Що викидають бахмутяни та які  проблеми цим створюють (РЕПОРТАЖ)


А ви знали, що бахмутське сміття збирають “німці”? А як часто там можна знайти телефон чи георгіївську стрічку? Ми провели півдня з тими, хто дбає про чистоту Бахмута. Розпитали про те, що викидають бахмутяни, що можна зрозуміти про місто за його сміттям, та чому варто сортувати відходи. Детально читайте у матеріалі.

 

Помаранчеві жилети та заморені обличчя. Вони працюють по 12 годин на добу, прибираючи те, що ми вважаємо непотрібним. Велика біла вантажівка, яка кожного дня забирає сміття, об’їжджає півміста. Ця машина – одна з кількох, які працюють в місті. Працюють по троє: водій та два вантажники.

“В середньому 3 ходки робимо. Працюємо з 4:30 до 16:30. Але якщо не справляємося, то до останнього”, — розповідає водій спецмашини Володимир.

Машина, якою кермує Володимир, за раз забирає 16 кубів сміття. Він працює тут півроку і завжди їздив на ній.  Говорить, що сміття мало не буває. Найбільше — восени та весною, коли містяни прибирають листя. Тоді чоловікам доводиться 4-5 разів відвозити заповнену машину на полігон. В інші пори року справляються і за 2-3 рази. 

“В мене центр, літак, привокзальна дільниця, Забахмутка. На кожен день свій маршрут і по маршруту їздимо. За день контейнерів 267, за сьогодні треба прибрати. Вже більше сотні взяли. Ми з напарником працюємо 2 через 2”, — говорить Володимир.

За два дні, не виїжджаючи з міста, Володимир проїжджає близько 100 кілометрів. Тож, каже, знає місто з боку дворів.  Про нього та людей тут каже дещо філософськи, та може порівняти їх з бджолами з власної пасіки. 

 “Залазиш в одну сім’ю — мед є, все є. Залазиш в іншу — хороша сім’я, сильна, але меду немає. Причина — бджоли, як і люди, деякі принесли рівно стільки, скільки потрібно, щоб вигодувати нове покоління і все, більше їм не треба. Так і люди”.

Попри спекотну погоду водій Володимир кондиціонер не вмикає.  

“Я повинен нарівні з робочими бути. В мене принцип. Вони почнуть ображатися на мене.”

Разом з Володимиром працюють ще два вантажники: його тезка та Сергій. Вони стоять на підніжках, біля контейнера. В кабіні їздять хіба що на тривалих переїздах. 

ВОЛОДИМИР 

Вантажник Володимир привертає до себе увагу — сучасна стрижка, сонцезахисні окуляри та піксельні берці. Все це не в’яжеться зі стандартними уявленнями про тих, хто днями працює зі сміттям. 

Володимир часто знаходить речі, які потім роздає малозабезпеченим та безхатченкам.  Вже за ранок з нами йому трапились кросівки, які можуть ще послужити. Та викидають і техніку. 

“Телефони, буває, трапляються”, — говорить Володимир та показує один з них зі своєї кишені. Стареньку кнопкову “Nokia” він також знайшов. Люди викидають і сенсорні телефони. 

Телефон – не єдине з того, що чоловік захотів залишити. З його боку на машині майорить георгіївська стрічка. Та коли питаємо про неї, то одразу намагається такий “сувенір” зняти. 

На питання чи погоджується він з тим, що використовувати таку символіку зараз заборонено законом, відповідає коротко: “Дурістіка це все”. І все ж знімає стрічку. 

Робота вантажником на такій машині – не з простих фізично. Адже баки інколи важать більше солідної штанги, порівнює Сергій.

“Є такі контейнери, що ледь з місця підіймаєш”, – каже чоловік. 

Його напарник Сергій більш мовчазний. На цю роботу прийшов як тільки в Бахмуті з’явився “Умвельт”. До того працював монтажником на будівництві. Говорить, що тут працювати подобається, до того ж, на роботу ходити недалеко — офіс компанії знаходиться неподалік від його дому.

НЕ СМІТТЄЗВАЛИЩЕ, А ПОЛІГОН ТПВ

Ще коли ми домовлялись про зйомку, то припустились поширеної помилки та накликали гнів директора ТОВ “Умвельт Бахмут” Романа Кравченка. Тож запам’ятайте простий факт: сміття вивозять на полігон твердих побутових відходів (ТПВ), не треба називати його сміттєзвалищем. 

“Умвельт” – це компанія, яка підпорядковується керівництву в Німеччині. Тобто, фактично сміттям опікуються німці. В Бахмуті ж є свій місцевий керівник. На місцевий полігон ТПВ звозять сміття з Бахмута, Часів Яру та Соледара. 

Основний заробіток підприємства — це тариф для покупців і бюджетних організацій.

Наразі жителі квартир платять трохи більше 24 гривень за одного, в той час як ті, хто мешкають  у приватному секторі віддають більше 25 гривень. Приватний сектор обслуговує великий МАН. Побутове сміття забирає “мультік” — спеціальна машина для будівельного сміття.

На такому тарифі, каже директор підприємства, заробляють мало. До того ж, з нього стягують чималий екоподаток. Тож полігон працює без світла і паркану. Це в минулому призводило навіть до нещасних випадків. 

“Задавили жінку бульдозером. Вона виявилася не працівником підприємства” — розповідає директор ТОВ “Умвельт Бахмут”  Роман Кравченко.

 Що викидають бахмутяни та які проблеми цим створюють

Від пожеж рятуються старими методами — шар сміття засипають пересипкою.

“Якщо пожежа починається, то верхній шар гаситься і йде в глибину. Тут шарів метрів шість-сім. Зараз жодної пожежі не було. Ми після 2016 року працюємо за іншими методами: пересипка, вогнегасник, по секторах розділили сміття”, — говорить Кравченко.

Додатково заробляти намагаються на сортуванні – відходи перебирають. 

На полігоні не все так хаотично, як ми це іноді уявляємо. Сміття розділене на зони  — з сортованим та звичайним. Пластик тут збирають окремо, але він теж різний. Наприклад, іграшкова качечка, зроблена в Китаї, на переробку не піде, а от звичайна пластикова пляшка отримає друге життя. Кинуть до пластику і викинутий в сміття бейдж однієї з місцевих екоактивісток.

Закликають сортувати сміття і бахмутян. Минулоріч для приватного сектору виділили спеціальні пакети для сміття, однак більшість використовували їх не завжди за призначенням. У кращому випадку туди просто кидали все несортоване сміття, у гіршому  — ходили з ними на базар.

Неподалік від полігону знаходиться ділянка землі, яку міська влада виділила для будівництва сортувального комплексу. Кошти на це має виділити область, однак поки що там пустир.

Додамо, з 1 січня 2018 року в Україні встановили заборону на захоронення неперероблених побутових відходів. Так, відповідно до документу, великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи мають збиратися окремо від інших видів. Штраф за порушення такої норми для населення складає від 340 до 1360 грн, для юридичних осіб – від 850 до 1700 грн. Зобов’язаний сортувати сміття кожен, але для цього мали б встановити спеціальні контейнери. Їх у Бахмуті лише 14. 

За словами Кравченка, доки у місті не з’явиться потрібна кількість  спеціальних контейнерів і люди не почнуть сортувати, сміттєзвалище свої розміри не зменшить.

Однією з найбільших проблем екології є пластик. Існує навіть Міжнародний день без пластикового пакету. Його відзначають 3 липня. Через шкоду цього матеріалу для природи, в ЄС ухвалили окрему директиву 2015/720 «Про скорочення споживання легких пластикових пакетів», згідно з якою споживання пластикових пакетів має знизитися: до 90 пакетів на рік на людину до 2019 року і до 40 пакетів – до 2025 року. У багатьох містах для зниження споживання пакетів вводять додаткові податки, а, наприклад, в Лос Анджелесі і Сан-Франциско введена заборона на їх продаж.

Нагадаємо, раніше ми писали про користь збирання та сортування сміття, та провели експеримент наскільки це реально в Бахмуті.

Читайте також:

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

774
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: