Військовослужбовець поранений та без свідомості, перебуває на Донеччині, аби привезти у лікарню — потрібні гроші. Або ж людину, яку вже визнали загинувшою, знайшли на фронті живою, але у критичному стані. Це — варіанти легенди, завдяки якій лише один шахрай зміг ошукати десятьох родичів захисників за кілька тижнів. Злочинець називав жертвам повні дані військових, яких шукали рідні, місце служби та інші деталі — чим викликав довіру. Розповідаємо детально, як працює така схема та як зрозуміти, що телефонує злочинець.
Одному з таких шахраїв винесли вирок у лютому 2024-го. Засуджений — житель Сумської області, який працював охоронцем. Чоловік вирішив підзаробити на родичах захисників у квітні 2023-го. Тоді тривали запеклі бої за Бахмут, а чимало рідних військовослужбовців не могли із ними зв’язатися та публікували оголошення про пошуки у соцмережах.
Менш ніж за місяць охоронець обдзвонив кілька десятків родичів військових. Представлявся волонтером, ротним, командиром (певної бригади, де служив зниклий безвісти) та замполітом. А іноді казав що “має високу посаду і не зобов’язаний називатися”.
“Особа не представилась, хоча вона [потерпіла] просила, він їй лише відповів, що він ротний, більше сказати нічого не може, бо все прослуховується, а її чоловіка він назвав по імені і прізвищу”, — повідомляють подробиці одного з допитів потерпілої слідчі.
Шахрай називав дані військовослужбовців та імена командирів бригади, тож викликав довіру у деяких жертв. Найчастіше розповідав, що їхній родич нібито поранений та без свідомості у Бахмуті або Авдіївці. Зв’язку немає, ситуація критична, тож терміново потрібні ліки або гроші на пальне, аби відвезти пораненого до лікарні. З ошуканих просив у середньому 1200 гривень, іноді гроші потрібні були неодноразово. А родичам, які хотіли підтверджень (фото чи відео військового), міг заявляти таке:
“Вона [потерпіла] також хотіла підтвердження від цього чоловіка, що то її син, але він відмовився, лише сказав, що син без свідомості і його депортують до Росії”, — описують слідчі один з випадків.
Здебільшого злочинець просив контакти саме матерів та відмовлявся розмовляти з іншими родичами. Частіше телефонував зранку або вночі. Не нехтував і заробітком на загиблих.
“[Потерпіла] отримала звістку про те, що при участі у бойових діях загинув її брат у результаті обстрілу <…> [Шахрай] запитав чи шукає вона свого брата, вона відповіла так, він далі спитав чи знає вона, що з ним сталося, вона відповіла, що напевне загинув. Цей чоловік відповів, що ні, не загинув та лежить у лікарні, у неї тоді був дуже збуджений стан, з неї попросили 1 000 грн на бензин. Цей чоловік у розмові повідомив, що вже взяв заявки у трьох матерів, дітей яких везе до м. Києва”, — описують слідчі ще один випадок шахрайства.
Загалом тільки цій людині гроші відправили щонайменше десятеро потерпілих. Вони та ще стільки ж родичів військових, кого ошукати не вдалося, подали заяви до поліції. Злочинця взяли під варту у липні 2023-го, понад пів року тривало слідство. Відповідно до вироку суду, шахрай проведе 6 років у в’язниці. Також чоловіка зобов’язали повернути нечесно отримані гроші. Додатково він компенсує моральну шкоду тим, хто про це просив у суді (у тому числі і людям, які не відправляли гроші). Суми моральної компенсації жертвам — від 400 грн до 25 тисяч гривень.
Більшість ошуканих публікували оголошення про пошук їхній рідних-військовослужбовців у соцмережах. Це дає змогу злочинцям дізнатися повну інформацію про захисника, аби втертися в довіру. У координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими (там також займаються зниклими безвісти) стверджують: такі оголошення взагалі не варто публікувати.
“Не розповсюджуйте та не публікуйте у соціальних мережах світлини захисника у військовій формі, локацію останнього місця його перебування (зникнення), номер військової частини. Такі дії можуть нашкодити захиснику у випадку переховування чи потрапляння в полон”, — вказують на офіційному сайті.
Комунікувати з родинами захисників (зокрема, повідомляти про загибель, поранення чи зникнення) мають працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки і представники групи цивільно-військового співробітництва військових частин. Або ж представники Національної поліції, СБУ чи ДСНС (у разі, якщо людина служить там).
У разі загибелі чи зникнення військового рідні мають отримати офіційне сповіщення (акт). Тож якщо вам телефонують невідомі і повідомляють будь-яку інформацію про військового — слід уточнити ці дані у представників вищезазначених установ.
Найголовніше: працівники офіційних установ не мають права просити гроші на лікування військовослужбовця або пальне. Про такі випадки слід заявити у поліцію. Також, якщо виникають сумніви, родичі військових можуть отримати безкоштовну консультацію чи юридичну допомогу у координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
“Якщо рідні військових отримали такий дзвінок — вони можуть зателефонувати нам і проконсультуватися. Кожну таку ситуацію потрібно розглядати окремо”, — повідомила Вільному радіо представниця Східного регіонального центру координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Раніше ми розповідали про жительку Торецька Ельвіру Курочкіну. Вона також, за даними правоохоронців, вимагала гроші на лікування зниклих безвісти, представляючись поліцейською чи медиком. Жінку спіймали та засудили.