Журналіст Дмитро Журавльов зі Слов’янська нині захищає рідний край від російських загарбників у війську на Лиманському напрямку. Днями він побував на руїнах Лиманського краєзнавчого музею. Серед попелу він знайшов декілька артефактів, їх передасть на зберігання до музею у Слов’янську.
“Ми з побратимом Олексієм Соловкіним вирішили зробити там серед руїн декілька фото. І побачили близько десятка кісток, щелеп доісторичних тварин — тобто предметів, схожих на експонати. Ми зібрали їх. Поки що це буде зберігатись у нас, а найближчою нагодою ми це офіційно передамо Слов’янському музею на зберігання”, — розповідає Вільному радіо Дмитро Журавльов.
Окрім кісток у пожежі вціліла цегла, виготовлена понад століття тому у Бахмуті.
“Я так розумію, що це цегла з експозиції музею. Ми це теж розкопали під листами горілого металу. Там були й шматки цегли з клеймами”, — розповідає Дмитро Журавльов.
Майже за рік після знищення музею цього ніхто не розбирав. Втім варто врахувати, що на місці могла бути загроза замінування.
“Ми так вирішили, що якщо за рік вже те, що залишилося від експонатів зі згарища будівлі у Лимані ніхто не забрав, то вже, мабуть, ніхто й не забере. Мабуть, співробітники музею виїхали під час окупації (росіян, — ред.), я не намагався знайти контакти”, — міркує він.
До минулої осені Дмитро працював журналістом у Слов’янську та вже давно цікавився історією Донеччини. Каже, що був у Лиманському музеї у 2018-му.
“Це був дуже затишний музей, він називається ще Народний музей. Бо, наскільки знаю, до його створення залучали усіх охочих. Там були цікаві експонати різного плану, там була цікава етнографічна колекція, костюми, побутові інструменти. Там проводили й різні заходи. Сама будівля музею теж, здається, була старовинна, збудована до 1917 року”, — розповідає чоловік.
Від того музею тут нічого не залишилось, каже військовий: “Музею нема як будівлі, у фізичному плані. Там стіни, руїни, які відновленню не підлягають”.
За словами Дмитра, він вже зв’язався з керівницею Слов’янського краєзнавчого музею, там готові прийняти на тимчасове зберігання ці залишки експозиції музею Лиманського.
Тим часом відділ культури і туризму Лиманської міськради зараз намагається знову збирати експонати. Менше ніж місяць тому посадовці опублікували оголошення про збір артефактів:
“Шановні мешканці Лиманської МТГ, для збереження культурної спадщини Лиманщини відділом культури і туризму розпочато збір значущих речей для історії нашої громади, які в подальшому будуть задіяні, як експонати у краєзнавчому музеї м. Лиман.
Внаслідок російської агресії проти України Лиманщина втратила велику кількість музейного фонду, тому розпочато його відновлення”, — звертаються посадовці Лиманщини до місцевих.
Людей попросили приносити до центру культури та дозвілля Лимана старі побутові речі віком понад 40 років: посуд, рушники, залізні праски, годинники, монети. А також військове спорядження (“головні убори, шеврони, каски радянського зразка”) та відзнаки різних часів.
Та Дмитро Журавльов каже, їм все ж не хоче відвозити збережене.
“Ні, я передам у Слов’янськ, а там хай вирішують між собою. Я просто знаю ставлення до експонатів директорки Слов’янського музею і їй довіряю більше”, — каже захисник.
Експонати музею Лимана до захоплення міста росіянами евакуювати не встигли. Окупанти захопили місто наприкінці травня 2022-го. Збройні сили України звільнили місто та зачистили його від окупантів 2 жовтня.
За кілька місяців до вторгнення у Бахмуті краєзнавець та збирач старовинної цегли Григорій Соколовський видав книгу про історію цегельних виробів та черепиці Бахмутського краю. Більше про це читайте в матеріалі “За кожною цеглиною — історія: у Бахмуті видали книгу про місцеву цеглу та черепицю (ФОТО)”.