Влада Маріуполя заявила: з території комбінату “Азовсталь” можливий витік в Азовське море концентрованого сірководню. Цю отруту як відходи виробництва збирали тут десятиліттями — просто неба на березі моря. А тепер бомбардування російських військових можуть зруйнувати захисну споруду, яка утримує десятки тисяч кубів зеленуватої токсичної рідини. Розбираємо це разом з екологом та гідрогеологом.
18 травня мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив: є загроза повного вимирання Азовського моря.
“Бомбардування «Азовсталі» могло пошкодити технічну споруду, яка стримує десятки тисяч тонн концентрованого розчину сірководню. Витік цієї рідини повністю вб’є флору та фауну Азовського моря. Далі небезпечні речовини можуть потрапити до Чорного та Середземного морів”, — написав очільник заблокованого армією РФ міста.
За словами радника маріупольського міського голови Петра Андрющенка, концентрація сірководню у цьому “хімічному озері біля Шлакової гори” і дає зелений відтінок.
Вадим Бойченко зазначає: необхідний негайний допуск до комбінату міжнародних експертів та ООН, аби фахівці вивчили ситуацію та попередили “екологічну катастрофу світового рівня”.
Вільне радіо звернулось за коментарями до експертів з екології та гідрогеології.
Фахівець у галузі гідрогеології, гірничий інженер, вчений НАН України Євген Яковлев вважає, таким заявам бракує підґрунтя. Адже коли комбінат “Азовсталь” працював на повну потужність, він давав величезну частку промислового забруднення моря та повітря. Про яке тоді мало казали.
“До таких заяв мають бути цифри, хоча б балансові. Сірководень у воді, коли утворюється, він при русі по поверхні через гумус, ґрунти тощо швидко руйнується. По-друге, при нормальній роботі “Азовсталі” були такі [великі за об’ємами та наслідками забруднення] стоки (про які ніхто не говорив), таке забруднення грунтових вод, і такі атмосферні викиди (які “лягали” на поверхню Азовського моря), і їх вплив достовірно не оцінювався! Хоча він був ураганним”, – каже експерт.
На його думку, такі заяви “лише дискредитують саму проблему”.
“Щоб заявляти, що це вб’є Азовське море, Середземне (та можна продовжувати у цьому напрямку до Атлантичного океану), потрібно все ж таки казати інженерні речі. Я пройшов Чорнобиль та інші драматичні події, і ціна слова, його достовірність тут має бути дуже високою, а не емоційною. Емоцій і так вистачає”, — каже Яковлев.
З оцінкою Євгена Яковлева дещо погоджується й голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко. Ці технічні споруди з’явилися не вчора. А нині під час боїв становлять величезну загрозу для довкілля, причому не тільки українського, каже вона під час онлайн-дискусії “Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України”.
“Ми десятки років наголошували уряду, що необхідно вжити заходів щодо відкачування цих відходів і потім перероблення цього сірководню або його використання надалі. Зараз це знаходиться практично на ґрунті, практично на березі Азовського моря, і будь-яке пошкодження цієї споруди може призвести до прориву і потрапляння тисяч тонн в Азовське море концентрованого сірководню”, — каже екологиня.
Вона вважає: бомбардування російської армії території “Азовсталі” дійсно як наслідок може призвести до повної загибелі всього живого, що є в Азовському морі. Ба більше, — до транскордонного забруднення.
“Оскільки це (концентрований сірчистий водень, — ред.) може потрапити до верхнього шару Азовського моря, відбудеться серйозне знесення у Чорне море <…> Сірководень з Азовського моря однозначно буде зашкоджувати не лише Чорному морю, але й Середземноморському басейну. Тому ми бачимо цю пряму загрозу не лише для України, а й транскордонного, міжнародного, Європейського, глобального значення. Це загроза для Азовського моря, куди має вихід й Росія”, — пояснює співрозмовниця.
Лідерка ВЕЛ зазначає: у Чорному морі є свій сірководень, але не в такій кількості, як біля “Азовсталі”.
“В самому Чорному морі є природний шар сірководню, за 200 метрів на глибині. Це придонний сірководень, який поступово зливається через Босфор і Дарданелли у Середземне море (але це мінімальна концентрація”, — каже екологиня.
Вона підкреслює: Росія свідомо коїть там екологічний злочин.
“Ці обстріли були зроблені предметно… Промислові зоні, де знаходилися ці відходи, — це страшна загроза <…>І ці техногенні аварії спричиняються свідомо, тому що, наприклад, військові дії потребували винищення цивільної інфраструктури навколо цих підприємств, де знаходились наші військові. А тим більш є з космосу космічні знімки”, — каже Тимочко.
На думку Євгена Яковлева, аби оцінити ситуацію більш тверезо, треба обстежити місцевість та за можливості взяти проби води звідти.
“Необхідно обстежити ці зруйновані ємності, шламосховища, хвостосховища, де можливе утворення сірчистих сполук. І за можливістю на місцях цих витоків узяти хоча б з десяток проб. Саме зараз, коли немає дощів, немає розчинення, у маловодний період”, — каже він.
Або можна хоча б зробити експрес-оцінку паперовими індикаторами.
“Якщо робити експрес-оцінку, є паперові індикатори, які працюють на рН, на кислоту. Тому що сірководень дає підвищену кислотність, зниження водневого показника — це робиться за секунду. І там одразу видно: якщо рН 2-3-4 — це вже небезпечні рівні й для біоти (живих організмів, — ред.), і для якості морської води, і стану Азовського моря у прибережній смузі”, — пояснює гідрогеолог.
Робити такий експрес-текст у заблокованому росіянами та їх маріонетками з т.зв. “ДНР” Маріуполі зараз немає кому. Тому гідрогеолог вважає, необхідно звернутись за посередництвом до міжнародної гуманітарної організації.
Такий досвід оцінки екологічних ризиків по обидва боки лінії розмежування вже є.
“Треба звернутися через Міжнародний Комітет Червоного хреста – так само як ми обстежували стоки шахт та їх вплив на колодязі та джерела нецентралізованого водопостачання у 2016 та 2021 роках. Узгоджували з “тією стороною”, через Червоний Хрест. Тоді ми відібрали проби на всі види забруднень, включаючи природні радіонукліди, які є у вугіллі. Це спрацьовувало вже двічі”, — каже Євген Яковлев.
Гідрогеолог вважає: надалі на Донбасі кількість таких небезпечних для довкілля та людей об’єктів буде лише зростати.
“Тому що до кінця, наприклад, невідомий стан і Новгородського фенольного шламонакопичувача, й інших. Оскільки на Донбасі їх такого типу було до 1,5 тисяч, і їх стан на сьогодні невідомий. А їх стік сильно направлений на правобережжя Сіверського Дінця та до Приазовських рік”, — прогнозує гідрогеолог.
Євген Яковлев впевнений: екологічний ризик впливу на здоров’я людей може бути тяжчий, ніж прямі наслідки війни. Ця ситуація вимагає негайного серйозного вивчення. На його думку, влада на усіх щаблях не встигає реагувати на всі ці екологічні виклики.
“Це має бути програма на державному рівні, моніторинг. А по тих реакціях, які я зустрічав у спілкуванні (з представниками влади різних рівнів, — ред.) — немає сприйняття цього. Реакція високопосадовців не оперативна та поки не дуже повна, у порівнянні з тим комплексом небезпечних процесів, які вже масштабно працюють. Ця тема — це номер 2 після прямих ефектів війни”, — каже Євген Яковлев.
За його словами, посадовці поки реагують на екологічні наслідки військової агресії РФ занадто повільно.
“Ситуація обганяє нас. Дуже велика дистанція між фактичним сприйняттям та рівнем ухвалення рішень — вона має бути скорочена та має вийти на оперативну взаємодію”, — резюмує експерт.
Наприкінці першого місяця відкритої російської війни проти України столичний еколог Олексій Василюк заявив: таких масштабів забруднення довкілля, які є нині, Україна ще ніколи не зазнавала. Професійні та громадські екологи намагаються разом з правоохоронцями фіксувати кожний випадок цієї шкоди. Він впевнений: колись Росії доведеться за це заплатити, й навіть більше, ніж за зруйновану українську інфраструктуру.
Читайте також: