Навчання після окупації: як в Лимані та Святогірську зараз вчаться діти, які не виїжджають в безпечніші міста
Нові комп’ютери та старлінки для роботи — це зараз необхідність на Донеччині для дітей, які не виїхали або повернулись в деокуповані громади. Вцілілих шкіл вже мало в регіоні, як і вчителів, але школярам допомагають займатись з чим є. Зараз так навчаються понад півтисячі дітей.
Приміщення шкільне, але вже не зовсім школа. Так можна сказати про перший з освітніх пунктів в Лимані, який відкрили у мікрорайоні Зеленоклинський.
“В одному з вцілілих класів поставили дві буржуйки, щоб можна було протоплювати, і дітлахам було тепло. Бо опалення у місті немає. Я спілкувалась з кожним педагогом, вони пройшли певні фільтраційні моменти, потім після цього ми провели облік дітей, тому що діти були в підвалах, довго не виходили. Ми записали хто де, які класи. Зараз в частині пунктів вже встановили старлінки, діти тепер приходять в пункти і підключаються на онлайн-уроки”, — розповідає начальниця управління освіти, молоді та спорту Лиманської міськради Надія Діденко.
Такий формат для громад новий. Але він став рішенням. В освітніх пунктах є вся необхідна техніка для дистанційного навчання, а вдома в учнів — не завжди.
Замість вчителів — соціальні педагоги
В консультаційних освітніх пунктах працюють по одному вчителю. Тепер перелік їхніх обов’язків розширився, а посада називається соціальний педагог. Вони організовують процес дистанційного навчання в пункті, передають учням завдання від їхніх вчителів, а вчителям — виконані домашні.
“Ми їх перевели, тепер вчителі, які працюють у цих пунктах, називаються соціальні педагоги. В кожному пункті різний педагог: хтось вчитель географії, хтось української мови, хтось хімії, хтось молодших класів. А вони опікуються тепер і молодшою, і середньою, і старшою ланкою. Один педагог займається учнями різного віку і відповідає за організацію навчання з різних предметів. Їм необхідно мати зв’язок і з вчителями-предметниками і з класними керівниками, і з директорами закладів освіти”, — розповідає Надія Діденко.
Директорка департаменту освіти і науки Донецької ОДА Тетяна Сідашева додає, що задача освітніх пунктів — не лише навчання.
“Ці пункти і об’єднують дітей. Тут вони можуть спілкуватись з однолітками, вчителями, отримувати психологічну допомогу, освіту.
Це також своєрідна психологічна підтримка і учнів, і педагогів”, — каже освітянка.
Учні готуються до мультипредметного тесту і відвідують онлайн-уроки
Попри те, що навчання в усіх школах Донецької області зараз дистанційне, учням Лиманської громади вдалось трохи навчатись і наживо, розповідає Надія Діденко. Коли вчителі приїжджали в громаду, вони проводили уроки.
“Всі соціальні педагоги, які керують пунктами, живуть на території громади. Але коли у нас були канікули, то вчителі-предметники з української мови та літератури, математики, географії, історії приїздили в громаду. В основному, з особистих питань: хтось відремонтувати дах, хтось закрити вікна, хтось взяти речі. І тоді вони проводили заняття з дітьми. Готували до мультипредметного тесту, давали завдання, інтенсивно працювали наживо”, — розповідає Надія Діденко.
Якщо дитина протягом тижня не приходить до освітнього пункту і не телефонує соціальному педагогу, він відвідує її вдома, аби з’ясувати, причину пропуску занять та впевнитись, що дитина у безпеці.
“На жаль, багато шкіл там пошкоджені, немає світла, опалення. Вдома діти теж часто не мають гаджетів та інтернету для дистанційного навчання. Тому ми створили такі пункти, під них виділили вцілілі приміщення. У Святогірській громаді працюють чотири таких пункти: два у Святогірську і по одному у Хрестищі та Маяках. У Лиманській громаді таких пунктів десять”, — розповіла директорка департаменту освіти і науки Донецької ОДА Тетяна Сідашева.
Нагадаємо, частина Святогірська перебувала під контролем росіян декілька місяців, її звільнили ЗСУ наприкінці вересня 2022 року. Лиман звільнили від окупантів 2 жовтня. З того часу там, попри обстріли окупантів, відновлюють інфраструктуру.
Читайте також:
156