“Теремок” за 18 км від фронту: як волонтери з Курахового допомагають тваринам пережити війну

У Кураховому, як і в більшості прифронтових громад Донеччини,  з початку відкритої війни побільшало безпритульних тварин. Хтось з чотирилапих прибіг сюди з інших міст і сіл, рятуючись від російських обстрілів, когось покинули господарі під час евакуації. Допомогти хвостатим безхатькам намагаються місцеві волонтери: годують, стерилізують, беруть на перетримку та вивозять у безпеку.

Про зоомайданчик “Теремок”, який виживає поблизу фронту, долю його чотирилапих підопічних та допомогу поліції й рятувальників Вільному радіо розповіли волонтерки Наталя Даценко та Людмила Задорожна.

Як на початку відкритої війни курахівські волонтери доглядали вісімдесятьох котів і собак 

Вже понад п’ять років небайдужі містяни переймаються проблемою безпритульних тварин у Кураховому. Аби їх не ставало більше, у місті облаштували майданчик перетримки після стерилізації, розповідає волонтерка Наталя Даценко. 

“Ми притулком себе ніколи не називали, це майданчик для перетримки тварин. Починалося все зі стерилізації та невеликої перетримки. Потім як у тому теремку розростались — когось приносили, підкидали, ми знаходили, залишали пролікувати. Багатьох за роки роботи змогли віддати у добрі руки. На початку війни у нас було 80 тварин, хоч місця дуже мало в нас”, — каже жінка. 

Аби отримати приміщення та обладнати його всім необхідним, команда волонтерів заручилася підтримкою місцевої влади, жителів і благодійників.

“Міська влада нам дала таке приміщення на території комунального господарства. Ми попросили, і нам пішли назустріч. Туди провели воду, світло, опалення, каналізацію, зробили нам вольєрчики, загородження”, — розповідає волонтерка Людмила Задорожна. 

“Люди дуже допомагали. Хтось холодильник, хтось пральну машинку, хтось якісь ганчірки, килими, доріжки, будівельні матеріали. Ми зробили й місце, де готувати їжу, щоб вже не тягнути її з дому”, — додає Наталя Даценко.

Зараз чотирилапим допомагають здебільшого в евакуації

На 2022 рік у волонтерів були великі плани: очікували фінансування з місцевого бюджету на потреби їхньої громадської організації. Також цілий рік компанія “Сузір”я” мала б надсилати корми для тварин зоомайданчика. Втім повномасштабна війна завадила цьому та ще дужче посилила проблему безпритульних тварин.

“Не знаю, скільки років треба нам тепер після війни, щоб до рівня 2022 року дотягнути. У нас стерильні собаки були майже всі. У нас і міська рада кошти виділяла на це, проблема була майже вирішена. Перед війною займались відкриттям рахунку, мало б йти нам фінансування на наш майданчик. Війна це зламала, але ми тримаємо руку на пульсі. Чекаємо повернення. Війна скінчиться і, думаю, ми зробимо ще щось краще”, — сподівається Наталя Даценко.

Попри наближеність до лінії фронту майданчик продовжує працювати в Кураховому. Одна з волонтерок залишилась у прифронтовому місті та разом із чоловіком піклується про чотирилапих. Інші волонтери закладу  евакуювалися в безпечніші регіони, але допомагають віддалено, розповідає волонтерка Людмила.

“Як почалась війна, дуже-дуже побільшало безпритульних тварин. Дехто поїхав, а тварин просто покидали, тому в місті їх багато. Є такі породисті, видно, що домашні. У нас тут великий приватний сектор, свої дома. Хтось забирає собі, люди з інших сіл брали додому, там спокійніше, бо від нас лінія фронту 18 кілометрів, проходить біля Мар’їнки, Красногорівки. Відтіля до нас поприбігали собаки, бо там частіше стріляють”, — каже жінка.

Більшість своїх підопічних курахівські волонтери евакуювали в Дніпро, а згодом і за кордон

“У нас тільки залишилось тут 11 собак, які не дуже знаходять “спільну мову” з іншими собаками. Вони залишилися зі мною [у “Теремку”]. Тяжка ситуація, до нас звозять [тварин] з інших сіл і міст, але зараз не маємо можливості всіх утримувати. Немає і людей, і достатньо грошей. Я без зміни працюю сама. У нас перетримка — хтось їх забирає або вивозимо у притулки, де безпечніше”, — ділиться Людмила Задорожна.

Вивозити чотирилапих з Курахового та інших громад поблизу допомагають поліцейські та рятувальники.

“Ми віддалено організовуємо евакуацію та знаходимо, чим годувати тварин у нашому закладі та тих, хто бігає містом. Звертаємось до різних організацій. З громад вивозять поліцейські та рятувальники, вони просто герої. Допомагають і екіпаж “Білий янгол”, хлопці з “Порятунок тварин Харків” везуть у Харків, Дніпро, в Київ, там і підлікують поранених [тварин], якщо треба. Нещодавно в Красногорівці вони збирали тварин, бо там не було жодної такої евакуації. Вони тоді їхали з поліцією і потрапили під обстріл, але всі живі”, — пригадує курахівчанка Наталя. 

За її словами, у дніпровський притулок “Друг” вже евакуювали 18 котів і близько 60 собак, якими опікувався майданчик “Теремок”. Для більшості з них вже знайшли домівки.

“З Дніпра дівчата-волонтерки їх вивозять у Європу, вже половина наших собак у Європі. У сім’ях майже всі вже, одиниці залишились на перетримці. Якщо є нагода, я теж з дівчатами їхала вивозити тварин за кордон. Це дуже важко: цілу добу кордон перетинаємо, і ночували в січні в машині”, — ділиться Наталя.

Господарі кидають своїх улюбленців напризволяще, а можливості волонтерів обмежені 

Зараз майданчик курахівських волонтерів живе на пожертви небайдужих людей. Корми передають українські організації, які співпрацюють з міжнародними.

“Я чую кожного дня, що дуже багато покинутих тварин. Є і поранені, і дуже худі. Є такі, що довго сиділи на ціпку, а їх потім спустили. Є в жахливому стані. Є і породисті. Не так давно вивезли поліцейські пса з Красногорівки. Хлопці з “Білого янгола” вивезли його до нас у “Теремок”. Він такий характерний, построїв усіх наших собак. Було десь п’ять охочих його забрати, але особливої можливості кудись вивозити в нас немає. А чоловік з Черкаської області сам приїхав і забрав до себе”, — ділиться Наталя Даценко.

Чотирилапим, додає Людмила, складно звикнути до частих звуків вибухів.

“Постраждалі від війни тварини, звісно, є. У нас була поранена собака, але її рятувальники відвезли в харківський притулок. Один “приліт” був недалеко від нашого закладу. Наші тварини не постраждали, але морально для них це важко. Коли починаються обстріли, вони ховаються і сидять дуже тихо, навіть їжею їх не виманиш звідтіля”, — ділиться курахівчанка.

Як допомогти курахівському зоомайданчику

Про свою допомогу тваринам волонтери звітують на сторінці у фейсбуці. Якщо ви маєте можливість і бажання допомогти курахівському “Теремку”, телефонуйте за номерами: +38 (050) 756-58-03 (Наталя), +38 (099) 795-00-24 (Людмила) або +38 (050) 708-98-28 (Ольга). 

Також ви можете фінансово підтримати заклад: 5168 7554 5758 3157 (картка ПриватБанку, Тодурова Ольга)

Нагадаємо, 150 хворих безпритульних собак, які потерпали від постійних обстрілів РФ у притулку в Бахмуті, змогли евакуювати зоозахисники. Що вдалося облаштувати і з чим ще потрібна допомога — ми розпитали в очільниці притулку.