Земля, яка вбиває. Ґрунти в зоні затоплення шахт — це загроза для місцевих

Тож ми обговорили ситуацію з експертами та простими людьми, під будинками яких та сама порожнеча.

В населеному пункті чоловіка особливо видно наслідки підтоплення шахт вже зараз. Лише нещодавно Сергію вчергове довелося підтесати двері, бо їх перекосило, і вони не відкривалися.

Впливає на цю територію та навколишні стихійне затоплення шахт на тимчасово окупованій території Донеччини та Луганщини. Воно триває з 2014-го. А з 2015-го року гідрогеологи цих регіонів не отримують офіційної інформації від шахт з ТОТ. За даними ДРГП "Донецькгеологія", зараз затопленими вважаються не менше 26 вугільних шахт у Донецькій області та 23 шахт Луганщини.

62 міста та селища на сході знаходяться над старими гірничими виробками.

Найбільша загроза для ґрунту — піднесення шахтних вод. Якщо не діяти, то рано чи пізно вони потраплять у ґрунтові та поверхневі води і забруднять їх.

Забруднені води забруднять й ґрунти навколо. Виявити це наші гідрогеологи можуть після регулярних досліджень проб підземних вод. Для цього потрібна мережа спостережних скважин та фінансування відповідних робіт. Але цього на Донеччині й по всій країні досі немає.

У шахтних водах можуть бути важкі метали й взагалі вся таблиця Менделєєва, каже Марина Маринченко. От, наприклад, по Торецькій ВЦА у 2020-му році мінералізація води не перевищувала 3-3,5 г/куб дм.

Для порівняння: мінералізація води на півдні Донеччини — до 6 г/куб дм. Там її опріснюють, очищують системою зворотнього осмосу та п'ють.

Фахівчиня "Донецькгеології" називає 3 найбільш загрозливих для вод (та, відповідно, ґрунтів) Донеччини промислові об'єкти. Всі вони — на тимчасово окупованій території.

На цьому особливо небезпечному об'єкті у 1979-му провели підземний ядерний вибух. Там утворилося скловидне тіло.

Тобто, окупаційна адміністрація зі своїми російськими кураторами ймовірно допустили затоплення капсули з радіоактивними речовинами. А тепер відновили відкачування в тому районі шахтних вод, але запізно: відкачують води, змішані з радіоактивними елементами.

Промислові відходи Горлівського хімзаводу становили величезну загрозу для довкілля регіону й до початку бойових дій. Тільки тут виробляли високоякісну вибухівку для боєприпасів та мононітрохлорбензол. 2 тисячі 350 тонн відходів цього виробництва накопичувалися на проммайданчику впродовж 1972-1994 років. Їх зберігали у металевих бочках та інших місткостях у незадовільному стані.

За результатами досліджень "Донецькгеології" 2011 року, в районі звалища Горлівського хімзаводу вже тоді максимальні концентрації толуолу, хлорбензолу і бензолу в грунтах перевищували у 5 разів фонові значення для проммайданчиків регіону. А ступінь забруднення верхнього водоносного горизонту середнього карбону перевищувала гранично-допустиму концентрацію у 11-5300 разів за вмістом фенолів, у 14-1045 разів — за вмістом хлорбензолу і до 90 ГДК за вмістом інших органічних сполук.

Що ж і куди саме витікає у землю з-під Горлівського хімзаводу нині — фахівці підконтрольної частини Донеччини не знають.

Але наразі досліджень немає.

До 2014-го року на цій шахті працював водовідливний комплекс.

Шахтні води, що підіймаються внаслідок некерованого затоплення, несуть з землі ще одну непомітну, але дуже небезпечну та підступну загрозу для життя і здоров'я людей. Води витискають з-під землі шахтний метан, непомітний для жодного з органів відчуттів.

І таке вже було на Луганщині у середині 1990-х через неконтрольоване затоплення шахти в районі нині окупованого Стаханового. За словами Михайла Волинця, тоді затопило кілька десятків вулиць та кілька десятків багатоповерхових будинків у місті Стаханові.

За його словами, найпотужніший такий вибух фіксували колись у Макіївці, задовго до початку бойових дій на Донбасі. А тепер загроза може бути ще масштабніша.

Над покинутими шахтними виробками з часом просідає ґрунт. Це може статися від неконтрольованого затоплення шахт на ТОТ або ж внаслідок розміщення шахтної підробки під житловим масивом.

Тоді облдержадміністраціям довелося терміново виділяти бюджетні кошти на ліквідацію наслідків цих надзвичайних ситуацій та термінове прокладання нових водогонів та каналізації.

У районі Селидового, за словами Михайла Волинця, декілька років тому грунтові води теж підступили до рівня вигрібних ям.

У 2000-му гірничий інженер, головний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАНУ, Євген Яковлев з колегами зробили прогноз за моделлю Датської геологічної служби. Нещодавно його уточнили. Згідно з цим прогнозом територія Центрального Донбасу потерпатиме від просідань грунту на 2-7 метрів.

За словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, у Стаханові внаслідок неконтрольованого затоплення шахт був підтоплений величезний шмат родючої землі.

На таких забруднених землях вирощувати агропродукцію чи випасати скот вже не можна, принаймні певний час.

За даними фахівців ДРГП "Донецькгеологія", на території Торецької ВЦА в деяких колодязях вже щезла вода.

Аби стежити за наслідками неконтрольованого затоплення шахт Донецької області, "Донецькгеологія" ще 3 роки тому пропонувала створити систему контролю (спостережних скважин). Це прописали та затвердили в "Регіональній програмі стану довкілля в Донецькій області на період 2020-2024 роки". Але кошти на це Департамент екології та природних ресурсів жодного разу не виділив.

Більш того, за словами представниці "Донецькгеології", Департамент екології ДонОДА "упереджено не забезпечує фінансування з 2010-го року" на спостереження за підземними водами Донеччини. Це і ще ряд факторів призводить до "викривлення фактичних даних і штучного покращення екологічного стану підземних вод у Донецькій області".

Українські урядовці запевняють, що питання екологічних загроз внаслідок збройної агресії Росії на сході України - постійно у порядку денному на міжнародних перемовинах.

Зокрема, про це йшлося на зустрічі із генеральним секретарем ОБСЄ Хельгою Шмід 26 травня 2021. Наприкінці лютого під час виступу перед державами-членами ООН віце-прем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков акцентував увагу на радіаційному забрудненні ґрунтових вод та масштабному екологічному лиху в ОРДЛО, яке загрожує не лише Україні, а може й вийти за її кордони.

У жовтні минулого року Олексій Резніков звернувся до генерального директора МАГАТЕ з проханням відправити моніторингову місію групи експертів на Донбас, для перевірки наявних екологічних загроз. Але, як повідомляє українська делегація у Тристоронній контактній групі, Росія блокує доступ інспекторів МАГАТЕ до ядерного матеріалу на тимчасово окупованих територіях.

Це підтверджують і правозахисники, які займаються цим питанням та проводили дослідження екологічної ситуації на сході України.