Снаряди по мирних, понад 2,5 тисячі обстрілів та зміна військової верхівки. Як минув ще один рік війни на Донбасі

Про черговий режим тиші домовилися ще наприкінці липня 2020 року під час Мінських перемовин. Тоді цю домовленість позиціонували як "велике перемир'я". Але бойовики зірвали його вже за 20 хвилин. Відтоді регулярність атак зросла, і зараз їх фіксують щодня.

Статистика від ТКГ та штабу ООС різниться. До року "великого перемир'я" українська делегація у Тристоронній контактній групі підбила підсумки й навела кілька цифр зі статистики щодо ситуації на фронті. Але ці дані відрізняються від тих, що наводять у військовому штабі.

Наприклад, у ТКГ стверджують, що на фронті було вдвічі менше смертей бійців ЗСУ та втричі менше поранених у порівнянні з роком до проголошення перемир'я. Також стали втричі менше стріляти. Але подеколи кількість обстрілів до перемир'я та під час нього в окремі місяці була більшою.

У виданні "Новинарня", яке щодня слідкує за ситуацією на фронті зі зведень штабу ООС, підрахували: у березні 2020 року бойовики гатили 292 рази, а в той самий місяць у 2021 році — 244. А от у квітні 2020 року бойовики стріляли 312 разів, а за той самий місяць у 2021 році — 315 разів.

Крім того, ТКГ повідомляє, що за рік перемир'я окупанти гатили загалом 1995 разів, а за рік до цього — 4257 разів. Але журналісти видання "Слово і діло" кажуть, що під час перемир'я обстрілів було 2186.

Різниться статистика й щодо вбитих на фронті. У ТКГ звітують, що загинули за рік 45 військових. А журналісти на основі військових зведень повідомляють про 53 смертельно поранених українських бійців.

Також у ТКГ заявляли про 147 поранених, але "Слово і діло" зазначає, що їх було 163.

Напруження з боку країни-агресора фіксували не лише на лінії фронту, а й уздовж російсько-українського кордону.

Весняне напруження. Все почалося навесні, коли Росія стягнула до кордону з Україною тисячі своїх військовослужбовців і техніки. Збройні сили РФ приїжджали до Криму та Воронежа (270 км від кордону з Україною).

Місцеві знімали та викладали у соцмережі, як колони техніки рухаються в бік України, та навіть як в кількох десятках кілометрів від кордонів літають військові літаки та бойові ударні гелікоптери.

Тоді ж, за даними американських ЗМІ, армія США посилила спостереження за діями Росії, перевівши їх з рівня "можлива криза" до "потенційна криза".

В інтерв'ю Military Times голова Управління військової розвідки України Кирило Буданов розповів, що, за їхніми даними, Росія має план повноцінного вторгнення в Україну. Посадовець зазначив, що сили російської армії готові вторгнутися у січні-лютому 2022 року.

Однак Росія запевняє: ніякого нападу вони не планують. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що це все "інформаційний вкид". А Україна таким чином начебто планує "під шумок" звільнити Донбас силовими методами.

Водночас міністр оборони України Олексій Резніков під час години запитань до Уряду заявив, що українські військові готові в разі нападу захищати державу:

За ситуацією на кордоні з неба слідкують США. Журналісти Вільного радіо за допомогою відкритої платформи моніторингу авіаперельотів FlightRadar неодноразово фіксували, як з бази США з Італії регулярно вилітав безпілотник Global Hawk та спостерігав за ситуацією біля Криму та Донбасу.

Подібні польоти безпілотників та літаків-розвідників інших типів ми фіксуємо й досі.

На річницю "великого перемир'я" президент України змінив керівників структур Збройних сил України. Попереднього очільника штабу ООС Володимира Кравченка, який обіймав цю посаду з початку каденції Зеленського, президент замінив на Олександра Павлюка. Новий посадовець був командиром 24-ї ОМБР ім. Данила Галицького, а також очолював оперативне командування "Захід".

Начальника Генерального штабу Збройних сил України Сергія Корнійчука замінив Сергій Шаптала. Він був командувачем 128-ї гірсько-штурмової бригади, яка брала участь у боях за Дебальцеве. А з 2017 по 2020 рік чоловік був першим заступником командувача військ оперативного командування "Південь", а потім став керівником ОТУ "Захід".

Змінили й Головнокомандувача Збройних сил України. Замість Руслана Хомчака тепер цю посаду обіймає Валерій Залужний, який був командиром 51-ї механізованої бригади, а також очолював Оперативне командування "Північ".

Своїм указом президент звільнив також голову зовнішньої розвідки України Валерія Кондратюка. А на його місце призначив Олександра Литвиненка. Новий голова розвідки був головним спеціалістом головного урядового зв'язку СБУ. Також чоловік очолював Національний інститут стратегічних досліджень.

Заступником Литвиненка президент призначив колишнього начальника департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ Олега Сінайка.

Після призначення нових керівників на брифінгу секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що це "омолодження армії".

Наприкінці жовтня 2021 року у зведеннях штабу ООС неодноразово фігурувало село Гранітне, що під Волновахою. Окупанти гатили із забороненої артилерії та мінометів не лише по позиціях ЗСУ, а й по цивільних. Ось як описував обстріл 26 жовтня голова гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін.

Тоді ж українські та підконтрольні бойовикам ЗМІ писали, що українські військові пішли у наступ і зайняли сусідню з Гранітним Старомар'ївку, яка знаходиться у "сірій зоні". Але у штабі ООС це спростували. Натомість у Міноборони опублікували відео, на якому показали, як вперше на сході України використали безпілотник турецького виробництва "Bayraktar". Апарат керованою бомбою знищив батарею гаубиць Д-30, з яких гатили бойовики.

Такими ж гаубицями бойовики знищили понтонну переправу через річку з Гранітного до Старомар'ївки. Ватажок т.з. "ДНР" Денис Пушилін тоді повідомив, що це був "вимушений" підрив, адже ЗСУ начебто намагалися перетнути річку на бойовій машині піхоти.

Атаки по мирних були не лише в районі Гранітного. Ледь не щомісяця у зведеннях штабу ООС лунала фраза "незаконні збройні формування обстріляли мирний населений пункт".

Один з яскравих прикладів — обстріл Авдіївки наприкінці серпня 2021 року. Окупанти вгатили з мінометів калібру 120 мм та артилерії калібру 122 мм просто по житлових кварталах. Снаряди пошкодили будинки й дороги, а чорний дим було видно з будь-якої точки міста.

Під час тієї атаки постраждалих серед цивільних не було, але через цей обстріл довелося на кілька днів призупинити залізничне сполучення з Авдіївкою.

Через кілька днів після цього бойовики вгатили ще й по Золотому-4, біля якого ще у 2019 році розвели війська. Один зі снарядів влучив у приватний будинок чоловіка 1958 року народження. В цей час він був у літній кухні, тож це врятувало йому життя.

Але щастить цивільним не завжди. Наприклад, в перший день зими під обстрілом окупантів опинився мешканець Мар'їнки.

Міна здетонувала майже одразу, поруч з машиною УАЗ, якою керував 41-річний мешканець Сергій. Осколки пробили обшивку авто, і чоловік отримав поранення гомілки.

Руйнівні атаки фіксували також в напрямку Невельського. В середині листопада окупанти прицільно вгатили туди з мінометів калібру 120 мм.

На фотографіях, які публікував голова Донецької ОДА Павло Кириленко та поліція, видно, що деякі будинки розтрощені вщент. Тоді рятувальники допомагали двом літнім мешканцям вибратися з-під завалів.

А от наприкінці року окупанти обстріляли Майорськ. За попередньою інформацією, атака була з гранатометів.

Журналісти Вільного радіо відправили запит до штабу Операції Об'єднаних сил з питаннями щодо кількості обстрілів, поранених та загиблих за рік. Але відповіді ми досі не отримали.

Однак ми скористалися даними з проєкту "Таймлайн втрат" видання "Новинарня", в рамках якого журналісти фіксують усі обстріли, поранених та загиблих бійців ЗСУ зі зведень штабу ООС.

За підрахунками журналістів, з початку 2021 рік бойовики гатили 2653 рази. Бойовики гатили з гранатометів різних систем, стрілецької зброї, кулеметів, мінометів калібрів 82 та 120 мм, артилерії калібрів 122 та 152 мм та навіть протитанкових ракетних комплексів.

За минулий рік під час боїв 249 українських військовослужбовців дістали поранення. Ще 79 українських військових загинули. Для порівняння, у 2020 році, за підрахунками "Новинарні", загинули 55 людей.