Російська армія вгатила по розважальному центру “Победа” у Бахмуті. Пожежа знищила вщент будівлю з сучасним кінозалом, кав’ярнями, нічним клубом та дитячими майданчиками. Це відоме та популярне місце відпочинку не лише для містян — сюди приїздили й з інших міст та сіл. Нам вдалося розпитати власника центру про масштаби втрат та його подальший план дій.
“Йде війна, ми звикли до болю. Я не буду брехати й казати, що нічого не відчуваю. Це була справа мого життя, ми зробили дуже багато. Це був не просто заклад, а місце зустрічі, дуже важливе для багатьох. І зараз ми це все втратили — не тільки я, багато хто. Спустошення. Але ж війна”, — розповідає Вільному радіо власник розважального центру “Победа” Володимир Бабенко.
Це був яскравий, креативний та завжди повний відвідувачів розважальний центр. Під одним дахом був не лише сучасний кінотеатр, а й майданчики для людей різного віку та інтересів.
“У нас був один з найбільших кінозалів у регіоні з повністю новим обладнанням та згідно з усіма нормами збереження звуку. Був дитячий центр “Бабуїн”, кав’ярня-піцерія Pizzania, нічний клуб “Bananas” та кафетерій “Koriza”, — каже Володимир Бабенко.
На території розважального центру проводили вечори живої музики та арт-резиденції. За кілька місяців до вторгнення тут зупинявся “Гуртобус” культурного фонду “Ізоляція”, а місцева мисткиня Маша Вишедська показувала тут картини художників арт-резиденції. Інші картини художників-початківців закріпили на боковій стороні будівлі. Там вони ймовірно й згоріли. Власник закладу каже: будівля відновленню не підлягає. “Я то все будував і знаю кожний крок, знаю навіть по слідах вогню, що то було за приміщення. Пожежа — це страшна річ. Знову залишились самі стіни, але зараз вже після пожежі. Будівля зруйнована на 90%”, — каже чоловік. Він додає: сотні містян сподівалися, що ЗСУ зупинить наступ на Бахмут, і розважальний центр “Победа” вціліє. “Ми були як символ повернення додому, частиною тієї мрії про мирне життя, яку люди собі малювали. І зараз таке спустошення. Гадаю, нам оцю останню ниточку з нашим містом для багатьох відрізали. Але всі все одно сподіваються, що ми “орків” виженем, ми працюємо над цим”, — каже бахмутський підприємець. Він додає: дехто зі співробітників РЦ “Победа” захищає країну на фронті, хтось працює у тилу та підтримує економіку країни. Деякі співробітники залишалися у місті, але більшість евакуювалися. Евакуювати обладнання розважального центру було неможливо, каже власник, — більшість технічного начиння було вбудоване у будівлю або пристосоване до неї. “10% обладнання — це те, що можливо вивезти. А 90% — це техніка та структура, яка “зашита” в саму будівлю: звукоізолюючі, звукозбереження. І це неможливо демонтувати. Все це потрапило під обстріли, зруйноване та згоріло”, — додає Володимир. А ще евакуація дуже вартісна, і допомога від уряду була неспіврозмірною з видатками на вивезення бізнесу. “Мені запропонували вивезти бізнес — компенсацію. Я розумів, що якщо прийдуть “орки”, то все це розграбується. Мені компенсували 15 тис грн. Коли фура з Бахмута коштувала 90 тис грн мінімум. А потрібна була не одна фура. Тому евакуація не відбувалась, бо своїх коштів у нас не вистачило. На державу я не ображений, я подумав, що є ті, кому це більш потрібно”, — каже Володимир Бабенко. Зазначимо, у розважальному центрі було бомбосховище, в якому могли ховатися місцеві мешканці. Його облаштувало керівництво центру на початку вторгнення. “У нас там було понад 5 кубометрів чистої питної води, холодильники з харчами, яких вистачило б надовго. Коли почались перші обстріли, там ховалися діти. Коли не стало електрики, ми роздали усі ці продукти”, — розповідає він. Будівлю, де знаходився центр, побудували у 1985 році як кінотеатр “Победа”. Його будували досить довго, а коли закінчили — невдовзі почалася Перебудова та занепад 1990-х. Відтоді кінотеатр ледь жеврів, згодом прокат кінострічок припинився, а будівля занепадала.
У такому вигляді бахмутський підприємець й викупив її на початку 2000-х. Для довідки:В розважальному центрі “Победа” регулярно проводили тематичні свята та корпоративи, святкували дні народження дітей та дорослих, майстер-класи та кінопокази.
Біля кінозалу була меморіальна табличка видатній режисерці Ларисі Шепітько родом з Бахмута.
Евакуації обладнання майже не було: більшість демонтувати неможливо, а решту — дорого
Адже 90% прибутку, за словами власника розважального центру, вкладали у розвиток розважального центру, закуповуючи нове обладнання. Історія розважального центру “Победа” в Бахмуті
“Я бачив це все, і ми вирішили тоді, що потрібно щось змінювати. Будівля була мало сказати занедбана — там були тільки стіни. Коли ми купували у міста цю будівлю, був варіант її знести: там були лише стіни та проламаний дах”, — згадує співрозмовник.
Розважальний центр відкрився у 2007 році — торік мали святкувати 15-річчя закладу.
“Ми будували його 3 роки — тоді були часи, коли брали кредити де тільки могли. Тоді ми змогли це все відбудувати, хоча й було дуже важко. Ми зробили там місце, де було приємно нам та нашим дітям. Нам було цікаво цим займатись”, — згадує Володимир Бабенко.
Він сприймає втрату справи свого життя тяжко, але філософськи.
“Я б здурів, якби думав лише про це. Це була як дуже гарна книга: ми її разом писали, ми її прочитали, закрили останню сторінку. І далі буде або том номер два, або буде інша книга. Усім, хто буде це читати, я бажаю миру та щоб усім вистачило сил писати “нові книги”, якщо неможливо “книгу їхнього життя” продовжувати у вигляді, як вона була. Щоб залишались сили на життя, треба жити, посміхатись та радіти сонцю, життю”, — наостанок каже Володимир Бабенко.
Російські окупанти штурмують Бахмут з кількох напрямків понад пів року. Про поточну ситуацію у місті, яке називають фортецею, ми розповіли в матеріалі “Яка ситуація в Бахмуті 15 березня: окупанти рвуться до АЗОКМ та центру, а Зеленський обіцяє посилити оборону”.
Читайте також: