“Третина життя — боротьба”: згадаймо політв’язня з Криму Геннадія Афанасьєва, який загинув на фронті

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. 32-річний Геннадій Афанасьєв із Сімферополя за проукраїнські погляди провів більш ніж 2 роки у російській тюрмі, де пережив катування. З початку відкритої війни колишній політв’язень став до лав ЗСУ, а 18 грудня 2022-го поліг у боях на Луганщині.

Кримчанина Геннадія Афанасьєва у Росії назвали терористом за проукраїнські погляди

Геннадій Афанасьєв народився 8 листопада 1990 року в Сімферополі. Закінчив Таврійський національний університет ім. Вернадського за спеціальністю “Право” і працював фотографом. У 22 роки Геннадій став учасником Революції Гідності на Майдані Незалежності та виступав проти окупації Кримського півострова росіянами. 

“Майдан перевернув його життя. Тому що ми жили в Криму, там достатньо “ватне” (проросійське, — ред.) населення, і воно не дуже спостерігало за Майданом. Він приїхав [на Майдан], вдихнув цей дух, який заразив його на все життя. Повернувся вже іншою людиною. Повернувся українцем. За ним слідкувала ФСБ (Федеральна служба безпеки РФ, — ред.). 9 травня 2014 року його затримали, перевели в Лефортово (слідчий ізолятор у Москві, — ред.) і потім засудили на 7 років суворого режиму, звинувативши у тероризмі”, — розповідає Вільному радіо мати політв’язня Ольга Афанасьєва.

У червні 2016-го Геннадія Афанасьєва разом зі ще одним бранцем Кремля Юрієм Солошенком повернули в Україну. Після звільнення Геннадій розповів про жорстокі побиття й тортури у російській тюрмі. 

“У тюрмі в нього відбулося зараження стафілококом, зараження крові. Йому відбили голову і вуха. Катували струмом за статеві органи. Була “ластівка” — це коли підвішують за руки, ноги і розтягують. Ми виграли два суди в Страсбурзі, де звинувачували Росію в тому, що вона порушила права Геннадія”, — каже Ольга Афанасьєва.

У російському полоні кримчанин провів 767 днів.

“Якщо порівняти масштаб того, скільки він був у полоні, що він там витримав, з тим, скільки триває, наприклад, зараз повномасштабна війна, то вона триває майже на 100 днів менше. І то люди вже говорять про втому, про жахи війни, і у нас інформаційний простір наповнений різними історіями про втрати. І це дуже важко, але просто ми нагадуємо, що Геннадій був в тюрмі під катуваннями значно більше часу, і то він витримав, він вийшов, він написав книгу”, — додає правозахисниця, очільниця напрямку із захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.

“Складно уявити масштаб особистості”: рідні Афанасьєва збирають підписи, аби йому надали звання Героя України посмертно

У 2018 році Геннадій Афанасьєв видав книжку “Піднятися після падіння”, яку переклали багатьма мовами. Виступав на міжнародних майданчиках, де свідчив про злочини Росії проти українського народу. Жив у Києві, де створив сім’ю.

До Сил оборони Геннадій долучився з початком повномасштабного вторгнення. 

“У розмовах він багатьох попереджав, що буде велика війна. Він усвідомлював цю загрозу вже тоді, коли тільки повернувся з полону. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він без сумнівів пішов захищати [Батьківщину]”, — говорить мати бійця.

Геннадій дістав позивний “Тор” на честь скандинавського бога грому та блискавки. Захищав Київщину, Харківщину, Донеччину та Луганщину.

18 грудня 2022 року оборонець зазнав смертельних поранень під Білогорівкою.

Рідні та знайомі ексбранця Кремля нині збирають підписи під електронною петицією, аби йому надали звання Героя України.

“Коли йому було 22 роки, почалася Революція Гідності, російська агресія і так далі. У 23 роки він потрапив у полон. У 32 він загинув. Тобто третина життя — це російська агресія, полон, тортури, боротьба. Мені здається, багатьом українцям навіть складно уявити масштаб особистості. І мені здається, що ми маємо відрізнятися від Росії тим, що ми закарбовуємо в пам’яті не просто історію подій, а історію кожної особистості. І що ми шануємо кожного героя. Тому що це питання цінностей. 

Для мене Геннадій є важливим історичним суб’єктом, чия історія творить новітню історію. Саме тому зараз, наприклад, я докладаю дуже багато зусиль для того, щоб була підписана петиція, щоб президент України підтримав це звання. Це втрата громадянського суспільства, це невідновна втрата. Тому що я не знаю, скільки разів на скільки сотень років  народжуються такі люди, як Афанасьєв”, — каже правозахисниця Людмила Янкіна.

Світла пам’ять захиснику України.