image

У вогні. Чому на Донеччині горять поля і степи та чим це небезпечно


У ВОГНІ


чому на Донеччині горять поля і степи та чим це небезпечно
Стерня, яка рік за роком палає на полях, могла б опалювати не одну школу або дитсадок. А луки, які навмисне підпалюють місцеві пастухи, могли б стати справжнім туристичним магнітом. Щороку на Донеччині згорають тисячі гектарів рослинності, а покараних за це можна перелічити на пальцях.
Хліб дозрів і згорів
Липень – початок жнив і гаряча пора для фермерів. Окрім клопотів навколо збору врожаю є ще один – встигнути, поки на полях не почалися пожежі.

А горять щороку тисячі угідь по всій Україні. Лише на Донеччині за пару тижнів сталося 10 пожеж, які знищили понад 30 гектарів стерні, майже гектар пшениці та 5 гектарів ячменю.
Фото: Вільне радіо
Палають не лише поля. Так, за першу половину 2021 року в регіоні 216 разів виїжджали гасити суху траву та сміття за межами населених пунктів. Ще 12 пожеж спалахнули на відкритих територіях природно-заповідного фонду та природоохоронного призначення. Загалом лише за пів року вогонь знищив понад 280 га території.
Підпал? Необережність? Аномальна спека?
Земля вкрита залишками обвугленої соломи й колосів. У лісосмузі поруч сіріють стовбури обгорілих дерев. Стерню, що вціліла, прорізають сліди від коліс рятувальної машини. Це – наслідки пожежі в полі.
Фото: Вільне радіо
19 липня в Бахмутському районі горіли одразу кілька полів. Клуби темного диму було видно за багато кілометрів.

На виклик місцевої жінки приїхали вогнеборці з Бахмута і Соледара. Полум'я довелося приборкувати близько 3 годин.
Фото: Вільне радіо
Ліквідувати пожежу в полі дуже складно. Доводиться багато бігати, а ще й машина не всюди заїде, бо земля подекуди розрита комбайнами. Вітер дмухнув – і вогонь на 150 метрів далі полетів, спробуй його наздожени
– говорить головний інспектор Бахмутського райуправління ДСНС Станіслав Балдін.
Станіслав Балдін. Фото: Вільне радіо
Аби загасити вогонь, знадобилося 3 тонни води. Машини кілька разів їздили її набирати – повної цистерни вистачало на 10 хвилин.

Повернувшись до частини, пожежники відзвітували про 8 гектарів загашеного поля. Насправді ж вигоріла більша ділянка – коли вони прибули, деінде вогонь вже пройшов і згас сам собою.
Фото: Вільне радіо
Поле розміром 200-300 гектарів вигорає за годину. Якщо на полі стерня, воно горить довше, а якщо там пшениця на колосі – кажуть, згорає за 5 хвилин
– стверджує Станіслав Балдін.
У поліції факт пожежі зареєстрували, але ознак криміналу поки що не знайшли. Правоохоронці встановлюють повні обставини та чекають на висновок ДСНС, де буде вказана причина пожежі.
Стерня – це добриво для поля
Одне з полів, які нещодавно горіли в Бахмутському районі, належить місцевому аграрію Анатолію Бахурцю. Частину пшениці вже встигли зібрати, тож спалахнула тільки стерня. Ділянці, на якій ще залишався врожай, пощастило.
Анатолій Бахурець. Фото: Вільне радіо
Та навіть коли горить стерня, земля теж сильно страждає.
Між соломою і грунтом виникає вогняна ковдра температурою 600 градусів. Від цього гинуть усі комахи, які живуть у землі, псується гумусний шар. Земля і далі буде плодоносити, але вже гірше
– каже Анатолій Бахурець.
Він пояснює: стерня важлива для землі, бо допомагає їй набратися сил перед новими засівами. Після покосу фермери орють поля та додають у грунт селітру. Від неї активізуються бактерії, які сприяють гниттю залишків рослин. Так стерня перетворюється на біодобриво.
Фото: Вільне радіо
Минулого року на полях Анатолія також горіла стерня, але її встигли вчасно загасити. Аби звести втрати до мінімуму, чоловік щороку спеціальним чином обробляє свої поля.
Перш ніж прибирати поле, треба його по периметру обкосити та зорати або обробити дисковим культиватором. Ця машина частково перегортає землю догори дригом. Тобто, замість соломи виходить смуга чорної землі. Якщо це робити правильно, то навіть при займанні згорить не все поле, а лише його частина
– говорить Анатолій.
Фото: Вільне радіо
Уявімо поле площею 100 га. Його треба уявно розрізати навхрест і зробити за цими лініями прокоси, а потім зорати їх. Так вийде 4 квадрати по 25 гектарів, тож якщо один із них спалахне, інші залишаться цілими.
Економія, яка призводить до трагедій
Спричинити вогонь на полі може будь-що. Це може бути гроза, недопалок з вікна проїжджаючого повз авто, пляшка, від якої відбився промінь сонця, незагашений мангал на сусідній галявині.
Цілий рік ти ростиш врожай, пестиш його, а потім за тиждень-два до того як зібрати його, він згорає. Це сильний фінансовий та моральний удар
– зітхає Анатолій Бахурець.
Стати причиною пожежі може й сільгосптехніка. Агроном згадує: одного разу в його комбайна заклинив підшипник. Машина зайнялася, а за нею – поле.
Фото: Вільне радіо
Деякі фермери навмисно палять свої угіддя. Так, за словами Бахурця, вони заощаджують на обробці полів перед наступними посівами.
Наступна культура, яку можна сіяти після пшениці – це рапс. А солома від пшениці заважає його пророщенню. Також вона поглинає багато вологи, потрібної для рапсу. Це питання економії: щоб обробити солому, потрібен тракторист, який кілька разів буде проходитись по землі. А тут ти просто спалив – і можна сіяти
– каже аграрій.
Анатолій Бахурець. Фото: Вільне радіо
В результаті полум'я може перекинутись на сусідні поля, де врожай ще не встигли зібрати.
Корисна та прибуткова альтернатива спаленню
Полями Бахурця їздить спеціальна техніка, яка збирає стерню. У планах фермера – побудувати завод із виробництва пелетів. Це подрібнена та спресована солома, яка добре горить і віддає багато тепла. Пелети широко використовують у світі на заміну газу чи вугіллю.
Фото з відкритих джерел
На виробництві таких брикетів добряче могли б заробити власники угідь, вважає місцева натуралістка, краєзнавиця ГО "Бахмат" Вікторія Голубнича.
Якщо дитина росте в заможній родині, де їй все легко дають, вона це не цінує. Ось наша країна схожа на таку розпещену дитину. Ми маємо настільки багатий потенціал, а фермери все це випалюють. Країни, які менші за нашу, в яких немає чорноземів, намагаються використовувати свій ресурс на повну
– говорить Вікторія Голубнича.
Вікторія Голубнича. Фото: Вільне радіо
На відміну від нафти, газу та вугілля, пелети – це поновлюваний вид палива, і при його спалюванні в атмосферу викидається стільки вуглекислого газу, скільки поглинули рослини під час зростання.

Втім, збирати солому для подальшого перероблення – коштовне задоволення, стверджує Анатолій Бахурець. На техніку для цього він витратив понад 200 тисяч євро.
Фото: Вільне радіо
Згорів степ – померло все живе
Екологиня-любителька Голубнича живе у селі під Бахмутом. Щороку вона бачить пожежі у місцевих полях і степах.
У серпні минулого року було зарево на весь обрій, коли фермери влаштували пал. Це щорічна хвороба двічі на рік. Навесні горять пасовища, а восени – поля. Я б сказала, що весняні підпали найстрашніші щодо живої природи, бо саме в цей час гніздяться птахи, народжуються звірята. Вогонь підпалює ці гнізда, вбиває зайченят. Гине маса тварин: змії, ящірки, їжаки
– каже Вікторія Голубнича.
За її словами, пасовища підпалюють самі пастухи. Так вони борються з сухостоєм і бур'янами.
Фото з архіву Вікторії Голубничої
Земля накрита травою, наче килимом. Якщо туди кинути насіння, то воно до землі не дістане. Але якщо земля оголяється, то амброзія, борщівник, лобода та інші бур'яни потрапляють у грунт і швидко розростаються
– пояснює жінка.
Восени ж полум'я з поля швидко перекидається на сусідні ділянки, адже під палючим сонцем рослини стають легкозаймистими.
Трава вщент висихає, і вогонь йде вже на луки, посадки. А коли горить комиш, вогонь сягає неба. Були випадки займання приватних угідь: горіли двори, будинки, сараї
– згадує натуралістка.
За її словами, найбільше від пожеж потерпають степи з рідкісними рослинами, притаманними лише нашим місцинам.
Фото з архіву Вікторії Голубничої
У нас є природоохоронна зона – Ступки Голубовські. З самого початку її робили під ендемічні рослини, які ростуть лише на крейдяних відкладеннях. Люди кажуть: "Та що там та трава". Але це не просто трава, а спадщина, яку ми можемо втратити. Це первісна рослинність, яка пам'ятає ще татаро-монголів, скіфів, сарматів. Все це знищується за хвилину: вогонь спалахнув, і вже нічого не повернеш
– каже Голубнича.
Фото з архіву Вікторії Голубничої
Безрозсудне спалення може знищити й вимираючі види тварин.
У нас є червонокнижні амфібії, рептилії. Є біла чапля – природоохоронний вид. Торік у нас на ставку почала гніздитися качка-пірникоза, дуже гарна. На Ступках Голубовських знайшли дуже рідкісну комаху – дибку степову. Це щось середнє між богомолом і паличником. Приїздили з Донецька її фотографувати ще до війни. Але ми вже давно не зустрічали цієї комахи, бо коли йде пал, згорають її яйця. Біологи від неї були в захваті, а чи є якесь діло до цього фермерам?
– питається екологиня-любителька.
Дибка степова.
Фото з відкритих джерел
Місцеві степи могли б стати справжнім магнітом для туристів, додає Вікторія Голубнича. У "ковідні" часи популярним став відпочинок вихідного дня. Наприклад, нещодавно до Іванградських печер приїздили велосипедисти з двох регіонів. Подібний маршрут можна було б розробити й для степу, а місцевий бюджет від цього б тільки вигравав.
Відеонагляд за лісами Донеччини вп'ятеро слабший, ніж міг би бути
Минулого року в лісах області виникло 135 пожеж площею понад 55 га. Їхньою причиною стало необережне поводження з вогнем. Ще 15 займань зафіксували цьогоріч.

Швидко виявляти дим чи спалахи вогню на лісових ділянках допомагають спеціальні камери. Щоправда, наглядають вони лише за хвойними лісами двох найбільших лісгоспів області. Таких телесистем в області 5. Кожна з них охоплює близько 20 км території. Камери працюють у Лиманському, Ямпільському, Дробишевському лісництвах, у селищі Торське та у Маяцькому лісництві Слов'янського району.
Фото з відкритих джерел
Систему моніторингу збиралися розширити. На це з обласного фонду були готові виділити 8 мільйонів гривень.
"До кінця року буде встановлено 18 веж з системами відеоспостереження по всій області. І "Кам'яні могили" будуть під наглядом, і в основному більша частина області буде "перекриватися" цим відеонаглядом, який буде не тільки за лісом спостерігати, а й за всіма комплексами природно-заповідного фонду спостерігати",

– казав рік тому начальник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко під час брифінгу в ДонОДА.
Згодом на порталі публічних закупівель Prozorro з'явилось оголошення про закупівлю обладнання. Там йшлося вже не про 18, а про 20 комплектів. Але тендер на закупівлю камер неодноразово зривався – у торгах брали участь замало учасників.

Цьогоріч тендер проводитимуть повторно. Це буде вже третя спроба закупити камери.
Пожеж тисячі, але карають одиниць
За перші 6 місяців цього року за статтею "Самовільне випалювання рослинності або її залишків" оштрафували лише 4 мешканців області. А сталося, нагадаємо, більш як 200 пожеж. Загалом порушники мають заплатити понад 12 тис. грн, але поки з них стягнули близько 9 тисяч.

Минулого року, коли на Донеччині сталися понад тисяча пожеж, штраф за це отримали всього 6 людей. З них Держекоінспекція сукупно стягнула 3910 грн.
Фото: Вільне радіо
Зазначимо, у квітні минулого року набрав чинності закон, за яким паліїв сухої трави, стерні, зелених насаджень навколо населених пунктів та іншої рослинності мають штрафувати на суму до 153 тис. грн. За цей час таке покарання наклали лише на одного мешканця Донеччини. Це працівник бахмутського сільгосптовариства "ІЛЮС", який знищив 52,12 га стерні за містом. Чоловік вилив на поле горілку та підпалив. За це він заплатить мінімальний можливий штраф – 91 800 грн.
Крім цього провадження, у 2020 році в області зареєстрували ще 23 схожих. Одне закрили, а ще 22 досі розслідують. Цьогоріч за знищення рослинності кримінальних справ на Донеччині ще не порушували.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: