Суддя Артемівського міськрайонного суду Наталя Погрібна звернулася до Вищої ради правосуддя, бо у своєму кабінеті знайшла пристрій, схожий на апаратуру для прослуховування. Жінка вважає це тиском.
Цю інформацію Вільному радіо підтвердила речниця суду Оксана Ужакова.
“Всі подробиці суддя виклала у повідомленні до Вищої ради правосуддя. За законом, вона мала повідомити протягом 5 днів, так і було зроблено. Нової інформації наразі немає”, — додала речниця.
У повідомленні йдеться, що 3 листопада о 9 ранку до кабінету судді Погрібної прийшли двоє чоловіків у цивільному одязі. Вони представилися співробітниками СБУ та показали посвідчення. Хотіли дізнатися про стан розгляду однієї зі справ, яку слухає суддя, за статтею “створення терористичної організації”. Погрібна відмовила, адже візитери не були стороною справи. Пізніше того ж дня вона випадково штовхнула стілець, на якому сидів один з чоловіків. Знизу під сидінням побачила електронний пристрій чорного кольору, схожий на флешку. Він був закріплений двостороннім скотчем.
Про цю подію Наталя Погрібна повідомила голову суду і поліцію. Дані внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань” за статтею 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації).
Зазначимо, прослуховувати суддю могли законно. Для цього є прописаний механізм.
За словами юриста Ігоря Слєсарєва, закон передбачає проведення так званих негласних слідчих дій, до яких відноситься і прослуховування, якщо йдеться про тяжкі злочини і є відповідне кримінальне провадження.
“Мова про тяжкі або дуже тяжкі злочини, де передбачається покарання більше ніж 5 років позбавлення волі. Слідчий може звернутися до слідчого судді апеляційного суду і він може винести ухвалу про проведення негласних слідчих дій: це отримання інформації із засобів зв’язку, аудіо та відео-контроль за місцем чи людиною і так далі. За частиною другої статті 247 Кримінального процесуального кодексу України, для отримання такого дозволу щодо суддів, працівників суду чи правоохоронних органів можна звертатися до апеляційного суду не лише за місцем розташування органу слідства, але й до сусіднього міста. Щоб не було розголошення інформації”, — пояснює юрист.
Додамо, інколи записи з кабінетів складають навіть основу справи детективів, а часом — стають матеріалом для журналістських розслідувань. Так, журналісти “Слідство.Інфо” на основі записів з кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка зробили документальний фільм-розслідування у двох частинах. Суддів прослуховували детективи НАБУ. Журналісти проаналізували майже дві тисячі годин їхніх розмов. У них йдеться, зокрема, про контакти суддів з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і загалом про ухвалення рішень “на замовлення”. Також на записи з кабінету Вовка потрапив і перший заступник генпрокурорки Ірини Венедиктової Роман Говда.
Читайте також: