21 лютого Росія визнала т.з “ЛДНР”, які окупували території Донецької та Луганської областей та склала “договір про дружбу”. Бойовики вже ратифікували цей документ. Тепер справа за російської Держдумою. Аналізуємо угоду детально та розповідаємо про ключові статті у документі.
Договір про дружбу опублікувало російське видання “РИА Новости”. Документ є лише щодо взаємодії Росії з т.з. “ДНР”. Проте російське видання повідомляє, що договір з т.з. “ЛНР” аналогічний.
Вже у другій статті договору Росія з бойовиками домовляється будувати спільні та скоординовані зусилля для того, щоб врегулювати регіональні конфлікти та інші ситуації, які стосуються одну зі сторін договору.
В документі йдеться, що Росія і бойовики будуть спільно “приймати усі доступні заходи для усунення загрози для миру, порушення миру та протидіятимуть актам агресії проти них з боку будь-якої держави чи груп держав”. В тому ж пункті прописано, що сторони будуть надавати один одному необхідну підтримку, в тому числі й військову.
“Кожна зі сторін домовленості надає іншій стороні право на будівництво, використання та вдосконалення її збройними силами військової інфраструктури та військових баз (об’єктів) на своїй території”.
Таке право, згідно з документом, потрібне начебто для забезпечення безпеки сторін.
Росія і бойовики у спільному договорі вказали, що будуть спільними зусиллями охороняти “кордон” т.з. “ДНР”, виходячи з інтересів особистої безпеки. До того ж Росія охоронятиме кордон начебто для миру та стабільності.
Мешканці ОРДЛО, як і мешканці Росії, матимуть можливість робити паспорт однієї зі сторін. А для врегулювання питань подвійного громадянства сторони будуть укладати окрему угоду.
Договір також передбачає, що усі документи, які видані в т.з. “ДНР”, будуть визнані й на території Росії. Проте поки це стосується документів, що видані “державними органами” та “органами місцевого самоврядування”.
Якщо людина, яка має “громадянство” т.з. “ЛДНР” поїхала в іншу країну, то її захищатимуть дипломатичні представництва та консульські заклади Російської Федерації на тих самих умовах, що і своїх громадян.
Документом також зазначають, що Росія буде впроваджувати “ефективні заходи для підтримки та функціонування фінансової та банківської систем “ДНР”. Це враховуючи те, що на окупованих територіях в обігу російський рубль.
Цей договір в разі ратифікації укладається на строк 10 років. Проте якщо одна зі сторін не подасть заяву про бажання припинити договір про дружбу, то договір продовжується автоматично.
В договорі про дружбу вказано, що його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат федерального бюджету Росії. Проте на охорону кордонів військовою підтримкою, будівництво військових баз в ОРДЛО, та на участь у військовому конфлікті на сході України гроші будуть йти безпосередньо з грошей платників податків — громадян Росії.
Нагадаємо, ще на початку 2022 року один з обранців Держдуми Росії заявив, що депутати вже підготували проєкт звернення до президента РФ з проханням визнати т.з. “ЛДНР”. Окупаційну владу хочуть легалізувати за принципом, як свого часу визнали т.з. Південну Осетію та Абхазію.
15 лютого на засіданні Держдуми більшістю голосів підтримали цю ідею. Тож документ направили до президента Володимира Путіна. Від нього залежить, чи визнає Росія псевдореспубліки. Сам голова країни-агресорки не каже конкретно, чи буде підписувати той документ.
21 лютого, перед засіданням Ради безпеки РФ ватажки т.з. “ЛДНР” звернулися до президента Росії Володимира Путіна з проханням визнати їхні “республіки” як самостійні держави. Так вони начебто зможуть повноцінно протистояти українським військовим. Також бойовики запросили військову допомогу у Росії.
В цьому матеріалі ми зібрали реакції України та світу на можливе визнання окупаційної влади на Донбасі.
Читайте також: