Їх збиралися засипати, додавати відходи у будівельні суміші, але поки продовжили термін експлуатації. Водночас відходи просочуються зі швидкістю 1-2 мм на добу — на рік це понад 3,5 метра.
Про це Вільне радіо дізналося з відповіді на запит, яке отримало від керівництва ПРАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. Фенольно-нафталінове виробництво у Нью-Йорку є підрозділом саме цього промислового гіганта. Шламовідстійники №№1 та 3 знаходяться між Торецьком та Нью-Йорком в Бахмутському районі. Власник відходів, “Метінвест”, розповів про них детально.
За результатами обстеження та розрахунків спеціалізованої організації, шламонакопичувачі №№ 1 та 3 фенольного заводу вже заповнені відповідно на 66% та 73%. Максимум, що вони можуть за проєктом вмістити — близько 410 тис тонн відходів кожний.
Журналісти Вільне радіо відвідали шламонакопичувач №1, ось як він виглядає:
Як зазначає підприємство, нині фенольне виробництво зупинене.
Підприємство збиралося просто засипати шламовідстійник, але законодавство щодо поводження з відходами стало жорсткішим.
“По шламонакопичувачу №1 був розроблений проєкт засипки відходами 4-го класу, що утворюються на підприємстві. Даний проєкт потребує осучаснення згідно зі зміненими вимогами”, — йдеться у відповіді на запит.
А відходи шламу карбонатного (які вивозять на відстійник №3) “можуть знайти застосування в приготуванні будівельних сумішей”.
— 510 тонн водного розчину після зневоднення нафталіну, — майже пів мільйони тонн лабораторних змивів, — 311 тонн смолистих відходів від очищення місткостей та понад 8 тонн забрудненого цими речовинами піску, — 182 тонни відпрацьованого сульфату амонію, — 7 тонн шламових залишків після випарювання. Плюс за 1 квартал сюди завезли понад 120 тонн лабораторних змивів. Всю цю хімію вважають помірно— та малонебезпечними промисловими відходами.
Шламовідстійник №3 заклали у 1985-му, коли вимоги до захисту довкілля були менш суворими. Ніякого “спеціального захисту, мембран” (на які сподівалися еко-активісти), там немає.
“Був передбачений протифільтраційний екран з поліетиленової плівки товщиною 0,2 мм, основа і підстильний шар — з суглинку; чаша шламонакопичувача закольматувалась (ущільнилася, — ред.) шламом”, — описують захисні заходи в ПРАТ “АКХЗ”.
“Ми, вирощуючи огірки, й те товщу плівку беремо!”, — зазначає в коментарі Вільному радіо активіст з Торецька Володимир Єлець. Він вважав, що на дні шламовідстійників є захисні мембрани.
А між відходами зі хвостосховища № 1 та підземними водами — до метру захисного екрану з суглинку та просто грунт (суглинки до 24 метрів завтовшки, 6 метрів супіску та піщаник).
На підприємстві заспокоюють: розвіданих питних водоносних горизонтів в зоні впливу накопичувачів немає. Та зазначають: моніторинг впливу на підземні води має проводитись раз на квартал.
“Але із наглядових свердловин проби не відбираються у зв’язку з замінуванням території. Проби відбираються з п’єзосвердловин 1 раз на місяць”, — зазначають представники ПРАТ “АКХЗ”.
Якими є результати останніх проб грунтових вод, підприємство у відповіді на запит не повідомило.
Нагадаємо, гірничий інженер, науковий співробітник Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України Євген Яковлєв назвав такий захист “символічним та умовним”. Адже, за його словами, плівка бувала пошкоджена коренями рослин та екскаваторами ще до етапу наповнення таких шламовідстійників відходами.
Читайте також: