Підтримайте Вільне Радіо
Свято-Миколаївський храм, Благовіщенська церква, Свято-Троїцький храм та місцеві хати потрапили на малюнки Бахмута, створені понад століття тому. До 2025 року з трьох храмів залишився лише один, і той — частково. На цих роботах можна побачити, якими були панорами міста наприкінці ХІХ — на початку XX століття. Розповідаємо, де знайшли ці малюнки, і в чому їхня цінність.
Добірку “Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації” опублікували на сайті Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.
Починаючи зі 164-ї сторінки, у книзі йдеться про історію Бахмута. Авторка зазначає, що в архівах Сумського обласного краєзнавчого музею зберігається блокнот із малюнками міста кінця ХІХ — початку XX століття.
“Музейний предмет, що безпосередньо пов’язаний із містом-фортецею, є безцінним джерелом для вивчення його історії, архітектури й містобудування наприкінці ХІХ — на початку XX ст. Вважаємо за необхідне ввести до наукового обігу цю унікальну пам’ятку”, — пише авторка, завідувачка науково-експозиційного відділу історії краю з найдавніших часів до початку XX ст. Сумського обласного краєзнавчого музею Аліна Лебедєва.
Блокнот із малюнками не показують, але описують: він прямокутної форми, у твердій палітурці, розміром 18×11,4 сантиметра. Обкладинка темно-коричнева, а корінець майже не зберігся. Аркуші пожовклі, забруднені, потерті та мають надриви.
Загалом у блокноті 27 замальовок із краєвидами, але опублікували лише три з них. Точна дата, коли їх створили, невідома, як і рік виконання. Автор замальовок теж залишається невідомим.
“Вони створені до 1918 року. Про це свідчить правопис пояснювальних підписів — автор пов’язує час створення малюнків з окремими подіями у своєму особистому житті”, — пише Аліна Лебедєва.
Художника найбільше цікавили споруди Бахмута — будинки та храми, але трапляються й силуети людей. Більшість малюнків мають підписи, наприклад: “Бахмутъ въ день моего ангела”, або “Бахмутъ на кануне Благовещения”.
Один із малюнків привернув увагу дослідниці, оскільки на ньому зображено залишки Покровської церкви на правому березі річки Бахмутки. Релігійну споруду збудували у 1732 році, а згодом зруйнували — від неї залишилися лише вхідні ворота.
На іншому зображенні — панорама Бахмута. Тут є житлові будинки та силуети людей, а на задньому плані — архітектурні споруди: гімназія, духовне училище, Благовіщенська церква і Свято-Троїцький храм. Останній зазнав руйнувань під час Другої світової війни, а остаточно його знесли в 1969 році.
Благовіщенська церква також не збереглася до часів незалежності України.
“Ми не маємо фотографій Благовіщенської церкви того часу. Її закрили на межі 20–30-х років XX століття, а після Другої світової війни зруйнували. Потім на її місці побудували будівлю, де спочатку був міськком партії, а згодом там розмістилися районні органи”, — пояснює Вільному Радіо виконуючий обов’язки директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
У часи незалежності України ця будівля була відома місцевим як райдержадміністрація. Саме на її місці колись стояла Благовіщенська церква.
На останньому опублікованому малюнку є Свято-Миколаївський храм, який побудували у 1797 році. Поруч, у 1861 році, звели ще одну споруду — кам’яну Іоанно-Предтеченську церкву-дзвіницю.
Доля цих споруд у 2025 році відома частково: дерев’яний Свято-Миколаївський храм згорів ще у 2023 році.
У якому стані кам’яна Іоанно-Предтеченська церква-дзвіниця — сказати важко. За останніми даними з окупаційних джерел, у квітні 2025 року споруда ще стояла.
Знахідкою зацікавилися у Бахмутському краєзнавчому музеї. Виконуючий обов’язки директора музею Ігор Корнацький повідомив, що вони планують звернутися до Сумського обласного краєзнавчого музею й попросити всі скани альбому, щоб додати їх до свого архіву.
Унікальність малюнків із Сумського музею в тому, що вони там зберігалися й раніше, але дослідити та оприлюднити їх вирішили після того, як російська армія зруйнувала та тимчасово захопила Бахмут.
“Такі знахідки можливі й в інших музеях. Є люди, які хоча б випадково бували в Бахмуті, але їхнє життя було пов’язане з іншими містами й регіонами. Крім того, навіть у близьких за розташуванням музеях є непрофільні, так звані, предмети, які стосуються історії сусіднього міста. Тому це цікавий напрям роботи — обмін копіями й оприлюднення фотографій, документів тощо”, — додає Ігор Корнацький.
Раніше ми розповідали, що краєзнавиця з Бахмута придбала на онлайн-аукціонах шість історичних фотографій, на яких зафіксоване місто часів нацистської окупації. На кадрах — центральна площа з пам’ятником Артему, поховання солдатів Вермахту та промислові будівлі, які поки не вдалося ідентифікувати.