Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Дмитро Бондаренко з Харкова. Чоловік боронив Донеччину під час відкритої війни. Його життя обірвалося під Бахмутом.
З подругою Дмитра Єлизаветою журналісти Вільного радіо зв’язалися через соцмережі. Вільне радіо розповідає історії тих, чиє життя забрала російсько-українська війна, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Дмитро Бондаренко народився 11 грудня 1998 року у Харкові. Закінчив школу №118, професійний ліцей залізничного транспорту. Ще з дитинства Дмитро займався на Дитячій залізниці, і мріяв стати машиністом.
Після закінчення ліцею Дмитро пішов на строкову службу. Проходив її у Харкові у Танковому училищі та у Дівчиках на Київщині.
Близькі згадують чоловіка світлим і усміхненим.
“Він був дуже світлою, доброю людиною, завжди допомагав тим хто потребував його допомоги. Підтримував і завжди усміхався”, — згадує Єлизавета.
У квітні 2022 року Дмитро долучився до лав ЗСУ у складі 54 окремої механізованої бригади.
“Його шлях військового був дуже складним, з пораненнями Дмитро продовжував твердо тримати зброю і йти у бій. Посмертно він нагороджений орденом “За Мужність” III ступеня. На жаль, після того, як Дмитро пішов захищати країну, живим його сім’я вже ніколи бачила”, — розповідає Єлизавета.
Життя Дмитра Бондаренка обірвалося 12 вересня 2022 року поблизу селища Верхньокам’янське Бахмутського району. Там Дмитро отримав поранення, що були несумісні з життям.
Військового поховали на Алеї Слави на 18 кладовищі рідного Харкова.
Дмитру назавжди 23 роки. У нього залишились батьки та старший брат.
Рідні створили петицію з проханням надати Дмитру звання Героя України.
Світла пам’ять полеглому захисникові.