Керовану авіабомбу масою у 3 тонни днями росіяни скинули на фенольний завод у Нью-Йорку. Руйнувань зазнали будівлі підприємства. Удари по цьому заводу можуть загрожувати екології. А якщо від обстрілу постраждає гребля шламонакопичувача, наслідки можуть бути катастрофічними. Так вважає нардеп від Донеччини Муса Магомедов, який раніше очолював Авдіївський коксохім, пов’язаний із заводом у Нью-Йорку. Пояснюємо, що це було за виробництво та яку загрозу приховують ці землі.
30 червня військовий оглядач Олександр Коваленко опублікував кадри, на які потрапив удар російської армії по Фенольному заводу у Нью-Йорку Торецької громади.
Відео: Олександр Коваленко
“Факт застосування ФАБ-3000 М-54 Нью-Йорком говорить про те, що Торецьку агломерацію найближчим часом почнуть стирати з лиця землі як і всі інші міста перед початком наступу. План командування гранично зрозумілий. Мабуть, ГВ (угрупування військ, — ред.) “Південь” [Збройних сил РФ] неабияк збудилося від свого успіху на схід від агломерації й вирішило форсувати події”, — написав Олександр Коваленко.
Як вдалося встановити журналістам Вільного радіо, на відео дійсно потрапив фенольний завод у Нью-Йорку. Удар прийшовся по найбільшому скупченню споруд.
З приводу ймовірної шкоди екології під час таких обстрілів Вільне радіо звернулося по коментар до народного депутата Верховної Ради України Муси Магомедова. Посадовець понад 10 років був генеральним директором Авдіївського коксохімічного заводу, який у виробничих процесах пов’язаний з фенольним заводом у Нью-Йорку. За словами Магомедова, руйнування будівель заводу дійсно може становити загрозу для довкілля, адже там можуть зберігатися залишки сировини. Та ще масштабнішими можуть бути наслідки удару по іншому об’єкту поряд з заводом.
“На мій погляд, більшу загрозу несуть сховища [відходів], бо якщо зруйнують дамбу сховища, то це [забруднення] піде по підземних річках, і це стане дуже великою проблемою. Якщо така вода десь осяде, то вона розчиниться впродовж 2-3 годин”, — попереджає нардеп.
Шламонакопичувачі розташовані між Нью-Йорком, Торецьком та тимчасово окупованою Горлівкою.
“Свого часу під час бойових дій у 2014-2015 роках ми разом з ОБСЄ та СЦКК контролювали стан греблі. Тут неодноразово теж “прилітали” снаряди від РСЗВ “Град” та таке інше”, — згадує Муса Магомедов.
Сховище виробничих відходів розташоване за два кілометри від самого заводу та за 800 метрів від житлової забудови.
“Шламонакопичувачі створили спеціально для скиду відходів, щоб через деякий час мати можливість перекачувати з одного сховища в інше. Це технологічний процес, який дозволяв функціонувати виробництву, якщо проводити необхідні технологічні обстеження, взяття проб на аналізи та виконувати контроль стану греблі. У цілому для людей та природи загрози це не становило. Однак, якщо все це потрапить у воду, буде біда”, — наголошує Муса Магомедов.
Зазначимо, думка інших фахівців з цього приводу є іншою. Технологічний процес тривалого зберігання токсичних відходів у накопичувачах просто неба не є сталим та екологічним та становив небезпеку просочування отрути у підземні води, потрапляння у ґрунтові води та забруднення річок. Більше про це читайте тут:
Всю цю хімію тоді також вважали помірно- та малонебезпечними промисловими відходами.Для довідки:На початку 2021 року на відстійнику №1 фенольного заводу у Нью-Йорку було понад 280 тисяч тонн відходів 3-4-го класів небезпеки, в тому числі:
За даними активістів аналітичного порталу DeepState, станом на 2 липня 2024 року від небезпечного шламонакопичувача до лінії фронту — менше 3-х кілометрів.
100 років у регіоні стали будувати заводи й великі об’єми промислових відходів звозили звідти у шламонакопичувачі. Лише навколо Нью-Йорка таких декілька.
“Завод [між Нью-Йорком і Торецьком] побудували понад 100 років тому — він почав працювати у 1917 році. Завод пережив дві війни, але зараз по ньому б’ють та руйнують його, хоча там немає військових”, — говорить Муса Магомедов.
Це єдине на пострадянському просторі підприємство, що переробляло відходи коксохімічного виробництва, які зливали сюди.
З 2008-го завод перейшов у приватні руки — групі “Метінвест Холдинг” олігарха Ріната Ахметова. Завод брав за сировину відходи Авдіївського коксохімзаводу. Кам’яновугільну смолу тут переробляли на фенольні, нафталінові та піридинові продукти.
Нагадаємо, боротися з російськими керованими авіабомбами можуть допомогти літаки F-16. Нідерланди вже офіційно дозволили експорт винищувачів F-16 до України. Перший винищувач від Нідерландів повинен прибути до України “найближчим часом”.