Серед жертв терору окупантів у Бучі опинився проросійський екс-нардеп родом з Донеччини. Що кажуть його доньки
У власному будинку в Бучі росіяни застрелили екс-нардепа Олександра Ржавського. Наприкінці 1990-х цього бізнесмена та проросійського політика родом з Краматорська обрали до Верховної Ради виборці Бахмута та Красного Луча. Та війська тих, кого підтримував екс-політик, щадити його не стали. Що про це розповідають журналісти та доньки Ржавського — читайте далі.
Про загибель у Бучі колишнього політика, який колись був відомим на Донбасі, повідомив журналіст Олександр Швець.
“Коли в Бучу увійшли війська агресора, і окупанти оселилися у його великому маєтку, Ржавський намагався знайти з ними спільну мову. Але одного разу обурився їх поведінкою та відмовився наливати водку. Був негайно застрілений на місці. У його ж домі. На очах у людей. Московські брати показали йому своє справжнє обличчя. Щоб вже навіть не сумнівався”, — написав журналіст.
Олександр Ржавський. Фото: Facebook/ Aleksandr Rzhavsky
Олександр Швець додає: Ржавський був налаштований скептично щодо загроз з боку Росії.
“Ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Категорично не вірив у збройне вторгнення Росії в Україну. В середині лютого говорив про гуманність росіян: “Хіба ми нині очікуємо таку ж саму форму окупації?! Чому РФ не вчиняла, як фашисти, в анексованому Криму?”, — переказує слова вбитого екс-нардепа журналіст.
Олександр Ржавський іноді з’являвся в ефірах ток-шоу, в тому числі російських. Наприклад, ось запис програми на Першому каналі російського телебачення у грудні 2018, де Ржавський виступає проти Томосу та ПЦУ. Цей фрагмент ефіру досі викладений на сторінці екс-нардепа у Facebook з таким коментарем російською мовою:
“Все. Церква справжня! Не дарма у нас президент — бізнесмен. Я розповів у прямому ефірі, як коштом “віруючих трьох днів” Порошенко із соратниками-спільниками від Церкви нав’язав Україні свій церковний PR-проєкт, наслідки якого ще належить пожинати Україні”.
“Все. Церковь настоящая!”
Хто такий Олександр Ржавський
Олександр Ржавський — уродженець Краматорська, проросійський політик, голова партії «Єдина родина», бізнесмен (президент корпорації «Корал»). У березні 1998 року його обрали до Верховної Ради 3-го скликання від 46 виборчого округу (тобто від нинішнього Бахмута та Красного Луча). Тоді він випередив 17 інших кандидатів та набрав понад 26% голосів виборців. У 1999 та 2004 роках балотувався на пост президента України, але обидва рази не набрав й 0,5% голосів.[/info]
За освітою економіст, починав кар’єру у ПТУ майстром та електромонтером на одному з заводів Краматорська, у шахтоуправлінні в/о “Донбассантрацит” у Красному Лучі на Луганщині. У 1989 році зареєстрував перше в Україні приватне підприємство, одним з напрямків якого була розробка машин для виробництва будматеріалів.
Влітку 2007 року Ржавський потрапив у серйозну ДТП, переніс кілька операцій, і відійшов від політики.
“Ржавський “кинув” своїх виборців, а росіяни “кинули” його”
Про діяльність Олександра Ржавського у Бахмуті (тодішньому Артемівську) згадує тодішній місцевий депутат, активіст, журналіст Володимир Березін.
За його словами, Ржавський колись зрадив своїх виборців з Бахмута та Красного Луча.
“Люди мають розуміти, за кого вони віддавали свій голос. Зараз, думаю, багато бахмутян згадують його не дуже гарно. Тут були люди в його команді, яких він “кинув”. І кінець-кінцем “кинули” і його. Розумієте, не можна “кидати” виборців! А він кинув. І зараз він поставив на рашистів, і вони його “кинули”, закон бумеранга: якийсь орк-алкоголік вистрілив у нього”, — каже Березін.
Він розповідає, Ржавський у 1998-му переміг своїх суперників на виборах до Верховної Ради феєрично.
“У Бахмуті він створив абсолютний фурор! У 1998 році його ніхто не знав, він зареєструвався кандидатом у народні депутати і переміг такі фігури тут: Черепкова (на якого “молилися” та вже бачили нардепом і місцеві комуняки, і мер Олексій Рева), Владислава Лук’янова (сина потужного часовоярського магната Валентина Лук’янова) та Льовочкіна (який взагалі був помічником Януковича). Він увірвався в Артемівськ, феєрично переміг їх усіх та порушив плани багатьох”, — згадує Володимир Березін.
Ржавський використав “креативні” методи агітації, тоді ще не дуже розповсюджені в регіонах.
“Почав випускати свою газету, а його величезні портрети їздили закріплені на міських тролейбусах та муляли очі місцевим. Через цю газету він провів акцію “Єдина родина”: щоб кожна дитина щось намалювала, і за кожний малюнок, який принесли б у його штаб, дитина отримувала якийсь дрібний сувенір (а перше місце було комп’ютер). І переміг з величезним відривом”, — згадує журналіст.
Також він проспонсорував видання буклета з репродукціями чорно-білих картин місцевого художника Сергія Садчикова “Старовинний Бахмут”, на якому митець зобразив старовинні будівлі міста. Буклет теж мав успіх серед містян.
Але потім Ржавський зник.
“І його більше не бачили! Другий раз його бачили на День міста, коли він на стадіоні оголосив про те, що балотується у президенти України. Такий пострадянський підприємець, який мав бути десь авантюристом, десь бандитом…”, — каже наостанок Володимир Березін.
Як жив Ржавський після 24 лютого та як помер: розповідь рідних
Ввечері 8 квітня на сторінці Олександра Ржавського у Facebook з’явився обурений та емоційний допис його дочок Юлії та Аліси, які звинувачують журналіста Олександра Швеця у некомпетентності, спотворенні обставин трагічної загибелі Ржавського та називають це журналістським наклепом. Оскільки, за їхніми словами, ніхто з членів сім’ї не давав ані інтерв’ю, ані свідчень.
Далі вони розповідають, як жив Олександр Ржавський після 24 лютого, як змінились його погляди та як він загинув. За їхніми словами, Ржавський міг виїхати з Бучі “зеленим коридором”, але обрав залишитися, аби стерегти дім та доглядати за тваринами.
“З першого дня війни, 24.02.2022 Олександр Ржавський прийняв у своєму будинку крім сім’ї ще 13 людей, які досі йому безмежно вдячні. Коли дали зелені коридори — всі почали збиратися, але Олександр Миколайович не виїхав з Бучі, він залишився на сторожі дому, щоб коли все закінчилося, наша сім’я змогла повернутись і щоб було куди повернутись. Другою з головних причин — був догляд за всіма домашніми улюбленцями, він не міг їх залишити напризволяще, керуючись правилом «ми у відповіді за тих, кого приручили», — пишуть дочки загиблого політика.
Вони підтверджують, що той не вірив у можливість нападу РФ, але вже після повномасштабного вторгнення Росії дещо змінив погляди.
“<…>Я знала про його ставлення до війни, до Росії і до всього, що відбувається у світі. Так, він не міг повірити в те, що почнеться повномасштабна війна! А хто взагалі міг уявити цей кошмар наяву? У кожного українця від початку війни відбулася повна переоцінка цінностей, і тато не став винятком. Олександр Ржавський хотів миру. Щоб не вмирали люди, щоб влада ухвалювала правильні рішення, щоб очі народу не були сліпі”, — розповідають дочки екс-нардепа.
Вони додають: про певну зміну своїх поглядів Олександр Ржавський висловитись публічно вже не міг, оскільки у Бучі з першого тижня повномасштабного вторгнення не було ані інтернету, ані електрики.
За словами дочок Олександра Ржавського, 22 березня росіяни захопили його в полон на добу.
“Про нібито «базу» росіян у нашому домі, це просто брехня та думки запаленого розуму. Для тих, кому цікаво, відповім — їхня база знаходилася в “Victoria Park”, адже саме там 22-го березня мій батько потрапив у полон, виїхавши за гуманітарною допомогою, де його тримали понад добу, після чого солдати безцеремонно вривалися до нашої оселі, забирали телефони та їжу, після чого пішли”, — пишуть рідні колишнього нардепа.
За їхніми свідченнями, Олександр Ржавський загинув 27 березня.
“Російська мерзота зайшла в будинок і під дулом автомата випрошувала пляшку вина, алкоголь йому дали (як їжу та телефони раніше), щоб він пішов і не повертався. Однак вона хотіла не лише випити, а ще й крові. Він тримав на мушці і мою тітку, яка прибігла на допомогу моєму татові, своєму молодшому братові, але було надто пізно”, — пишуть діти Ржавського у нього на сторінці.
Наостанок вони ще раз закидають журналістам однобокість висвітлення постаті Ржавського в опублікованих матеріалах.
“Чому у статтях не написано про благодійні фонди в Україні на підтримку дитбудинків та хворих дітей? Чому не згадано про те, що він батько 5 дітей, одного з яких він втратив? Чому вами нічого не сказано про останні пости, в яких йдеться лише про припинення вогню та про результативніші переговори? Швець, ви побудували свою статтю на популярних тегах на кшталт: #війна, #проросійський, #вбивство, очорнивши пам’ять про людину заради охоплень і репостів і віри у вашу брехливу правду. Чим ви кращі за російське телебачення?” — написали доньки Ржавського.
Читайте також:
507Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
