Вже тиждень працює нова лабораторія ПЛР досліджень в Торецьку. Ми завітали туди, аби розпитати про їхню роботу та подивитися на процес. Оцінили, яке там мають обладнання та коли зможуть робити більше тестів.
Станом на 29 вересня понад 3 тисячі мешканців Донеччини очікують на свої результати ПЛР-тесту на коронавірусну хворобу. Такі дані наводять в обласному департаменті охорони здоров’я. Їх усіх мали б оперативно перевіряти за державний кошт, але не встигають. Черги на отримання результату ПЛР-тесту (найточнішого з тих, що ми маємо наразі) вже вишикувані на кілька тижнів. Обласні державні лабораторії не встигають, тож частину результатів відправляють на перевірку в сусідні регіони. Щоб вирішити це, нещодавно на Донеччині відкрили ще 2 лабораторії для перевірки ПЛР-зразків. Це 2 філіали Донецького обласного лабораторного центру – у Торецьку та Краматорську.
Для довідки:Метод полімеразної ланцюгової реакції, або ПЛР, – це один з найточніших способів виявлення COVID-19. Під час дослідження шляхом ПЛР медики використовують особливі ферменти, які багато разів копіюють фрагменти ДНК та РНК збудників хвороби, якщо вони є у зразку біоматеріалу. У порівнянні зі швидкими тестами ПЛР-дослідження є набагато точнішим, оскільки виявляє інфекцію одразу, тоді як експрес-тест може показати наявність антитіл лише після 5 днів хвороби.
Ми побували в лабораторії Торецька через тиждень після відкриття, щоб подивитися як вона працює. Екскурсію нам провів завідувач лабораторії Юрій Хренов.
“До 21 вересня на всю Донеччину було по-суті дві державні лабораторії: в Маріуполі та в Центрі ВІЛ/СНІД у Слов’янську. Кількість обстежень щодня зростала, тому наші лабораторії були змушені звертатися по допомогу в інші області. За день необхідно було здійснити до 2 тисяч обстежень, а могли опрацювати 500-600, не більше”, – розповідає завідувач лабораторії.
Торецьку лабораторію розмістили в будівлі міського відділу головного управління санепідслужби в Донецькій області. Тут вже протягом 4 років здійснюють ІФА-дослідження.
Працівники для старту роботи додаткової лабораторії вже були. Бракувало лише коштів на нове обладнання.
“У червні ми отримали 1 млн 375 тис грн на придбання апаратури для лабораторії полімеразно-ланцюгової реакції”, – говорить Юрій Хренов.
Він пояснює: замовником апаратури виступала Торецька лабораторія, а розраховувався за неї обласний лабораторний центр. Гроші на це спрямували з обласної субвенції.
“Нам довелося терміново робити нове приміщення для лабораторії імуноферментного аналізу та звільняти приміщення під ПЛР-лабораторію. Ми десь за місяць з цією роботою впоралися, і в нас таким чином з’явилися два абсолютно нових, добре підготованих приміщення, добре навчений персонал із досвідом роботи. Тож наразі ми спокійно працюємо на двох лабораторіях”, – додає Хренов.
Керівник лабораторії визнає, зараз роблять близько 20 тестів на день. Працівники ще вчаться робити новий тест. Наразі ПЛР-дослідженнями займаються двоє бактеріологів. Вони працюють з понеділка по п’ятницю. Поки їм доводиться брати на себе максимальний обсяг роботи, але невдовзі до команди долучиться ще один спеціаліст. У грудні фахівців стане четверо, що дозволить розподілити навантаження й працювати у 2 зміни.
“Якщо працювати у спокійному режимі, то за добу можна здійснити до 30 досліджень. Але оскільки хворих та людей з підозрою на коронавірус значно більше, то вірогідно в нас дійде до 70-80 тестів на день”, – роз’яснює посадовець.
Зазначимо, в лабораторії Слов’янська одна людина за день готує на перевірку 100 зразків ПЛР. Тож після того, як благодійники їм подарували спеціальну шафу та вдалося залучити 2-го співробітника, потужності зросли до 200 аналізів за день. Чому таких обсягів не вдається повторити в Торецьку, завідувач лабораторії Хренов пояснює так:
“Це обладнання дозволяє обробляти і 100, і 200 проб. Але все утикається в людський фактор: співробітники звикають, йде налаштування лабораторії. До того ж у слов’янській лабораторії стоїть автоматична станція підготовки проб, яка дозволяє в 3-4 рази збільшити кількість опрацьованих тестів. У нас такої станції поки немає, тільки обіцяють. Тому обробка здійснюється вручну”, — каже Юрій Хренов.
Читайте також: