image

Снаряди по мирних, понад 2,5 тисячі обстрілів та зміна військової верхівки. Як минув ще один рік війни на Донбасі

|
04 Січня 2022

Снаряди по мирних, понад 2,5 тисячі обстрілів та зміна військової верхівки
Як минув ще один рік війни на Донбасі
Фото: Новинарня
Вже восьмий рік на сході України триває війна. Водночас Росія нарощує свої війська на кордоні, а бойовики гатять з важкої зброї по мирних населених пунктах. Ми зібрали в одному матеріалі ключові події, які відбулися в зоні ООС за 2021 рік, та розповімо, як триває перемир'я.
Для вашої зручності ми розбили текст на категорії. Тож можете прочитати його повністю, а можете перейти до теми, яка вас найбільше цікавить.
Рік "перемир'я"
Фото: пресслужба 24 ОМБР
Про черговий режим тиші домовилися ще наприкінці липня 2020 року під час Мінських перемовин. Тоді цю домовленість позиціонували як "велике перемир'я". Але бойовики зірвали його вже за 20 хвилин. Відтоді регулярність атак зросла, і зараз їх фіксують щодня.

Статистика від ТКГ та штабу ООС різниться. До року "великого перемир'я" українська делегація у Тристоронній контактній групі підбила підсумки й навела кілька цифр зі статистики щодо ситуації на фронті. Але ці дані відрізняються від тих, що наводять у військовому штабі.

Наприклад, у ТКГ стверджують, що на фронті було вдвічі менше смертей бійців ЗСУ та втричі менше поранених у порівнянні з роком до проголошення перемир'я. Також стали втричі менше стріляти. Але подеколи кількість обстрілів до перемир'я та під час нього в окремі місяці була більшою.
Фото: з відкритих джерел
У виданні "Новинарня", яке щодня слідкує за ситуацією на фронті зі зведень штабу ООС, підрахували: у березні 2020 року бойовики гатили 292 рази, а в той самий місяць у 2021 році — 244. А от у квітні 2020 року бойовики стріляли 312 разів, а за той самий місяць у 2021 році — 315 разів.

Крім того, ТКГ повідомляє, що за рік перемир'я окупанти гатили загалом 1995 разів, а за рік до цього — 4257 разів. Але журналісти видання "Слово і діло" кажуть, що під час перемир'я обстрілів було 2186.

Різниться статистика й щодо вбитих на фронті. У ТКГ звітують, що загинули за рік 45 військових. А журналісти на основі військових зведень повідомляють про 53 смертельно поранених українських бійців.

Також у ТКГ заявляли про 147 поранених, але "Слово і діло" зазначає, що їх було 163.
Росія нарощує свої збройні сили на кордоні з Україною
Фото: з відкритих джерел
Напруження з боку країни-агресора фіксували не лише на лінії фронту, а й уздовж російсько-українського кордону.

Весняне напруження. Все почалося навесні, коли Росія стягнула до кордону з Україною тисячі своїх військовослужбовців і техніки. Збройні сили РФ приїжджали до Криму та Воронежа (270 км від кордону з Україною).
Місцеві знімали та викладали у соцмережі, як колони техніки рухаються в бік України, та навіть як в кількох десятках кілометрів від кордонів літають військові літаки та бойові ударні гелікоптери.
"Біля наших кордонів сконцентрована чимала кількість військ. Офіційно Росія називає це військовими навчаннями. Неофіційно весь світ називає такі речі шантажем. Російська Федерація постійно повторює, що вона прагне миру, але водночас створює усі умови для ескалації ", — зазначив у своєму зверненні президент України Володимир Зеленський.
Тоді ж, за даними американських ЗМІ, армія США посилила спостереження за діями Росії, перевівши їх з рівня "можлива криза" до "потенційна криза".
Фото: представник Пентагону Джон Кірбі/джерело: консульство США в Україні
Можливий напад. Після весняних "навчань" російських військ в інфопросторі стихли розмови про ескалацію. Однак в листопаді від військового керівництва України прозвучало, що сусідня країна-агресор планує напад на початку 2022 року. Тоді американське видання Washington Post з посиланням на американських та європейських високопосадовців повідомило, що після весняних навчань деякі бригади не повернулися до своїх дислокацій, а натомість до них приєдналися нові. ЗМІ також опублікували супутникові знімки, на яких видно, як розміщуються військові Росії. Це підтверджують і в Пентагоні.
"Те, що ми продовжуємо бачити, – це додатковий потенціал, який продовжує додавати президент Путін, додатковий військовий потенціал у західній частині своєї країни та навколо України", — зазначив на брифінгу представник Пентагона Джон Кірбі.
В інтерв'ю Military Times голова Управління військової розвідки України Кирило Буданов розповів, що, за їхніми даними, Росія має план повноцінного вторгнення в Україну. Посадовець зазначив, що сили російської армії готові вторгнутися у січні-лютому 2022 року.
Фото: Politico
Однак Росія запевняє: ніякого нападу вони не планують. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що це все "інформаційний вкид". А Україна таким чином начебто планує "під шумок" звільнити Донбас силовими методами.

Водночас міністр оборони України Олексій Резніков під час години запитань до Уряду заявив, що українські військові готові в разі нападу захищати державу:
"Україна найбільш зацікавлена в політично-дипломатичному сценарії урегулювання. Жодних силових провокацій з нашого боку в принципі бути не може. Водночас шлях умиротворення агресора не розглядається. В разі потреби Україна дасть відсіч".
За ситуацією на кордоні з неба слідкують США. Журналісти Вільного радіо за допомогою відкритої платформи моніторингу авіаперельотів FlightRadar неодноразово фіксували, як з бази США з Італії регулярно вилітав безпілотник Global Hawk та спостерігав за ситуацією біля Криму та Донбасу.
Фото: з відкритих джерел
Подібні польоти безпілотників та літаків-розвідників інших типів ми фіксуємо й досі.
Зміна військового керівництва України
Фото: з відкритих джерел
На річницю "великого перемир'я" президент України змінив керівників структур Збройних сил України. Попереднього очільника штабу ООС Володимира Кравченка, який обіймав цю посаду з початку каденції Зеленського, президент замінив на Олександра Павлюка. Новий посадовець був командиром 24-ї ОМБР ім. Данила Галицького, а також очолював оперативне командування "Захід".

Начальника Генерального штабу Збройних сил України Сергія Корнійчука замінив Сергій Шаптала. Він був командувачем 128-ї гірсько-штурмової бригади, яка брала участь у боях за Дебальцеве. А з 2017 по 2020 рік чоловік був першим заступником командувача військ оперативного командування "Південь", а потім став керівником ОТУ "Захід".
Змінили й Головнокомандувача Збройних сил України. Замість Руслана Хомчака тепер цю посаду обіймає Валерій Залужний, який був командиром 51-ї механізованої бригади, а також очолював Оперативне командування "Північ".

Своїм указом президент звільнив також голову зовнішньої розвідки України Валерія Кондратюка. А на його місце призначив Олександра Литвиненка. Новий голова розвідки був головним спеціалістом головного урядового зв'язку СБУ. Також чоловік очолював Національний інститут стратегічних досліджень.

Заступником Литвиненка президент призначив колишнього начальника департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ Олега Сінайка.

Після призначення нових керівників на брифінгу секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що це "омолодження армії".
"Відбувається омолодження нашої армії, керівників нашої армії. Більше того, звертаю увагу, що ті полковники, генерали, які призначаються на свої посади, — це ті люди, які закінчили вищі навчальні заклади безпосередню в Україні, вони мають українську військову освіту, для нас це дуже важлива річ. Всі люди надійні, жодної "тилової" людини не призначається", — сказав Олексій Данілов.
Загострення біля Гранітного
Фото: з відкритих джерел
Наприкінці жовтня 2021 року у зведеннях штабу ООС неодноразово фігурувало село Гранітне, що під Волновахою. Окупанти гатили із забороненої артилерії та мінометів не лише по позиціях ЗСУ, а й по цивільних. Ось як описував обстріл 26 жовтня голова гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін.
"Більш як 10 будинків пошкоджено — це раз. Один будинок пошкоджений грунтовно — там немає кута будинку, було пряме влучання. Також пошкоджена лінія електропередач, на двох вулицях немає світла. А також відсутній мобільний зв'язок", — розповідав Євген Каплін журналістам Вільного радіо.
Тоді ж українські та підконтрольні бойовикам ЗМІ писали, що українські військові пішли у наступ і зайняли сусідню з Гранітним Старомар'ївку, яка знаходиться у "сірій зоні". Але у штабі ООС це спростували. Натомість у Міноборони опублікували відео, на якому показали, як вперше на сході України використали безпілотник турецького виробництва "Bayraktar". Апарат керованою бомбою знищив батарею гаубиць Д-30, з яких гатили бойовики.

