image

Сьогодні п’ята річниця початку АТО на Донбасі

|
13 Квітня 2019

Антитерористична операція стала першим кроком української влади до захисту своїх суверенних кордонів та протистояння бойовикам і окупаційним військам на Сході. Саме 13 квітня стало точкою відліку загальної боротьби в російсько-українській війні. І на сьогодні вона триває рівно 5 років.

 

Захоплення адміністративних будівель почалися 6 квітня. Представники правоохоронних та державних органів у Донецьку та Луганську виявилися не тільки не готовими до відбиття і нейтралізації загрози, але у деяких випадках навіть допомагали проросійським мітингувальникам.

7 квітня  у Донецьку проголосили т.зв. “Донецьку народну республіку” – “ДНР”, і прийняли «Декларацію про суверенітет ДНР», одночасно звернувшись до президента сусідньої Росії з проханням ввести війська на Донбас. Згодом це повторив Луганськ – 28 квітня у такий самий спосіб була створена фейкова “ЛНР”.

12 квітня озброєні бойовики захопили Слов’янськ.

5 років від початку АТО
Окупанти під стінами Слов’янської міської ради/Фото з відкритих джерел

 

13 квітня юрисдикцію т.зв. «ДНР» визнали Єнакієве, Макіївка і Маріуполь, 14 квітня – Горлівка, Харцизьк, Жданівка, Кіровське, 16 квітня – Новоазовськ, 18 – Сіверськ, 19 – Комсомольське, Старобешеве, 1 травня – Красноармійськ, Родинське. Хитке становище в Горлівці, втім, зберігалося до 13 травня, де добу тривало двовладдя. Далі озброєний загін проросійських бойовиків повністю підпорядкував собі все місто. Були захоплені державні адміністрації в Харкові, Донецьку, Луганську, будівлі СБУ і МВС у двох останніх містах.

Штурм. Харків. ОДА. 7.04.2014

Штурм СБУ в Донецьку

Штурм МВС у Луганську

У захоплених будівлях СБУ та МВС бойовики знайшли значні запаси зброї та боєприпасів. Озброєним бойовикам вдалося швидко повалити владу на місцях. Лише в окремих населених пунктах вони наткнулися на опір, як наприклад, при штурмі Горлівського управління міліції. Андрій Крищенко, терішній очільник поліції Києва, скинув російський триколор і повернув український прапор.

Горлівка. Скидання мітингувальника з  другого поверху

8 квітня розпочалася антитерористична операція в Харкові. Сили підрозділу спецпризначення МВС України «Омега», за підтримки спецназу СБУ «Альфа» перекрили центр Харкова, міське метро і звільнили будівлю облдержадміністрації, захоплену терористами.

Топ Новина. 08.04. Штурм Харківської ОДА

На кінець дня українська влада була повністю відновлена в місті. Під час звільнення будівлі ОДА, спецназ не застосовував зброї, однак діяв швидко і ефективно за допомогою спецзасобів. Тоді затримали близько 60 проросійських бойовиків. Остаточно ситуація в Харкові стабілізувалася до кінця квітня.

12 квітня під Слов’янськом група офіцерів СБУ, яка проводила розвідку місцевості перед початком активних дій під прикриттям «Альфи», потрапила в засідку озброєних бойовиків. У результаті короткого вогневого зіткнення загинув офіцер «Альфи» і один з бойовиків. Вважається, що саме ця подія стала першим офіційним випадком збройного зіткнення між силами АТО і незаконними збройними формуваннями (НВФ), з якої й почалася війна.  

13 квітня Рада національної безпеки та оборони офіційно затвердила початок антитерористичної операції (АТО) на Донбасі.

О.Турчинов оголосив про початок проведення АТО в Донецькій обл

15 квітня підрозділ 3 полку спецпризначення ЗСУ, а також підрозділ «Альфи» і «Омеги» після нетривалого штурму, висадились з вертольотів і зайняли Краматорський аеродром.

Водночас кілька ротних тактичних груп ЗСУ, а також підрозділи Нацгвардії України вийшли на ближні підступи до Слов’янська і організували його блокування (установки блокпостів). 16 квітня, один з підрозділів  вступив у Краматорськ, де був заблокований місцевим населенням. У результаті 6 одиниць бронетехніки потрапили в руки бойовиків.

17 квітня в Маріуполі натовп агресивно налаштованих проросійських громадян спробував штурмувати позиції військової частини Нацгвардії України. Після першої невдалої спроби, без застосування зброї (коктейлі Молотова, каміння, біти, палиці), бойовики все ж відкрили вогонь, військовослужбовці НГУ відповіли автоматними чергами. Зав’язався бій, сторони активно застосували стрілецьке озброєння, підрозділи НГУ утримували протягом кількох годин КПП і зовнішнє огородження частини, не даючи можливості бойовикам потрапити на територію. Врешті-решт, група з підрозділу «Омега», що прибула для підсилення, контратакувала бойовиків, знищила їхніх двох бійців і затримала ще 5.  

24 квітня розпочався перший штурм Слов’янська. Підрозділи НГУ, а також головна ударна сила – підрозділ спецпризначення МВС «Омега», провели розвідку боєм: українські воїни розгромили 2 блокпости «народного ополчення Слов’янська», та були змушені за наказом керівництва АТО відійти на вихідні позиції, припинивши своє просування вглиб міста.

Штурм БЛОКПОСТА Слав’янськ Ukrainian army attacks separatists Battle of Sloviansk

З 2 по 5 травня навколо Слов’янська і в районі Краматорська, прилеглих територій розгорілися перші великі запеклі бої.  

Підрозділи українських військ атакували позиції бойовиків НВФ і зуміли відбити і зайняти стратегічно важливу в районі Слов’янська висоту – гору Карачун. У боях стало зрозуміло, що українська армія має справу з аж ніяк не «місцевими ополченцями». У результаті застосування бойовиками ПЗРК українська армія втратили під час цих боїв 3 вертольоти. Протягом операції було знищено 3 з 7 блокпостів ополчення на під’їзді до міста, до вечора Слов’янськ був майже взятий в кільце. Наступного дня влада перейшла до блокування бойовиків всередині міста.

З 3 по 10 травня у центрі уваги опинився Маріуполь. Кілька днів у місті були сутички. А 6 травня силовики взяли в полон “міністра оборони” “ДНР” Ігоря Какідзянова. Вранці 7 травня українські силовики провели зачистку міськради Маріуполя від проросійських активістів із застосуванням сльозогінного газу. Усіх активістів, які перебували у міськраді, заарештували. У місто увійшли підрозділи 72-ї омбр ЗСУ і батальйон «Азов». У результаті боїв 9 травня в самому Маріуполі загинули 11 осіб. Вперше з початку АТО бої велися в досить великому населеному пункті.

18+ Маріуполь. Летальний наслідок. 9 травня, перестрілка біля ПУМБ

Перестрілка сталася і біля будівлі міської міліції. Невідомі атакували відділ міліції, загинув начальник маріупольського ДАІ, заступник командира батальйону тероборони Дніпропетровської області, боєць “Азова” Родіон Добродомов та ін. У ніч на 10 травня Маріупольську міськраду підпалили, будівля частково згоріла. Після цього ВСУ і Нацгвардія відвели свої підрозділи з міста.

11 травня у Донецькій і Луганській областях пройшли псевдореферендуми “про суверенітет”. У ЦВК України заявили, що так званий “референдум” не матиме жодних правових наслідків.

“Дії, імітовані на території окремих місць Донецької та Луганської області, не мають нічого спільного з референдумом”, – заявив член ЦВК Андрій Магера.

За результатами “голосування” були прийняті “конституції республік”, сформовані «уряди». Донецький очолив росіянин Олександр Бородай, луганський – українець Валерій Болотов. Ігор Стрєлков став т.з  “міністром оборони “ДНР”, він насправді й очолив збройний опір на Донбасі. Саме у цей період ескалація конфлікту наростає.

Після початку АТО ЗСУ вдалося звільнити  Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Бахмут, Костянтинівку, Рубіжне, Покровськ, Соледар, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Голубівку, Попасну та Авдіївку.

10 липня сили АТО встановили повний контроль над Сіверськом.

Та відновити контроль над всіма захопленими містами не вдалося.

Саме на час Антитерористичної операції припали криваві бої за Донецький аеропорт, Іловайськ та Дебальцеве.

Читайте також: “Я пам’ятаю запах крові. Військові не розуміли, де вони і що з ними трапилось”. Історія виходу з Дебальцевого (фото, відео)

30 квітня 2018 році о 14:00 антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей змінилася на операцію Об’єднаних сил (ООС).

Про її початок   оголосив президент України Петро Порошенко.

“За чотири роки завдяки загальнонаціональній солідарності, мужності та патріотизму усього Українського Народу Антитерористична операція виконала поставлені завдання”, – заявив президент України.  

Внаслідок збройного конфлікту на Сході України з квітня 2014 року до кінця 2018 року загинули майже 13 000 осіб. Такі дані наводить Моніторингова місія ООН з прав людини.

За даними місії, приблизно 3300 загиблих на Донбасі були цивільними особами, 4000 – військовослужбовцями української армії, а 5500 – підтримуваними Росією озброєними бойовиками.

Ще від 27 тисяч до 30 тисяч осіб отримали під час конфлікту поранення.  

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

143
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: