image

Земля, яка вбиває. Ґрунти в зоні затоплення шахт — це загроза для місцевих


Земля, яка вбиває
Ґрунти в зоні затоплення шахт — це загроза для місцевих
Під землею на сході України теж триває війна. Тільки вона невидима і керована лише природою, законами геології й фізики.

Підземні води, які десятиліттями відкачували з вугільних шахт, намагаються зайняти свій природний, історичний рівень. Адже їх стали відкачувати не всюди. І вода готова поглинути мільйони кубометрів підземної порожнечі, які утворилися за понад 200 років гірничого видобутку на Донбасі.
Ми у багатьох місцях пройшли "точку повернення" і можемо зробити тільки щось навздогін. Я навіть рівняння винайшов про швидкість підйому шахтних вод. Ми маємо інтервал у проміжку від 5 до 10-ти років
каже гірничий інженер Євген Яковлєв.
Тож ми обговорили ситуацію з експертами та простими людьми, під будинками яких та сама порожнеча.
Шахтні води піднімаються, і на Луганщині це вже видно неозброєним оком
Пів будинку туди їде. А ця сторона стоїть на місці. Решта будівлі тягне туди. І ось воно по кутах тріщить
розповідає про свою хату в Золотому-4 на лінії розмежування місцевий мешканець Сергій.
В населеному пункті чоловіка особливо видно наслідки підтоплення шахт вже зараз. Лише нещодавно Сергію вчергове довелося підтесати двері, бо їх перекосило, і вони не відкривалися.
Відбувається просідання ґрунту. Земля розкисає, вода виходить, а будинки в нас руйнуються.
Сергій біля своєї хати в тріщинах та шахта "Золоте", колаж: Вільне радіо
Впливає на цю територію та навколишні стихійне затоплення шахт на тимчасово окупованій території Донеччини та Луганщини. Воно триває з 2014-го. А з 2015-го року гідрогеологи цих регіонів не отримують офіційної інформації від шахт з ТОТ. За даними ДРГП "Донецькгеологія", зараз затопленими вважаються не менше 26 вугільних шахт у Донецькій області та 23 шахт Луганщини.
На території Донецької області на 2014-й рік на обліку були 108 вуглевидобувних підприємств, які здійснювали водовідлив. Ми знали завідомо, яким за добу буде приплив води на кожну конкретну шахту, горизонт, пласт. На 2020-й рік ми отримали таку звітність про шахтний водовідлив по 22-х вугільних шахтах. Нині 81 шахта знаходиться на непідконтрольній території
розповідає начальниця Бахмутської еколого-гідрогеологічної партії ДРГП "Донецькгеологія" Марина Маринченко.
Марина Маринченко та схема-приклад переходу води між шахтами підконтрольної і непідконтрольної території. Колаж: Вільне радіо
Вода "зшиває" у єдиний комплекс і підконтрольну, і непідконтрольну територію. По центральній групі шахт працюють приблизно 8 шахт водовідливу на непідконтрольній території на зниження рівня води приблизно на 60-80 метрів, замість необхідних 300-350 метрів. Тут чисто економічний мотив: "Навіщо нам відкачувати воду в 6 разів дорожче за кубометр, шоб захищати українську сторону?". Представники "ДНР" обрали такий шлях егоїстично. Екологічно егоїстично
зазначає гірничий інженер, головний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАНУ Євген Яковлев.
62 міста та селища на сході знаходяться над старими гірничими виробками.
Найбільша загроза для ґрунту — від забрудненої води
Найбільша загроза для ґрунту — піднесення шахтних вод. Якщо не діяти, то рано чи пізно вони потраплять у ґрунтові та поверхневі води і забруднять їх.
Найстрашніше те, що високомінералізовані підземні води, піднімаючись на поверхню, будуть змішуватись із ґрунтовими. Тобто з тими, які ми використовуємо у колодязях, невеликих водозаборах. Ми просто можемо втратити той об'єм прісної води, яку зараз використовує населення
розповідає Марина Маринченко.
Забруднені води забруднять й ґрунти навколо. Виявити це наші гідрогеологи можуть після регулярних досліджень проб підземних вод. Для цього потрібна мережа спостережних скважин та фінансування відповідних робіт. Але цього на Донеччині й по всій країні досі немає.
Шахтні води — це вся таблиця Менделєєва
У шахтних водах можуть бути важкі метали й взагалі вся таблиця Менделєєва, каже Марина Маринченко. От, наприклад, по Торецькій ВЦА у 2020-му році мінералізація води не перевищувала 3-3,5 г/куб дм.
Якщо ж брати Покровський район, там є шахти, де рівень мінералізації перевищує 25 г/куб дм. Це залежить від глибини шахти. Ці води скидають у відстійники, певна частина забруднюючих речовин там осідає, а решту скидають у річки
каже гідрогеологиня
Для порівняння: мінералізація води на півдні Донеччини — до 6 г/куб дм. Там її опріснюють, очищують системою зворотнього осмосу та п'ють.
Топ-3 найнебезпечніші об'єкти на непідконтрольній Донеччині
Фахівчиня "Донецькгеології" називає 3 найбільш загрозливих для вод (та, відповідно, ґрунтів) Донеччини промислові об'єкти. Всі вони — на тимчасово окупованій території.
Шахта "Юнком":
стронцій 90, цезій 137, тритій
01
На цьому особливо небезпечному об'єкті у 1979-му провели підземний ядерний вибух. Там утворилося скловидне тіло.
Шахта "Юнком", Фото: donmining.info
16 вересня 1979 на глибині шахти провели підземний ядерний вибух під назвою "Експеримент "Кліваж". 95% продуктів радіоактивного розпаду (стронцію 90, цезію 137 і тритію) залишалися в оплавленій ізольованій камері під землею. 40 років цю камеру тримали сухою, не даючи шахтним водам піднятися до її рівня. Таким чином радіаційний фон навколо весь цей час утримували нормальним.

