Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаємо Андрія Петренка — механіка-водія взводу бойових машин штурмової роти військової частини 4010. Влітку 2025 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Захисник виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку та загинув у бою поблизу села Долинка Пологівського району.
Про життєвий шлях і службу захисника розповіли у Словʼянській міській військовій адміністрації.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Андрій Петренко народився 2 вересня 1983 року у Слов’янську. Спершу навчався у місцевій школі №10, а згодом вступив до сільськогосподарського технікуму, де вивчився на механіка.
Після навчання Андрій працював майстром виробничого навчання у професійному училищі №146. Згодом чоловік став оператором тепломережі. Останнім часом він жив у Києві, де займався будівництвом.
“Андрій був працьовитим, добрим та чуйним. Захоплювався облаштуванням власного будинку”, — переповідає міська адміністрація слова рідних.
Влітку 2025 року Андрія мобілізували до лав Збройних сил України. Захисник служив механіком-водієм взводу бойових машин штурмової роти військової частини 4010 та виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.
26 квітня 2026 року Андрій Петренко загинув у бою поблизу села Долинка Пологівського району на Запоріжжі. Захисникові було 42 роки.
Військового поховали на Алеї Слави у Слов’янську. У нього залишилися батько та троє дітей.
Вічна пам’ять.