Розстріляли та спалили: вшануймо Олександра Переця, який загинув поблизу Богородичного на Донеччині

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Олександр Перець із Хмельниччини — один з них. Чоловік обороняв країну з першого дня відкритої війни. Загинув біля села Богородичне — разом із побратимами опинився у засідці росіян у лісі. Фото тіл захисників, обгорілих і з кульовими пораненнями, з‘явились у соцмережі.

Олександр Перець захоплювався історією України та писав вірші

Олександр Перець народився у селі Бедриківці. За рік до повномасштабної війни разом із родиною переїхав до Хмельницького. 

“Тато все життя важко працював будівельником — так вже склалося життя. Був дуже розумним, чудово знав історію України, завжди був патріотом. Ще писав вірші, мені передалося це від нього”, — розповідає Вільному радіо донька загиблого Олеся Перець. 

У перший день відкритого вторгнення Росії 50-річний Олександр взяв до рук зброю. Служив командиром відділення у лавах 106-ї окремої бригади тероборони. 

“Був добровольцем. Хотів ще в 2014 йти на фронт, але я була маленька, тому тато залишився з родиною. Скільки себе пам‘ятаю, він завжди був патріотом. Вранці 24 лютого вже пішов у військкомат. Цього дня ми й бачились востаннє”, — згадує 19-річна Олеся. 

Обороняв країну від російської армії на передовій Донеччини

Після навчання Олександр відправився захищати країну на Донеччині. Останні два тижні життя військовий разом із побратимами перебував на “нулі”. 

“Дзвінки тата завжди були дуже довгоочікувані. Обіцяв, що ми обов’язково зустрінемося. Коли відправили на “нуль”, говорили раз у 2-3 дні. Їх сильно обстрілювали [росіяни] тоді, вони були дуже знесилені. Я про це дізналася вже після його смерті. 

Але стан у тата був дуже позитивний. Вони всі були налаштовані на перемогу, про смерть не думали… Тато часто повторював: “Донечко, я так скучив”, а я плакала. І повторювала, що дуже його люблю”, — ділиться донька військового. 

За декілька днів до загибелі Олександра позиції українських військових атакувала російська армія. Під час обстрілу загинув один із побратимів чоловіка. 

“Його вбили прямо в бліндажі. Тоді вони покликали зі штабу людей, щоб забрали його рештки”, — каже Олеся Перець. 

Олександра вбили російські військові: тіло знайшли обгорілим 

Про можливу смерть Олександра його рідним повідомили побратими. Чоловік загинув 11 травня 2022 року у лісі поблизу Богородичного. 

Пізніше донька натрапила на фото в мережі — серед обгорілих тіл захисників дівчина впізнала свого батька. 

“Спочатку було припущення, що тата більше немає. Тому що відбувся бій, була сіра зона, а тіла тоді ще не забрали. Вони потрапили в засідку, повертаючись з позицій. Я знайшла фото, де тата спалили. Мій тато лежить у лісі, тіло обгоріле… Я ледве не збожеволіла. Наших військових застрелили, а потім підпалили кожне тіло. Не знаю, можливо, навіть ще живих. На жаль, поки нам не вдалося поховати батька — тіло не віддають. Ми боремося за це”, — розповідає донька захисника. 

Олеся каже: досі не може отямитися після втрати батька. 

“Я не живу і не знаю, як жити далі. Це трагедія всього мого життя. Я не уявляю, як бути без нього. П‘ю антидепресанти, тому якось живу. Він був для мене більше ніж тато — друг, з яким можна годинами говорити. Не вистачить слів, щоб описати, як я його люблю. Половина мене назавжди померла з ним”, — додає донька військового. 

Вдома на Олександра чекали дружина, дві доньки та батьки. 

Світла пам’ять загиблому.