Святогірськ та сім сіл навколо позбудуться старих назв вулиць на честь радянських свят, російських космонавтів або й неправильно написаних слів. Працівники військової адміністрації закликають місцевих долучатися та пропонувати свої назви. Громадський діяч із Донеччини, який має такий досвід, розповідає, чому варто не залишатись осторонь перейменування та де брати нові назви вулиць.
Перелік вулиць, які перейменують у Святогірській громаді, опублікували на офіційній сторінці міської військової адміністрації у соцмережі.
“27 жовтня відбулося засідання Комісії з упорядкування найменувань вулиць, провулків, тупиків, в’їздів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд Святогірської міської територіальної громади. Після детального опрацювання Комісія затвердила список вулиць, які необхідно перейменувати через прив’язку комуністичного минулого та радянських і російських діячів”, — повідомляють посадовці.
Влада запрошує місцевих мешканців долучатися до цього процесу та “творити свою історію разом”. Адже під час перейменування влаштують громадське обговорення, де враховуватимуть думку жителів громади.
Загалом перейменуванню підлягають 20 назв, це:
Вулиці перейменовують відповідно до закону України від 21 березня 2023 року “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.
Засновник ініціативи “Паперовий фронт” Дмитро Браславський зі Слов’янська брав участь у перейменуванні сотень вулиць по всій країні.
Він ділиться з Вільним радіо міркуваннями про це.
“Мешканцям варто не залишатись осторонь, аби потім ці люди не казали, що назви вулиць обрали без їхньої згоди. Плюс пропозиції людей можуть бути іноді цікавішими за пропозиції посадовців. Хтось може розповісти про свого видатного родича. Головне — бажання, бо насправді цей процес не буде важким”, — каже Дмитро Браславський.
Він радить залучати до цього процесу місцевих краєзнавців, працівників музею, фахівців у Донецькій ОВА.
“Варто ще дивитись і на архіви, шукати історичні назви. Плюс місцеві уродженці, які стали відомими митцями, вченими”, — каже він.
Також, на думку активіста, варто назвами вулиць вшановувати пам’ять українських захисників, які загинули під час російської війни.
“Я б ставив у пріоритет загиблих захисників. ТЦК володіє такими даними. Також можна вивчити і питання загиблих захисників не зі Святогірської громади, але тих, які брали участь в обороні чи звільненні міста. Або прямо умовно “Вулиця 92 бригади”, — радить активіст “Паперового фронту”.
Він додає, що люди можуть пропонувати і нейтральні назви типу “Степової”, “Абрикосової” тощо.
“Я не виступав би категорично проти. Наведу приклад: на вже перейменованій “вулиці Абрикосовій” може проживати захисник, який загине на полі бою. І тоді буде варто вшанувати його пам’ять. Тоді вулицю Абрикосову буде простіше змінити, ніж якщо це буде вулиця на честь конкретної людини. Тут я [кажу] про морально-психологічну складову, багато хто буде блокувати таке”, — міркує Дмитро Браславський.
Також, на його думку, можна у нових назвах вулиць зафіксувати й немісцеві події чи видатних людей.
“Я б ще привʼязувався і до західної культури. Наприклад, вулиці Ейнштейна у Донецькій області точно немає. А я б був не проти вшанування пам’яті такої особи”, — вважає активіст зі Слов’янська.
А у громадах Дружківки та Новогродівки ще влітку офіційно розпрощалися з десятками російських назв вулиць після такого громадського обговорення. Замість 60 застарілих назв в обох громадах на честь комуністичних діячів з’явилися українські.