“Коптери-франкенштейни, зібрані з 12 дронів, вже літають на фронтах”, — каже Сергій Наконечний, який після 24 лютого 2022 року опанував ремонт дронів для військових. До волонтера звертаються військові зі зламаними безпілотниками, й він у своїй майстерні допомагає повернути апарати на фронт. Про те, чи кожен може навчитись ремонтувати дрони та чому вони такі важливі на війні проти окупантів — Сергій розповів нашим журналістам.
Коли ви вперше відремонтували дрон?
Ще минулого року ми почали займатися своєю розробкою і накопичували технічні знання. Історія з ремонтами почалася з того, що звернулись хлопці та поскаржились на нестачу дронів. Я питаю:
— У вас же були, що з ними стало?
— Та камера відбита, не знаємо, що з нею робити.
— Принесіть нам, ми глянемо, може, з цим можна щось зробити.
Як з’ясувалось — можна.
З того часу один одному військові передають, що я можу допомогти, й звертаються, привозять дрони. Хоча ми обмежуємось та допомагаємо бригадам тільки у Донецькій області.
Скільки встигли відремонтувати їх вже?
Близько 12. Всі вони з Донеччини. Ми стараємось не “розпилятись”. Буває навіть, що хлопці їдуть на ротацію та просять допомогти, а ми ж розуміємо, що вони будуть пів року на Волині, тому змінюємо пріоритети та допомагаємо тим, хто зараз залучений у бойових діях у Донецькій області.
Де ви ремонтуєте безпілотники?
В нас є невеличкий волонтерський офіс у Краматорську, де ми зберігаємо медикаменти та продукти. Частину приміщення ми облаштували для роботи з дронами. В принципі це така річ, яку можна робити будь-де, аби був доступ до гарного світла для тонкої роботи з маленькими деталями. Є приклади колег, які ремонтують дрони просто у себе у гаражах.
Ви маєте технічну освіту чи самі навчаєтесь розбиратись в дронах?
Ми з дружиною за освітою журналісти, а решта команди — філологи. Тому так, було проблематично, але я завжди більш-менш з електрикою дружив. Для нашого початкового рівня довелось самому шукати мануали, гайди (інструкції з ремонту, — ред.), дивитись відео на ютубі. Насправді там нічого супер нового майже немає. З цією технікою знайомі майстри, любителі та моделісти. Тому все знаходимо в інтернеті або питаємо у військових та більш досвідчених людей.
Наскільки складно опанувати ремонт безпілотників?
Тут головне — розібратись, що до чого під’єднувати, як воно між собою компонується та складається. В принципі людина, яка щось розуміє по технічній частині комп’ютерної техніки, телефонів та взагалі чогось складнішого за праску чи мікрохвильовку, впорається. Десь за тиждень можна розібратись у дронах.
Проте сама робота з дронами займає дуже багато часу. Бо все це треба правильно скомпонувати, спаяти, щоб воно ніде не хиталось. Більш досвідчені люди кажуть, що маленький FPV-дрон збирають протягом дня, але на це потрібен досвід. Якщо людина почне займатися цим з нуля, то поки ти розберешся у цій системі, на ремонт одного дрона може піти близько місяця. Тому варто запастись терпінням та бажанням розбиратись.
Скільки часу у вас зараз займає ремонт одного дрона?
Я поки не робив великих робіт, зазвичай це середній ремонт, який займає близько одного дня. Маючи основну роботу, іноді можна за 6-7 годин відремонтувати якусь зламану від падіння деталь.
У скільки може обходитись ремонт БПЛА?
Заміна камери, навіть якоїсь звичайної — це від тисячі доларів. Заміна батареї — це 800 доларів, мотор — це десь до 200 доларів. Про гвинти взагалі сенсу розмовляти немає, вони коштують по 200 гривень за комплект. Один із найскладніших випадків, що може статися — це, наприклад, заміна тепловізійної камери, яка має вартість 2500 доларів.
Якщо прийти в гості до аеророзвідників, то в них можна побачити 15-20 ящиків розібраних деталей. Ніякі пульти та навіть найменші дроти ніколи не викидають, бо це все можна колись використати. Знаю, що зараз в одній з бригад літає “коптер-франкенштейн”, який зібрали з 12 інших коптерів.
Бувало, що один дрон розбирали як донора для ремонту іншого?
В мене — ні, але коли є збитий дрон на фронті, то військові розбирають його просто на місці. Якщо, наприклад, один з чотирьох променів дрона зламаний, а все інше “живе”, то такі часто розбирають.
З якими пошкодженнями безпілотників ви стикались найчастіше?
Коптери дуже часто ламаються не через те, що їх збивають. Найчастіше дрони потрапляють у зони РЕБів (систем радіоелектронної боротьби, — ред.), втрачають керування та падають, бо не розуміють, куди їм летіти.
Ще часто ламаються дрони під час посадки: коли починається бічний вітер, коптер зносить з рівного майданчика на дерево або каміння. У дронах по типу “Мавіків” (компактних дронах серії DJI Mavic, — ред.) частіше за все ламаються кріплення скидів гранат або камер.
Взагалі чим менший дрон, тим менші пошкодження. Коли з висоти 500 метрів падає великий дрон по типу DJI Matrice, він матиме набагато більше пошкоджень, ніж його маленький “побратим”.
Зламані деталі замінюють чи вдається перепаювати?
Краще завжди замінювати. Проте якщо інших варіантів немає, а треба швидко зробити, то суперклей — незамінна річ! Насправді сам не ремонтував, але бачив таких “монстрів”, що там клеєм клеєний та ізострічкою перемотаний весь. Бачив доволі великий тип БПЛА “Валькірію” у хлопців, яка була просто зліплена армованим скотчем. При тому, що цей “птах” важить кілограмів 30, але тримається на скотчі.
Серед волонтерів іноді кажуть, що дрон дешевше та швидше відремонтувати, ніж купити новий. Ви згодні з цим?
Те, що дешевше — це однозначно. Тому що коли дрон можна залатати скотчем, поставити камеру на місце та замінити 5-6 болтів, то це краще, ніж витрачати на новий 3 тисячі доларів.
Стосовно великих БПЛА — їх треба тільки ремонтувати, адже їхня вартість сягає 3-5 мільйонів гривень. При пошкодженні новий такий ніхто не купить, завод буде дуже довго ремонтувати, тому йдуть до волонтерів.
Які пошкодження дрона можна назвати найгіршими?
Є ситуації, коли дрон підпадає під дії РЕБа та вигорають всі внутрішні плати. Однак такі, як я, таке не відремонтують, бо там треба повністю все замінювати. Це тільки у спеціалізований сервіс везти, бо це дуже серйозні поламки. При вартості одного дрона у 5 тисяч доларів, такий ремонт може 3 тисячі коштувати.
З кульовими пошкодженнями ви ніколи не стикались?
З досвіду військових, якщо дрон починають збивати з кулеметів, то він зазвичай падає на ворожій території і його неможливо забрати. Навіть якщо він впаде у “сірій зоні”, то в основному командири підрозділів не ризикують. Можу навести пряму цитату: “Х**н з цим дроном, мені головне зберегти життя людей!” Так, командир бригади може потім викликати та зробити “ата-та” за те, що втратили дрон, який півтора мільйона коштував. Але коли йому кажуть, що з наших ніхто не постраждав, він відповідає: “Ну гаразд, буває, це війна”.
Але ж якщо це розвідувальний дрон, а не той, що скидає гранати, йому не треба підлітати близько до позицій окупантів?
Не зовсім, залежить від ситуації. Наприклад, великі розвідувальні “птахи” в основному використовують для коригування артилерії. Тому, щоб завдати влучного удару, доводиться підлітати доволі близько.
Обійти системи радіоелектронної боротьби можливо?
Засобами РЕБ бачать дрон навіть за п’ять кілометрів до підльоту. Вони визначають це та фіксують початок передачі сигналу. Все, це чітке розуміння, що у такому-то напрямку до них має підлетіти коптер, і вони готуються до цього. На жаль, проти цього (систем РЕБ, — ред.) ніхто нічого ще не придумав.
Єдиний дієвий варіант протидії системам РЕБ окупантів — це маленькі FPV-дрони. Вони запускаються з близьких позицій та досить нетривалий час перебувають у повітрі. Тому їх важко встигнути зафіксувати та знешкодити. Однак є проблема, що росіяни їх також використовують, і у дуже великій кількості.
На початку повномасштабної війни дехто казав, що ЗСУ мають перевагу над окупантами у кількості та якості безпілотників. Яка ситуація зараз?
Якщо говорити про квадрокоптери, то ситуація зрівнялась, і навіть вже є тенденція до того, що у росіян їх буде більше. Щодо великих розвідувальних апаратів по типу “Орлан”, то їх з самого початку відкритого вторгнення було набагато більше, ніж у нас.
Наприклад, в нашій умовній бригаді могли бути дві “Фурії” (український розвідувальний дрон, — ред.), а у них співвідносних за характеристиками “Орланів” може бути 30-50 на бригаду. Тобто, коли ми збиваємо їх, вони такі: “Ну збили та й збили”. Одразу запускають інший та навіть не рахують їх. Так, з них сміялися всі, що там камеру вставляють Nikon, а двигун від мопеда, зате він коштує “три копійки”.
Звучить не дуже оптимістично. Невже все так погано для нас?
Ні, у них є велика проблема з корупційними схемами. Фактично їхній рівень корупції дуже грає нам на руку. Варто розуміти, що та кількість “Орланів”, яку вони мають, не з’явилася за рік. Це накопичувалось десь 3-4 роки.
За півтора року повномасштабної війни яка історія про дрони закарбувалась у вашій пам’яті найбільше?
На початку березня 2022 року зателефонували хлопці з Мар’їнки та кажуть, що кров носом як потрібен дрон. Ми знайшли у Краматорську за 7 тисяч гривень китайський дрон, який зараз би я назвав просто дитячою іграшкою. Але хлопці були дуже раді, а ми тоді не оцінили: ну дрон та дрон, чого так радіти. Наступного дня нам зателефонували та сказали, що завдяки нашому дрону вдалося танкову атаку зупинити. Хлопці просто в окопі підіймали його на 50 метрів над собою та бачили танки, які потім палили. Ми між собою тепер жартуємо, що за 7 тисяч гривень спалили ка*апського танка.
***
Раніше ми також розповідали про маріупольця Андрія Гежа, який разом із командою ремонтує дрони для військовослужбовців. На рахунку майстрів — понад дві сотні відремонтованих і повернутих на фронт “пташок”. Більшість дронів їм надходять на ремонт також із Донеччини та Запоріжжя.