З 2018-го року воду з горизонту 900 метрів тут відкачувати припинили, а водовідливний комплекс з шахти "Юнком" перевели на шахту "Красний Октябрь". Таким чином, ймовірно, камера вже розгерметизована, і звідти витікають продукти радіоактивного розпаду.
Що там зараз відбувається, ми не можемо сказати. За непідтвердженими даними, по Єнакієвому почали працювати водовідливні комплекси, які побудувала т.зв. "ДНР": на 3-х шахтах відкачують шахтні води та скидують їх у річку Булавінку, і далі в Міус та в Азовське море
розповідає фахівчиня ДРГП
Тобто, окупаційна адміністрація зі своїми російськими кураторами ймовірно допустили затоплення капсули з радіоактивними речовинами. А тепер відновили відкачування в тому районі шахтних вод, але запізно: відкачують води, змішані з радіоактивними елементами.
ДП "Горлівський хімічний завод": бомба уповільненої дії
02
Промислові відходи Горлівського хімзаводу становили величезну загрозу для довкілля регіону й до початку бойових дій. Тільки тут виробляли високоякісну вибухівку для боєприпасів та мононітрохлорбензол. 2 тисячі 350 тонн відходів цього виробництва накопичувалися на проммайданчику впродовж 1972-1994 років. Їх зберігали у металевих бочках та інших місткостях у незадовільному стані.
Горлівський хімзавод, Фото: blogs.korrespondent.net
Мононітрохлорбензол — це високотоксичні відходи 2-го класу небезпеки. Отрута, яка порушує функції всіх органів людини, в першу чергу кровотворних.

У 1989-му ці відходи роз'їли цистерни, в яких зберігалися, та витекли у виробку сусідньої шахти "Олександр-Західний". Одразу загинули 3 людей; їхні тіла через високу концентрацію отрути не змогли підняти на поверхню. Десятки гірників отримали тяжкі хімічні ураження.

Лише у 2011-му відходи у цистернах вивезли з території заводу на утилізацію у Польщу. На це витратили 60 млн грн коштів з державного екологічного фонду. Але на території підприємства залишились 2 могильники з зараженим шаром ґрунту.
За результатами досліджень "Донецькгеології" 2011 року, в районі звалища Горлівського хімзаводу вже тоді максимальні концентрації толуолу, хлорбензолу і бензолу в грунтах перевищували у 5 разів фонові значення для проммайданчиків регіону. А ступінь забруднення верхнього водоносного горизонту середнього карбону перевищувала гранично-допустиму концентрацію у 11-5300 разів за вмістом фенолів, у 14-1045 разів — за вмістом хлорбензолу і до 90 ГДК за вмістом інших органічних сполук.
Ми свого часу створювали мережу спостережних скважин по Горлівському хімзаводу. Запускали трасери (рідкі барвники-маркери, — ред.) для визначення того, куди дійшло те забруднення по Горлівці. Витікання були, і Хімзавод не хотів платити штрафи й робив все можливе, аби ці наші скважини виходили з ладу. Ми приїздили, вони були то забиті або ще щось
згадує гідрогеологиня ДРГП.
Що ж і куди саме витікає у землю з-під Горлівського хімзаводу нині — фахівці підконтрольної частини Донеччини не знають.
Це джерело забруднення нікуди з Горлівки не поділося. Міністерство охорони здоров'я піднімало тривогу, що там високий рівень захворюваності на рак, вели моніторинг…
каже Марина Маринченко.
Але наразі досліджень немає.
Ртутна шахта № 2 у Горлівці: "ртуть це страшно"
03
До 2014-го року на цій шахті працював водовідливний комплекс.
Піщаники, які містять мінерали ртуті, задіяні у вугільних пластах, які відпрацьовували на сусідніх шахтах. Тому якщо водовідлив зупиниться, там теж був зв'язок із сусідньою шахтою у Торецьку. Ртуть — це страшно. Ми не знаємо: є там відкачування чи немає. За непідтвердженими даними, водовідлив там зупинявся, потім поновлювався. Чи є він зараз постійно — невідомо
каже гідрогеологиня.
Шахта 2-біс Микитівського ртутного комбінату у Горлівці. Фото: Михайло Кулішов, травень 2014
Це все вже було. Приклади наслідків затоплень шахт на Донбасі раніше
Вибухи метану та спонтанні пожежі — теж наслідки затоплення
Шахтні води, що підіймаються внаслідок некерованого затоплення, несуть з землі ще одну непомітну, але дуже небезпечну та підступну загрозу для життя і здоров'я людей. Води витискають з-під землі шахтний метан, непомітний для жодного з органів відчуттів.
Цей газ - без запаху та кольору, без смаку. Він накопичується не лише у підвалах, а й у перших поверхах будинків, по тріщинах
розповідає в коментарі Вільному радіо голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.
І таке вже було на Луганщині у середині 1990-х через неконтрольоване затоплення шахти в районі нині окупованого Стаханового. За словами Михайла Волинця, тоді затопило кілька десятків вулиць та кілька десятків багатоповерхових будинків у місті Стаханові.
Було зафіксовано понад 30 випадків, коли люди отримували опіки шкіри різних ділянок, зір втрачали внаслідок опіків. Людина зайшла у підвал, вимикач увімкнула або чиркнула сірник, — ось тобі спалах. І шок, і слизові обпалювали
згадує очільник Незалежної профспілки гірників.
За його словами, найпотужніший такий вибух фіксували колись у Макіївці, задовго до початку бойових дій на Донбасі. А тепер загроза може бути ще масштабніша.
Молодогвардійськ, Білозерське, Селидове: приклад спалаху інфекційних хвороб
Над покинутими шахтними виробками з часом просідає ґрунт. Це може статися від неконтрольованого затоплення шахт на ТОТ або ж внаслідок розміщення шахтної підробки під житловим масивом.
У місті Молодогвардійську на Луганщині пішло просідання до поверхні. Порушилися водогін та каналізація: фекалії потрапили у водогін. Стався спалах інфекційної хвороби - гепатиту, або хвороби Боткіна! Та сама ситуація була у Білозерському у Донецькій області на початку Незалежності України. Там одразу захворіли десятки, якщо не сотні людей
згадує очільник Незалежної профспілки гірників.
Тоді облдержадміністраціям довелося терміново виділяти бюджетні кошти на ліквідацію наслідків цих надзвичайних ситуацій та термінове прокладання нових водогонів та каналізації.

У районі Селидового, за словами Михайла Волинця, декілька років тому грунтові води теж підступили до рівня вигрібних ям.
Вийшов з ладу двигун на насосі на скважині для пониження рівня шахтних вод, і на додачу там вкрали кабель. В результаті у людей під підлогою з'явилася оця брудна вода, яка з'єдналася з вигрібними ямами та криницями для питної води! 40% території Селидового було підтоплено
каже Михайло Волинець.
У 2000-му гірничий інженер, головний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАНУ, Євген Яковлев з колегами зробили прогноз за моделлю Датської геологічної служби. Нещодавно його уточнили. Згідно з цим прогнозом територія Центрального Донбасу потерпатиме від просідань грунту на 2-7 метрів.
Якщо умовно закрили всі шахти й затопили, виходить, що синє — це болото, жовте — це там, де рівні прийдуть на глибини 1,5-4 метри (що небезпечно для домів та криниць). Район Донецька, Горлівки, Стаханова — це все "порвана" територія: дороги, мости, водогони, нафтогазогони, каналізація, витоки... — все це знаходитиметься в умовах, коли ґрунт просідає, рухається, рветься
малює ймовірну картину експерт.
Стаханов: підтоплення орної землі
За словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, у Стаханові внаслідок неконтрольованого затоплення шахт був підтоплений величезний шмат родючої землі.
Було затоплено понад 2 тис га орної землі — це дуже багато!
каже Михайло Волинець.
На таких забруднених землях вирощувати агропродукцію чи випасати скот вже не можна, принаймні певний час.
Неліпівка: пересихають колодязі
За даними фахівців ДРГП "Донецькгеологія", на території Торецької ВЦА в деяких колодязях вже щезла вода.
По Неліпівці осушилися колодязі. Незрозуміло чому, це необхідно встановлювати. Звісно, це було пов'язано і з посухою, і з відсутністю роботи водовідливного комплексу шахт. Певний взаємозв'язок тримав рівень води
розповідає гідрогеологиня Марина Маринченко.
"Департамент екології ДонОДА упереджено не забезпечує фінансування"
Аби стежити за наслідками неконтрольованого затоплення шахт Донецької області, "Донецькгеологія" ще 3 роки тому пропонувала створити систему контролю (спостережних скважин). Це прописали та затвердили в "Регіональній програмі стану довкілля в Донецькій області на період 2020-2024 роки". Але кошти на це Департамент екології та природних ресурсів жодного разу не виділив.

Більш того, за словами представниці "Донецькгеології", Департамент екології ДонОДА "упереджено не забезпечує фінансування з 2010-го року" на спостереження за підземними водами Донеччини. Це і ще ряд факторів призводить до "викривлення фактичних даних і штучного покращення екологічного стану підземних вод у Донецькій області".
Зусилля України на рівні ТКГ заблоковані
Українські урядовці запевняють, що питання екологічних загроз внаслідок збройної агресії Росії на сході України - постійно у порядку денному на міжнародних перемовинах.

Зокрема, про це йшлося на зустрічі із генеральним секретарем ОБСЄ Хельгою Шмід 26 травня 2021. Наприкінці лютого під час виступу перед державами-членами ООН віце-прем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков акцентував увагу на радіаційному забрудненні ґрунтових вод та масштабному екологічному лиху в ОРДЛО, яке загрожує не лише Україні, а може й вийти за її кордони.

У жовтні минулого року Олексій Резніков звернувся до генерального директора МАГАТЕ з проханням відправити моніторингову місію групи експертів на Донбас, для перевірки наявних екологічних загроз. Але, як повідомляє українська делегація у Тристоронній контактній групі, Росія блокує доступ інспекторів МАГАТЕ до ядерного матеріалу на тимчасово окупованих територіях.

Це підтверджують і правозахисники, які займаються цим питанням та проводили дослідження екологічної ситуації на сході України.
Українська сторона економічної підгрупи надала перелік кандидатів, які можуть увійти в цю робочу групу. Але наразі це питання блокується, не виконується через відсутність реакції зі сторони Російської Федерації. Немає відповіді, тому цей процес не запускається
підсумовує менеджерка проєкту «Миробудування та примирення з питань екологічного та ресурсного відновлення на Сході України» БФ "Право на захист" Олександра Лук'яненко.
Стаття підготована "Вільним радіо" в рамках проєкту "Діалог крізь лінію розмежування" за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю "Вільного радіо" та не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією
Новини по темі

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: