моїй майстерні в Бахмуті лежить те, що б мені зараз стало в пригоді для ляльки. В евакуації ж приходиться шукати ці матеріали”,– пояснює Світлана.
Організаторка заходу Наташа Ванчек наголошує: успіх заходу — це був колективний результат.
“Місце для благодійного розпродажу надала галерея “Open Source” у Брукліні — якби ні, я б проводила захід просто у себе у квартирі. Керівниця галереї Моніка так багато допомогла з логістикою та просуванням! Також були їжа та напої, їх надали ресторан Keuka Kafe. Популярний ресторан сучасної української кухні “Veselka” безкоштовно передав тістечка та задонатив. Місцевий телеканал, кажуть, дав анонс. На захід прийшли ще 4 колишніх волонтери Корпусу Миру США, які працювали в Україні. Одна з них, Крістіна, допомагала увесь вечір. Моя подруга Ріні, чиї батьки приїхали з Одеси, з її 10-річною дочкою теж дуже допомагали”, — розповідає Наташа Ванчек.
На заході провели лотерею на підтримку місцевих організацій. Люди платили різними способами.
“Для нас велика честь приймати роботи митців, які були настільки активними у своїх громадах. Минув майже рік після російського вторгнення в Україну, сподіваємося на полегшення і мир”, — каже виконавча директорка Open Source Galery Моніка Вурер (Monika Wuhrer).
“Ми раді підтримати цей збір коштів. Сподіваємось, що продаж художніх виробів допоможе добрим людям Бахмута”, — додає власниця Keuka Kafe Ольга Сахно (Olga Sakhno).
“Радо пожертвував кошти та підтримав Україну цим проєктом. Дуже задоволений, що захід пройшов успішно”, — підсумовує власник “Veselka” Джейсон Берчард (Jason Birchard).
Загалом, майстриня Світлана Кравченко вражена допомогою мешканки Нью-Йорка, з якою ніхто з майстрів особисто не знайомий.
“Ця дівчина, яка народилася у США, так безкорисливо та ретельно все провела — організувала масу переговорів, листування. Вона просто все це зробила для підтримки України”, — каже Світлана.
Такий благодійний захід можна організувати в будь-якій країні та будь-хто вмотивований з цим впорається, каже Наташа Ванчек.
“Люди в інших громадах інших країн могли б організувати подібні заходи для українських митців, незалежно від того, наскільки є велика українська громада. Важливо розповісти ким є люди, яким ви хочете допомогти, та персоналізувати це”, — каже вона.
Дуже важливо всіляко зацікавити місцеву громаду.
“У нашому випадку це була місцева українська громада, люди, які вивчають Україну, колишні волонтери Корпусу Миру, які працювали в Україні тощо. Українсько-американська координаційна рада (UACC) допомогла з просуванням заходу та логістикою (через них люди змогли давати пожертви). Якби у нас було більше виробів, ми б з легкістю продали більше. Але “ланцюжок постачання” не такий вже й легкий”, — каже американка.
Вона уточнює, шлях до подібного заходу складається з таких кроків:
Видатний сучасний художник з Донеччини Петро Антип нині у Луцьку створює найбільшу картину у світі під назвою “Космогонія”. Готова картина буде розміром 2 тисячі квадратних метрів. Під час її створення він проводить благодійні заходи та збирає кошти. Більше про це читайте в матеріалі “Художник з Донеччини створює найбільшу картину у світі, на яку піде 2 тонни фарби”.
Читайте також: