У центрі Бахмута обстрілами вщент зруйнований квартал. Усі будівлі знищені, деякі ще палають. Окрім осель сотень бахмутян, там знищені спортшкола, управління соцзахисту мешканців району, приватна англійська школа, аптека тощо. Розповідаємо про ці втрати докладніше.
Відео з повітря, зняте над центром Бахмута на перехресті вулиць Миру та Бахмутська, поширювали цими днями у соцмережах.
Шоковані містяни не одразу упізнали місце зйомки. Але у тих, хто там жив чи працював, немає сумнівів щодо локації.
На цьому відео бачимо те, що залишилося від будівлі управління соціального захисту населення Бахмутської райдержадміністрації.
“Будівля з червоного каменю, дореволюційної побудови, це саме наша будівля. Там вже було влучання з інших боків, але без пожежі. Бачимо, що вже там нічого не залишилось, самі стіни. Влітку 2022 тут збиралися робити капітальний ремонт покрівлі”, — розповідає Вільному радіо начальниця установи Наталя Антипенко.
Будівля УСЗН мала багату історію. За даними місцевих істориків, єврейська громада Бахмута звела її власним коштом у 1893 році.
“Це було єврейське громадське училище, засноване свого часу на кошти єврейської громади міста. Воно працювало до революції 1917 року. У 1920-1930-ті там діяла єврейська школа імені Переця. Після Другої світової війни там була школа № 2 імені Тімірязєва, тоді до будівлі і зробили 3-поверхову прибудову”, — розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
Ця історична будівля завжди була охоронюваною на місцевому рівні, каже Ігор Корнацький. Керівництво УСЗН зберігало фасади будівлі майже автентичними. Нині її знищили російські окупанти.
Поруч з будівлею управління соціального забезпечення — 3-поверхова будівля комплексної дитячо-спортивної школи №1 Бахмута. На відео видно, що російська армія вщент знищила і її.
“Покрівлі немає, 3-го поверху немає, дірка через дах аж до 1-го поверху посеред будівлі. Я працював у цій будівлі з 1991-го року, тренером-викладачем, а з 2001-го очолив заклад. За цей період ми зробили там 3 капітальні ремонти. У 2018-му ми зробили там нову покрівлю, меблі завезли”, — розповідає Вільному радіо директор установи Ігор Скирда.
Цю будівлю звели у 1970-х. Там в різні роки були звичайна школа, центр туризму, вечірня школа, і вже потім — спортшкола. Звідси керували кількома спортивними залами та майданчиками у кількох інших будівлях міста.
З тепер зруйнованих приміщень у серпні змогли вивезти найголовніше з того, що можна було.
“Вивезли оргтехніку, особові справи, уставні документи, печатки, штампи. На 3-му поверсі був ігровий зал, але ж ми не знімемо покриття (стелили французький лінолеум), нові баскетбольні щити — демонтаж робити можливості не було. На 2 поверсі були адміністративні кабінети, роздягальні, тренерська кімната, медкабінет. А у цокольному приміщенні був зал боксу, в основному училища спортивного резерву, це обладнання вивезене до Полтави”, — розповідає керівник КДЮСШ.
У центральному кварталі росіяни знищили не лише будівлі державних установ, а й приватного бізнесу. На 1 поверсі кутового житлового будинку по вулиці Миру, 71 працював відомий у місті центр англійської мови “Elite English”.
“Моє життя, мій Elite English 17 років! З 21-го року я будувала кар’єру, філії в різних містах. У 2014 мене вже “асвабаділі” від декількох моїх шкіл, Окей, почали все знов. Зараз, “асвабаділі” від всього! Навіть не знаю, з чого почати, де почати і як почати??? Раніше часу не вистачало ні на що, а зараз, вільна як птах”, — написала власниця центру Ірина Толокньова.
У цю справу свого життя вона вкладала час, зусилля та кошти багато років.
“Мені здається, виглядає навіть страшніше, ніж Маріуполь. Життя моє усе там пішло. На моїй сторінці у соцмережі учні та їхні батьки написали, що я сильна, усе поборю. Але ж час йде, мій робочий ресурс теж не безмежний. Я викупила це приміщення у власність у листопаді 2021-го”, — розповідає Вільному радіо жінка.
За кілька сотень метрів від цього центру знаходиться й житло жінки, там зараз тривають бої. Ірина поки що збирає всі відео та фото, сподіваючись колись на компенсацію. Вона не виключає й того, що колись звернеться за правосуддям та компенсаціями й до європейських судів.
“Хто нам тільки відшкодує моральну шкоду? Я вийшла на роботу наступного дня після пологів замість того, щоб насолоджуватись декретом. Я все ставила на кін кар’єру та розвиток”, — ділиться Ірина Толокньова.
У цій частині міста жили близько 15-ти слабозорих або незрячих людей. На цьому перехресті був навіть спеціальний дорожній знак, який попереджав водіїв про пішоходів, до яких варто бути уважнішим.
Нікого з них там більше немає – майже всі евакуювались у безпечніші регіони України або за кордон.
“По Миру, 71 жили 7 таких людей та по Бахмутській, 6 — п’ятеро (9-поверхівка з червоними балконами). Усі вони давно роз’їхались по всій Україні, хто тільки де міг. Хто як зміг — хто з дітьми, хто з сусідами. Одиноких вивезли волонтери”, — розповів Вільному радіо керівник правління бахмутської організації УТОС Микола Пилипенко.
За кілька місяців до вторгнення ми розповіли як живе один з таких людей — Віталій Кривошей. Тоді ми побували у його квартирі у будинку по Миру, 71. За даними Миколи Пилипенка, слабозорий чоловік евакуювався до Луцька, проте поки зв’язатись з ним Вільному радіо не вдалося.
Бахмут понад пів року штурмує з 3-х боків російська армія та бійці приватної військової компанії “Вагнер”. Східна околиця міста знищена росіянами вщент, південна околиця міста — також. Нещодавно ці житлові квартали показала на супутникових фото американська компанія Maxar Technologies. Про те, як виглядає місто після кількамісячних бомбардувань росіян, ми розповіли в матеріалі “Бахмут показали з космосу: яким місто зустрічає другу весну під час відкритої війни (ФОТО)”.
Читайте також: