У сквері Визволителів Донбасу в Бахмуті пройшла акція “Чотири роки болю”. Близько півсотні людей зібрались, щоби згадати полеглих в боях, вшанувати їх пам’ять та послухати тих, хто вижив.
“В ті жаркі, в усіх сенсах, дні загинуло так багато наших побратимів, що досі не можуть дати точних цифр загиблих” – згадує події “чорного” серпня 2014-го старший лейтенант штабу ООС Артем Думблер. Військовий лише був знайомим з учасниками тих подій, але сам Іловайськ не проходив.
На акцію шани зібрались підлітки, дорослі, волонтери та представники влади. Свого роду, меморіалом став банер з фотографіями загиблих бійців. Реального пам’ятника чи його аналога для вшанувань просто немає.
Фото з подій 14-го року як спогад, аби нагадати про важкі обставини, в яких опинилися українські військові: порятунок поранених, чистка зброї, похід руїнами розбомблених приміщень. На деяких фото – люди, яких вже немає в живих. Це моменти з життя військових, яким воно було тоді.
“Ми були 10 діб під Іловайськом, потім – всім відомий “зелений коридор”. Нас тоді оточила танкова та десантна бригада – російська. Наприкінці другого дня нам сказали: ми залишаємо зброю та здаємося у полон, чи цей хутор повністю зрівняють з землею”, – згадує в інтерв’ю Вільному радіо сержант батальйону “Донбас” Олег Жариков. Він брав участь у боях, починаючи від Слов’янська – і до Іловайська. Він вижив, та багато побратимів чоловіка залишились тільки в пам’яті.
“В нас на руках було 50 важкопоранених, плюс 20 цивільних. Тоді ми ще бачили 29 батарей у полі. Батальйон “Донбас” був на слуху… Карателі. Тоді це був козир у рукаві, тому намагалися щось просити замість нас. Мене тримали у підвалі два місяці. Вже потім у полоні нам давали зброю без патронів, щоб показати російським журналістам, що ми нібито перейшли на сторону бойовиків та йдемо штурмувати аеропорт”, – каже Олег Жариков в інтерв’ю Вільному радіо.
До військових та рідних загиблих під час заходу звернулась заступниця мера Тетяна Савченко. Вшанувати пам’ять українських військових вона вирішила російською:
“Три года назад небольшой пункт Иловайск был мало кому известен. А сегодня, для большинства украинцев Иловайск ассоциируется со словами “смерть”, “боль” и “горе”… Не все защитники Украины смогли выйти из того пекла, многие остались лежать в безымянных могилах. Сотни раненых попавших в плен. А нам остается только память и боль. Именно в эти дни мы собираемся, чтобы с особой болью почтить память тех, кто не сможет встречать рассветы и закаты”, – промовляє Савченко зі сцени.
І хоча людей зібралось небагато, а національний гімн на акції не прозвучав, розповіді та згадки побратимів розчулили присутніх військових. Розповіді та нагадування.
За офіційними даними, під Іловайськом загинули 366 бійців, 429 отримали поранення. 11 учасників боїв під Іловайськом досі перебувають у полоні. Розслідування тих подій триває досі.
Нагадаємо, 14 серпня 2017 року Генпрокуратура оприлюднила результати розслідування Іловайської трагедії. За даними слідства, до неї призвело пряме вторгнення збройних сил Росії 23–24 серпня 2014 року і подальше скоєння воєнних злочинів російською армією. Однак в ООН не задоволені результатами розслідування та заявляють, що українська влада приділяє недостатньо уваги “порушенням, вчиненим українськими військовими”.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
