У березні 2025 року ЗСУ звільнили 0,013% від площі всієї області, а втратили у 23 рази більше. Водночас рух росіян вдалося сповільнити у порівнянні з попереднім місяцем. Нині під контролем ЗСУ залишається 30,6% території Донецької області. Розповідаємо, як минув місяць на фронтах Донеччини.
Усі дані, наведені нижче, журналісти Вільного радіо подають, спираючись на інформацію Генштабу, бригад ЗСУ, а також аналітичного порталу DeepState.
За підрахунками журналістів Вільного радіо, станом за березень 2025 року російські окупанти захопили територію площею близько 74 км2.
Водночас ЗСУ другий місяць поспіль йдуть в успішні контратаки. Впродовж місяця вони звільнили близько 3,5 км2.
Загальна площа Донеччини — 26,5 тисячі квадратних кілометрів. З них в окупації станом на березень 2025 року — 18,4 тисячі км2, або 69,4%.
Темпи просування росіян на Донеччині продовжують сповільнюватися. Журналісти Вільного радіо зазначали це в аналізі змін на фронті за лютий 2025 року. У березні окупаційна армія змогла захопити територію вдвічі меншу, ніж у лютому.
За березень 2025 року російська армія захопила на Новопавлівському напрямку територію площею 25 квадратних кілометрів. Це продовження руху, втім відбити у ЗСУ вдалося у два рази менше, ніж у лютому 2025-го.
Тут окупанти все менше використовують техніку, але готують засідки з дронами на оптоволокні.
“У противника дронів на оптоволокні дуже багато, він їх не шкодує. Ворог здебільшого атакує ними наші автомобілі, які забезпечують логістику. Наші РЕБи не можуть протидіяти цим дронам. Дуже часто ра*исти застосовують тактику засідки — цей дрон сідає на землю та очікує. Коли з’являється наш транспорт, відразу атакує”, — говорив заступник командира аеромобільного батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ЗСУ Богдан Януш.
За даними аналітичного порталу DeepState, загарбники остаточно захопили тут Скудне та Розлив, а також частково Бурлацьке, Дніпроенергію і Ясинове.
Водночас бійці ЗСУ змогли звільнити територію площею близько 3 км2. Росіян вибили з сіл Новосілка та Андріївка.
Покровський напрямок другий місяць поспіль відзначився сповільненням наступу росіян. Загалом окупанти захопили тут 8,5 км2 у березні, що майже в 10 разів менше за просування в лютому.
Зокрема, близько 5 км2 окупаційна армія змогла захопити між селами Срібне та Преображенка. Загарбникам не вдалося отримати на цьому напрямку жодного додаткового населеного пункту — тільки поля між вищезазначеними селами.
Водночас ЗСУ вдалося посунути лінію фронту поряд із селами Успенівка, Котлине та Піщане. Загальна площа звільненої території — близько 2 км2.
В останні дні березня окупанти намагалися переломити ситуацію та пішли в масований штурм, але підрозділи ЗСУ його відбили. Росіяни втратили близько 60 солдатів, військову техніку та понад 70 дронів. Тому армія інтервентів намагається скористатися погодними та іншими сприятливими умовами.
“Як тільки погода погіршилася, ворог починає рух живої сили та важкої техніки. Найбільше ураження противнику завдають БпЛА, артилерія. Ворог має величезні втрати — понад роту на тиждень лише на нашому напрямку: 150-200 одиниць живої сили на тиждень”, — говорив командир батальйону безпілотних систем 72 ОМБр імені Чорних Запорожців Андрій Назаренко.
Ще 3,5 км2 росіяни змогли захопити між селами Баранівка та Тарасівка. Здебільшого це поля, але село Баранівка повністю опинилося під окупацією.
У лютому 2025 року ЗСУ вдалося стабілізувати фронт у Торецьку, і лінія фронту за місяць не зазнала змін. Однак у березні ситуація погіршилася.
Найбільший прорив — приблизно 7 км2 — був на захід від Нью-Йорка. Тут загарбники повністю захопили село Пантелеймонівка та частково Олександропіль.
У самому Торецьку ситуація неоднозначна. З одного боку, армія росіян просунулася на 600 м2 у забудові на півночі міста. З іншого — ЗСУ звільнили 700 м2 забудови в районі Забалки та на західних околицях міста. В таких умовах у місті залишається 48 місцевих.
Бійці ЗСУ ведуть важкі бої та беруть у місті полонених. Одного разу в березні взяли в полон одразу 20 окупантів. Серед них — командир взводу, командир відділення, стрільці, водії-стрільці та гранатометники.
“Їм [полоненим] пощастило вижити. Але більша частина їхніх “товаріщєй” досі лежить у полях і посадках після невдалих штурмів”, — писали у пресслужбі 12-ї бригади спецпризначення НГУ “Азову”.
Щоб прорвати оборону ЗСУ, росіяни вдаються до хитрощів і намагаються проникнути в тил українських захисників через каналізаційні труби.
“Подібна ситуація була й у Часовому Яру — коли намагалися скористатися інфраструктурою Каналу й ось зараз використовують, за даними розвідки, підземними комунікаціями у Торецьку. Там не так багато подібних місць, де можна таке робити”, — говорив Вільному радіо речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов.
У самому Часовому Ярі протягом березня 2025 року, як і минулого місяця, змін лінії фронту не зафіксували. Хоча росіяни атакують тут щодня, бійці ЗСУ стримують їхні штурми.
“Ворог зараз не здатен вести активні наступальні дії. Усі його попередні спроби закінчилися нічим. На Часовоярському напрямку, південніше Часового Яру, штурмовики лежать по каналах. Ворог зазнав значних втрат і зазнає їх щодня. Навіть якщо комусь із них вдається врятуватися, вижити, то вони сидять у ямах, мерзнуть, по коліно в болоті. І при будь-якій спробі просунутися — їх знищують. Жодних результативних дій противника ми не бачимо, але спостерігаємо їхні спроби накопичення”, — розповідав головний сержант роти вогневої підтримки 5-ї ОШБр Юрій Сиротюк.
Однак окупанти змогли посунути лінію фронту на північ від міста. Поблизу села Григорівка вони захопили близько 3 км2. Тепер усе село опинилося в окупації.
Успіхів ЗСУ на цьому напрямку не було.
Лютий 2025 року відзначився також активізацією окупаційної армії на Сіверському напрямку. Тоді росіяни захопили близько 2,5 км2.
У березні тенденція повільного просування загарбників продовжилася. ЗСУ відбили більшість атак на цьому напрямку. Так військові звітували, що відбили штурм російської бронетехніки, яка намагалася десантувати піхоту.
“Атака ворога захлинулася, противник успіху не мав, погіршення тактичного положення не допущено. Українські захисники тримають оборону, завдають загарбникам втрат у живій силі та техніці”, — писали в ОСУВ “Хортиці”.
Однак окупанти все ж змогли окупувати 3,7 км2 в районах Білогорівки та Золотарівки на Луганщині.
Рухаючись мапою на північ по Донеччині, залишаємо останній — Лиманський напрямок.
Тут в окупаційної армії був найбільший прорив, який зафіксували активісти DeepState на мапі. Окупанти змогли посунути лінію фронту навколо села Ямполівка, а також дістатися від села Іванівка майже до Катеринівки. Загалом на цьому напрямку за місяць потрапили в окупацію 29 км2 території.
Військові пояснюють, що ситуацію на цьому напрямку характеризує вислів: “Вода точить камінь”.
“Армійці країни-агресорки спочатку йдуть парами, потім збираються в групи по 10-15 людей та починають атакувати українські вогневі точки. Якщо ж вогнева точка не є великою, то загарбники можуть атакувати її “двійкою”. Зазвичай це “метод живця”. Коли попереду йде неозброєна людина, просто для того, щоб виявити наші позиції. Позаду йде більш навчена, яка починає атакувати точку після того, як побачить, що її попередника вбито”, — говорив начальник відділення комунікацій 60 окремої механізованої бригади Максим Білоусов.
Нагадаємо, громади Донеччини продовжують допомагати ЗСУ коштом місцевих бюджетів. Так, прифронтова Гродівська селищна військова адміністрація коштом місцевого бюджету провела закупівлю 450 комплектів антидронових сіток, аби допомогти військовим. Званівська сільська рада купила колючий дріт та інші загородження на майже 9 млн грн. Крім цього, одна з військових частин Бахмута закупила дронів ще на 15,1 мільйона гривень.