“Бабуся 83 роки. Ходила з паличкою. На дорозі біля будинку їй уламками відрубило голову. <…> Свідок пізніше теж помер. Можливо хтось знає місце поховання?” — так починається одне з багатьох відчайдушних прохань маріупольців у соцмережах. Цей крик душі у групі фонду Mariupol Destruction and Victims про те — з чим стикнулись тисячі маріупольців — намагання дізнатись бодай щось про рідних, які опинились у 2022 під російськими бомбардуваннями.
Команда “Mariupol Destruction and Victims” — збирають інформацію про всі руйнування, загиблих, поранених, зниклих безвісти і наносять на мапу.
“Mariupol Destruction and Victims” — це фонд фіксації злочинів РФ у Маріуполі під час повномасштабного вторгнення. Дослідники ведуть хроніку обстрілів, жертв та руйнувань у соцмережах та на Youtube, а також наповнюють мапу Маріуполя. Понад 1700 відеодоказів злочинів росіян, понад 3500 прізвищ загиблих та зниклих безвісти цивільних маріупольців, тисячі фото — це те, що вдалося зібрати за три роки (на квітень 2025 року).
За різними даними кількість загиблих цивільних маріупольців під час російського вторгнення у 2022 році може сягати 120 тисяч людей. Імена усіх загиблих та зниклих безвісти досі не встановлені. Даних про кількість полеглих при обороні Маріуполя військових наразі немає. Якби всі імена вбитих були відомі, то аби швидко, навіть по одному в секунду, їх назвати, на це пішла б більше як доба.
У соцмережах “Mariupol Destruction and Victims” публікують відео та фото, зняті очевидцями, ПІБ загиблих жителів за адресами, обставини загибелі, свідоцтва маріупольців.
На мапі є кілька шарів: там вказані зруйновані та знесені будівлі, жертви (ті імена, чиї адреси ще не з’ясували, заносять до таблиці), могили у дворах, зниклі безвісти, локації, де тривали бої. Також окремий розділ — “виживання”, де зібрана інформація про приготування їжі на вогнищі, життя у підвалах, черги за водою та інше про побут маріупольців під час блокади.
“На мій погляд, це важливий розділ, бо геноцид — це не тільки вбивства, а й тортури теж”, — каже автор карти Віталій Штутман.
Автори проєкту зазначають — це не просто збірка воєнних злочинів росіян, а й допомога маріупольцям у пошуках: могил та перепоховань рідних, зниклих безвісти.
“Навіщо це все? — каже один з авторів проєкту маріуполець Сергій (пише під ніком MRPLmap). — Щоб правда була правдою. Це наша боротьба з кремлівською пропагандою. Ми доводимо геноцид, який влаштували росіяни. Це важливо, бо практично ніхто нічого не знає [про те, що сталося у Маріуполі]. Скільки маріупольців загинуло у перший день [повномасштабного вторгнення]? Хто перший загиблий? В який день російські танки зайшли до Старого Криму (селище на західній околиці Маріуполя — ред.) Таких питань безліч. І у MRPLmap є відповіді. Я хочу, аби геноцид Маріуполя не був чимось міфічним. Для мене дуже важлива репутація, повага маріупольців до фонду Mariupol Destruction and Victims map. І для мене важливо, щоб про трагедію Маріуполя пам’ятали. Щоб винуватці понесли покарання”.
Сергій сам складав мапу атак, коли був в місті під час боїв і окупації. Коли у серпні 2022 року виїхав з Маріуполя, передав ці дані на мапу.
Збирати дані про російські злочини у Маріуполі команда “Mariupol Destruction and Victims” почала у квітні 2022 року.
Частина команди, як і Сергій, під час бойових дій були у Маріуполі і стали свідками тих подій, дехто — ніколи не був у місті й вивчав його вже по мапах. Серед дослідників є також кияни, а Віталій Штутман, який наповнює мапу, живе в Ізраїлі.
Команда Mariupol Destruction and Victims аналізує свідчення очевидців, фото та відео, супутникові знімки, звіти міжнародних організацій, наслідки дій окупаційної влади. Всю інформацію перевіряють і прив’язують до місцевості.
“Ми працювали понад два роки, доки у нас з’явився голос десь далі, ніж в особистих повідомленнях маріупольців. З самого початку нам допомагають наповнювати фонд дуже багато маріупольців, команда “Спротив Маріуполь”. Щодня ми отримуємо нові деталі, нові свідчення. І робимо усе, щоб ніхто не зміг сказати: “Цього не було”, — каже Сергій.
Втім, В період між 5 березня на 20 травня відбулися найінтенсивніші обстріли Маріуполя окупантами. Зокрема, 9 березня росіяни скинули авіабомбу на дитячу лікарню №3 та пологовий будинок, а 16 березня — на будівлю драмтеатру, де за різними оцінками загинули до 600 цивільних маріупольців. Зокрема, свідченнями про ці обстріли з Вільним Радіо ділились очевидці: Бої за місто тривали до 20 травня 2022. В цей день останні оборонці Маріуполя вийшли в російський полон з території меткомбінату “Азовсталь”. Про це свідчать сотні джерел, і мапа проєкту “Mariupol Destruction and Victims”. Відповідно до ч.2 наказу Міністерства розвитку громад та територій України Маріупольський район (за винятком с. Заїченко та с. Пікузи) перебуває у тимчасовій окупації від 5 березня 2022 року. Цю зафіксовану документально дату Вільному радіо підтвердили й у Маріупольській міськраді. Через це постраждалі після вказаної дати маріупольці не можуть оформити статус інвалідності внаслідок бойових дій.
Один з ключових етапів роботи — спілкування з маріупольцями-свідками російських злочинів.
“Це психологічне навантаження. Але з часом і досвідом я навчився правильно формулювати питання, швидко вирізняти фактаж від того, коли людина просто хоче поділитися. Ці розповіді — не просто факти, це біль, якою не кожен хоче і може поділитися. Ми з глибокою повагою ставимось до кожного свідчення, розуміючи, як складно це згадувати”, — розповідає Сергій.
Віталій ділиться нещодавнім вдалим кейсом визначення місця поховання біля дитячого садочку. Відео з похорону він виклав на ютуб-каналі проєкту з питанням про адресу. І один з коментаторів провів власне розслідування й встановив — це дитсадок №129, вулиця Котляревського, 10.
“На задньому плані відео за дитсадком видно дві багатоповерхівки з ліфтовими шахтами на дахах. Зліва — 4 шахти, справа — 3, але на правому будинку візуально однієї шахти не вистачає. Шукав на гугл-мапах дві багатоповерхівки, які немов “обіймають” дитсадок, і щоб в однієї з них була зруйнована ліфтова шахта”, — поділився чоловік, який визначив адресу.
Дослідники кажуть, що хотіли б запустити таку базу даних, яку могли б заповнювати самі маріупольці, адже історія руйнування росіянами Маріуполя настільки масштабна, що багато матеріалів чекають своєї черги, аби потрапити у соцмережі та на мапу.
“Раніше я думав, що найскладніше — це визначити адресу за фото зруйнованого будинку, а виявилось, найскладніше — знайти час, аби додати на мапу все, що надіслали маріупольці та “нарили” колеги”, — каже Віталій.
За підрахунками команди, приблизна вартість такого сайту — в районі 10 тис. доларів. Тож у майбутньому шукатимуть фінансування для масштабування проєкту.
“Я маю на увазі такий інструментарій: уявіть, є мапа, де позначені усі (або хоча б усі основні) прильоти по території Маріуполя. І шарами можна включити або відключити влучання в конкретний день, годину. Що це дає? Людина, яка матиме таке, знатиме інформацію, яку ніхто не знає, точну, щодо загиблих, зниклих тощо”, — каже Сергій.
Єдина статистика, яку мають активісти проєкту — кількість переглядів мапи. На день, каже Віталій, її переглядають близько 3 тисяч разів.
“Значить, це багато кому потрібно”, — констатує він.
Крім того, що цей проєкт — боротьба з російською пропагандою і намагання розповісти справжню історію знищення українського міста, завдяки ньому маріупольці дізнаються про своїх рідних і будинки. Деякі правозахисники подавали інформацію з фонду до Міжнародного кримінального суду, містяни збирають матеріали про своє житло. Дані можуть стати доказами для отримання компенсацій, коли це стане можливим для українців з тимчасово окупованих територій. Зараз права на компенсацію за зруйновані домівки маріупольці не мають — бо це не передбачено українським законодавством.
“Дані, які ми встановили, дослідили, розслідували, — всю цю інформацію я передаю правоохоронцям з кримінального розшуку Маріупольського відділу. Звісно, їм відомо приблизно на шість-вісім тисяч більше прізвищ, ніж нам, особливо, що стосується зниклих безвісти.
Я не веду статистику звернень до нашого проєкту від маріупольців. Але знаю, скільком людям ми ніяк не змогли допомогти — одиницям. Зазвичай, в 90-95 % випадків хоча б щось вдається знайти. А от скільки на це піде часу — виходить дуже по-різному, інколи не один рік”, — розповідає Сергій.
Якщо ви маєте інформацію про події під час бойових дій у Маріуполі, або знаєте імена загиблих містян, зв’язатись з командою Mariupol Destruction and Victims можна за контактами:
Нагадаємо, журналісти Вільного радіо зібрали хронологію останніх 86 днів боїв за Маріуполь у 2022 році.