Такими ж гаубицями бойовики знищили понтонну переправу через річку з Гранітного до Старомар'ївки. Ватажок т.з. "ДНР" Денис Пушилін тоді повідомив, що це був "вимушений" підрив, адже ЗСУ начебто намагалися перетнути річку на бойовій машині піхоти.
Цивільні під вогнем
Фото: штаб ООС
Атаки по мирних були не лише в районі Гранітного. Ледь не щомісяця у зведеннях штабу ООС лунала фраза "незаконні збройні формування обстріляли мирний населений пункт".

Один з яскравих прикладів — обстріл Авдіївки наприкінці серпня 2021 року. Окупанти вгатили з мінометів калібру 120 мм та артилерії калібру 122 мм просто по житлових кварталах. Снаряди пошкодили будинки й дороги, а чорний дим було видно з будь-якої точки міста.
Під час тієї атаки постраждалих серед цивільних не було, але через цей обстріл довелося на кілька днів призупинити залізничне сполучення з Авдіївкою.
"Було 2 етапи обстрілів. Перший етап: з 6:11 десь до 7:54. За цей час прилетіло 25 снарядів 122 калібру. І десь в районі 8:50 почався другий етап і тривав десь до 10:15. За цей час прилетіло більше 30 снарядів різного калібру", — розповідав журналістам видання "Суспільне Донбас" керівник Авдіївської військово-цивільної адміністрації Віталій Барабаш.
Через кілька днів після цього бойовики вгатили ще й по Золотому-4, біля якого ще у 2019 році розвели війська. Один зі снарядів влучив у приватний будинок чоловіка 1958 року народження. В цей час він був у літній кухні, тож це врятувало йому життя.
Фото: штаб ООС
Але щастить цивільним не завжди. Наприклад, в перший день зими під обстрілом окупантів опинився мешканець Мар'їнки.
"Ворог здійснив дистанційне мінування ПОМ-2 околиць населеного пункту Мар'їнка, внаслідок чого дістала поранення цивільна особа", — розповів на брифінгу речник командування Об'єднаних сил Дмитро Луцюк.
Міна здетонувала майже одразу, поруч з машиною УАЗ, якою керував 41-річний мешканець Сергій. Осколки пробили обшивку авто, і чоловік отримав поранення гомілки.

Руйнівні атаки фіксували також в напрямку Невельського. В середині листопада окупанти прицільно вгатили туди з мінометів калібру 120 мм.
Фото: Національна поліція та голова Донецької ОДА Павло Кириленко
На фотографіях, які публікував голова Донецької ОДА Павло Кириленко та поліція, видно, що деякі будинки розтрощені вщент. Тоді рятувальники допомагали двом літнім мешканцям вибратися з-під завалів.

А от наприкінці року окупанти обстріляли Майорськ. За попередньою інформацією, атака була з гранатометів.
"Попередньо вони обстріляні були з гранат АГС (автоматичний станковий гранатомет, — ред.), під час обстрілу було пошкоджено вікна у двох приватних будинках. Також ще декілька вікон не були пошкоджені завдяки віконницям, які у людей знаходяться на вікнах. Тобто снаряди, ці маленькі гранати, розривалися безпосередньо на території присадибних ділянок. Просто під вікнами у людей", – розповідав в етері Вільного радіо голова гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін.


2021 рік в зоні ООС у цифрах
Фото: штаб ООС
Журналісти Вільного радіо відправили запит до штабу Операції Об'єднаних сил з питаннями щодо кількості обстрілів, поранених та загиблих за рік. Але відповіді ми досі не отримали.

Однак ми скористалися даними з проєкту "Таймлайн втрат" видання "Новинарня", в рамках якого журналісти фіксують усі обстріли, поранених та загиблих бійців ЗСУ зі зведень штабу ООС.

За підрахунками журналістів, з початку 2021 рік бойовики гатили 2653 рази. Бойовики гатили з гранатометів різних систем, стрілецької зброї, кулеметів, мінометів калібрів 82 та 120 мм, артилерії калібрів 122 та 152 мм та навіть протитанкових ракетних комплексів.

За минулий рік під час боїв 249 українських військовослужбовців дістали поранення. Ще 79 українських військових загинули. Для порівняння, у 2020 році, за підрахунками "Новинарні", загинули 55 людей.
91

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: