В Донецькій області почали розмінування полів: скільки це коштує, до кого звертатись та як отримати сертифікат, щоб засівати (аналіз)
“Ми не можемо скласти руки та чекати допомоги — треба працювати”, — каже фермер Олександр Скляров зі Святогірської громади. Він один з тих, хто не став чекати розмінування від держави та почав очищувати сільгоспземлі від вибухонебезпечних предметів самотужки. У 2024 році для таких як Олександр у Донецьку область зайшли працювати міжнародні оператори розмінування. Однак їхні ціни та умови влаштовують не всіх. Про успіхи, складнощі та перспективи розмінування сільгоспполів Донеччини ми поговорили з фермером, сапером ДСНС та посадовицею ДонОВА.
В цьому матеріалі ми розкажемо про:
При натисканні на один з розділів, ви можете розпочати читання одразу з нього.
Олександр Скляров власник агропромислового бізнесу. Він має поля у селах Хрестище, Нікольське та Привілля на півночі Донеччини. У 2022 році фронт був за 7 кілометрів від його полів. І так вже кілька років підприємець в пошуку найкращого рішення для розмінування землі, щоб працювати далі.
“Вони (росіяни, — ред.) нас сильно обстрілювали, і на всіх полях понасипали: касетних мін, пелюстків, і протипіхотного дуже багато. Ще наші хлопці (ЗСУ, — ред.) понаставили протипіхотних та протитанкових мін, і їх не всюди позабирали”, — ділиться Олександр Скляров.
Скляров не став чекати поки держава допоможе з розмінуванням, почав своїми силами очищувати поля.
“Купили міношукачі та працюємо. Грубо кажучи, за останні п'ять днів ми на чотирьох полях знайшли близько 17-ти касетних боєприпасів. Ставимо своїх людей, проходимо поля і виявляємо. Коли знаходимо щось, то ставимо гілку та дзвонимо у ДСНС. Вони це забирають”, — пояснює фермер.
Єдине, про що фермер не повідомляє, — це протипіхотні міни “пелюстки”.
“Пелюстки” збираємо та кидаємо у ковш трактора і вона там безпечно вибухає. А що робити, якщо не сам? Скласти руки та сидіти чекати, що хтось колись мені розмінує? Пайовики ж запитують про сплату за оренду землі і я зарплату людям зберігаю”, — говорить Олександр Скляров.
Агропідприємець має понад 5 тисяч гектарів сільгоспземлі. За два роки повномасштабної війни йому вдалося розмінувати близько половини, і ці землі він вже засіває. Втім процес йде важко.
“Буває таке, що ДСНС приїжджає на “торчак” (ракета, яка не розірвалась та встрягла у землі, — ред.). Вони кажуть: “ракета порожня” та їдуть. Ми самі витягаємо, а вона повна касет і доводиться знову їх викликати”, — ділиться незадоволений бізнесмен.
Інших варіантів з лютого 2022 року і до нині в Донецькій області для аграріїв не було. Це має змінитись у 2024 році.
Чому два роки не розміновували сільгоспполя Донеччини
Перші два роки відкритого вторгнення росіян в Україні не вистачало організацій, які здатні проводити розмінування.
“[У держави] не те, щоб не було можливості проводити такі роботи, але таких можливостей було дуже мало. Зараз створюються підприємства, благодійні фонди від міжнародних партнерів, які отримують ліцензії на обстеження та знищення вибухонебезпечних предметів”, — пояснює посадовиця ДонОВА.
Підприємства та благодійники, які протягом 2022-2023 років працювали в Україні, надавали перевагу Харківській, Чернігівській та Сумській областям, де вже не було таких боїв, як на Донеччині.
“Раніше гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель не здійснювалося. Бо в Донецькій області не працював жоден з операторів протимінної діяльності. Це стосується саме сільгоспземлі”, — уточнює заступниця директора департаменту управління земельних відносин та цифрової трансформації ДонОВА Олена Рибакова.
Станом на початок 2024 року розмінуванням на Донеччині займаються ДСНС та три недержавні оператори з протимінної діяльності: ТОВ Demining Solutions, представництво благодійного фонду HALO Trust та швейцарський благодійний фонд з протимінної діяльності FSD. Вони поділили громади для роботи.
Але, рахує разом з нами агропідприємець, залишається “але”: дорого.
“Скільки коштує розмінувати один гектар землі? Ціни починались зі 100 доларів, а зараз досягли вже 300 доларів”, — наводить приклад фермер Олександр Скляров.
Щоб зменшити удар по бюджету фермерів, Кабінет міністрів України 12 березня прийняв постанову №284 про часткову оплату розмінування з держбюджету. Вона для тих, хто не готовий чекати своєї черги розмінування від держави.
“Фермеру треба тільки подати заявку та бути морально готовим до сплати 20% від вартості робіт з розмінування. Для Донецької області подавати заявки через Державний аграрний реєстр можуть тільки ті підприємства, які проводять свою діяльність на території можливих бойових дій. Там, де лінія зіткнення — це недоцільно та небезпечно”, — зауважує Олена Рибакова.
Заявки на компенсації 80% витрат на розмінування можна подати до 15 листопада 2024 року. Їх розглядатимуть по черзі.
“Наскільки це буде користуватись попитом серед фермерів Донеччини поки що незрозуміло. Якщо програма буде мати попит у країні та обсяг бюджетних коштів вичерпається раніше листопада, то прийом заявок припинять”, — попереджає представниця ДонОВА.
Як подати заявку на компенсацію за розмінування ділянки сільгоспземлі
Та для тих, хто податись готовий — механізм вже прописали. У 2024 році на відшкодування витрат на розмінування виділили 3 мільярди гривень. Як це працюватиме у 5 кроках — пояснює представниця ДонОВА:
- Фермер, який хоче прискорити процес розмінування та готовий витратити частину своїх коштів подає заявку через Державний аграрний реєстр:
- Центр протимінної діяльності отримає заявку та протягом двох тижнів перевірить, чи дійсно на цій землі необхідне розмінування;
- Заявка опрацьовується посадовцями. Фермеру, крім подачі заявки, не треба нічого робити. Якщо ділянка землі дійсно може бути замінованою, Центр гуманітарного розмінування проведе закупівлю послуги з розмінування ділянки землі через Prozorro;
- Після виконання роботи оператор з розмінування надсилає документи у Центр гуманітарного розмінування.
Тепер час оплатити виконані роботи: вартість послуги для фермерів становить 20% від загального обсягу робіт, яка буде визначатись залежно від складності. Решту 80% вартості робіт сплачує Міністерство економіки. Водночас навіть таку частину зможуть потягнути не всі аграрії.
“Хай буде навіть 100 доларів — тобто мені це буде коштувати 20 доларів з компенсацією від держави. 10 гектарів це 200 доларів, а 100 гектарів це 2000 доларів. У мене 5 тисяч гектарів. Помножуємо їх на 20 доларів та отримуємо 100 тисяч доларів. Тобто мені треба знайти десь 4 мільйони гривень”, — рахує разом з нами фермер.
Однак навіть за цю суму не у всіх аграріїв є впевненість у результаті.
“Є людські фактори. Я і мої люди проходимо, коли між нами 2-3 метри. І то буває пропускаємо щось візуально. Ось у 2022 році та торік було багато мишей. Вони понатягували купки і ось лежав “пелюсток”, миші зробили купку землі на ньому і все. Коли трактор їде — вибухає потім. У сусіднього фермера пай і там стояли наші позиції, їх замінували. Вони не все зняли й фермер правдами та неправдами найняв оператора [розмінування]. А коли поїхав трактор обробляти землю — підірвався, відірвало колесо. Ось така якість робіт”, — ділиться фермер.
Для тих, хто не може оплатити послуги сторонніх компаній, залишається планове розмінування від ДСНС регіону. Звернення до них безкоштовне, але й розміновувати вони можуть лише точково.
Бійці ДСНС розміновують землі на вільній частині Донеччини після звернення до них або відповідно до плану.
“Найчастіше про вибухонебезпечні або підозрілі предмети повідомляють люди через лінію “101”. Також буває телефонують військові та ще є черга від ДонОВА. Якщо ми не впевнені, що це саме вибухонебезпечний, тоді наші фахівці-ідентифікатори виїжджають на місце і уточнюють. Це важливо, щоб запобігти хибному залученню піротехнічного підрозділу, тому що роботи дуже багато. Потім, якщо підтверджено вибухонебезпечний предмет, робиться заявка на залучення піротехнічного підрозділу, який його знищує”, — розповідає начальник відділу гуманітарного розмінування в Донецькій області Антон Гургач. Він один з тих, хто відповідає за розмінування на Донеччині з 2018 року.
Очищувати поля Донеччини від вибухонебезпечних предметів допомагають спеціальні машини. Це, наприклад, Robotik Demining Machine RAP 001, яку ДСНС Донецької області отримали від благодійників у 2023 році. Вона допомагає з розмінування протипіхотних вибухівок.
“Ми майже щоденно користуємося машинами, тому що машина — це запорука безпечнішого розмінування. Ця машина проходить ділянку землі та ліквідовує першочергові загрози — “розтяжки”, протипіхотні та протитранспортні засоби. Але потім усе одно йдуть сапери із металодетекторами. Не буває такого, що машина пройшла і ми сказали, що все добре, можете тут працювати. Ні. Машина — це підготовчий етап для подальшого проведення розмінування”, — відзначає Антон Гургач.
Також ДСНС Донеччини має німецькі машини розмінування GCS-200 — це машина вже здатна знищувати протитранспортні міни.
Під час обстеження полів Донецької області найчастіше знаходять:
- артилерійські снаряди;
- мінометні міни;
- боєприпаси від РСЗВ;
- суббоєприпаси від РСЗВ та ствольної артилерії (касетні елементи);
- протипіхотні міни;
- протитранспортні міни;
- спеціально встановлені вибухонебезпечні предмети;
- ручні гранати та гранатометні постріли;
- авіаційні засоби ураження;
- набої від стрілецької зброї.
Вже з новою системою розмінування у 2024 році в Донецькій області планують посіяти та зібрати врожай на 337 тисячах гектарів землі. Це на 37 тисяч гектарів менше, ніж торік.
Посадовці ДонОВА разом з місцевими адміністраціями сформували перелік сільськогосподарських земель, які потребують обстеження та розмінування.
“В цей перелік включені ділянки, які розташовані на відстані не ближче, ніж 20 кілометрів від лінії бойових дій. Наразі визначено 61,5 тисячі гектарів таких земель. Це вже великий обсяг, який буде виконуватись не один рік. Перші три черги у 18,3 тисячі гектарів торкнуться 10 громад”, — пояснює заступниця директора департаменту управління земельних відносин та цифрової трансформації ДонОВА.
Наприклад фермери Костянтинівської громади, наразі не можуть розраховувати на розмінування своїх полів. Бо станом на квітень 2024 року від лінії фронту до більшості території громади менше ніж 20 кілометрів.
Черговість розмінування сільгоспземлі в Донецькій області
Поля розподілили на три черги, залежно від ймовірного ступеня замінованості. У 2024 році планують розмінувати 12,8 тисячі гектарів сільгоспземлі:
- ділянки земель, де ймовірність замінованості найменша (4,3 тисячі гектарів у 8 громадах) ;
- середня ймовірність замінованості (3,2 тисячі гектарів на 7 підприємствах у 6 громадах);
- точно є забруднення мінами (5,3 тисячі гектарів у 8 сільгосппідприємств у 3 громадах).
“Все буде вирішуватись на самому полі. Вони можуть встигнути за рік розмінувати понад 12 тисяч гектарів, якщо це не дуже забруднена територія. А може бути таке, що вони “забуксують” та за рік розмінують лише одну тисячу гектарів”, — додає заступниця директора департаменту управління земельних відносин ДонОВА.
Та й розмінування — не остання частина процесу. З цим стикаються фермери, які вже проходили цей шлях з ДСНС. Після виконання робіт з розмінування (як піротехніки ДСНС, так і приватні підрядники) документів одразу не видають.
“Чому вони нам не дають? Ми офіційно викликали їх. Я б цей папір відніс в ОТГ і мені б оформили пільги на податки на землю. Голови ОТГ мають створити комісію, яка на основі паперу від ДСНС може видати пільги, а ДСНС не дають папірців. Ось і все — замкнуте коло”, — під час розмови з нашими журналістами обурюється Олександр Скляров.
Тож роз’яснити цю процедуру просимо ДСНС.
“Під час оперативного реагування, звісно ніяких документів і не мають виписувати. Це локальне, точкове реагування. Він виявив, нам повідомив, ми приїхали та відпрацювали. Ніякий нормативний документ чи законодавчий акт нас не зобов'язує надавати якийсь акт чи ще щось інше про розмінування”, — уточнює начальник відділу гуманітарного розмінування ДСНС Антон Гургач.
Для отримання документів про розмінування у ДСНС є окрема процедура.
“Суб'єкт господарювання, як громадянин України, може зробити запит на головне управління ДСНС, стосовно свого звернення:
“Я такого-то числа подав звернення на лінію “101” про виявлення вибухонебезпечного предмета (ВНП). Чи могли б ви поінформувати мене, що цей вибухонебезпечний предмет знищений? Чи можу я здійснювати діяльність на тій ділянці території?”
Звісно, ми надамо відповідь, що такого-то числа такий-то підрозділ виїжджав і працював відповідно до вашого звернення на лінію 101”, — пояснює Антон Гургач.
Для земель, які розміновують за планами ДонОВА, принцип роботи схожий, але тут власнику землі не треба звертатись за документом.
“Якщо ми говоримо про планове розмінування, коли облдержадміністрація визначила пріоритет, то тоді на ділянці робиться комплекс робіт і в заключний етап здійснюється передача даної ділянки бенефіціару для її подальшого використання з наданням відповідного акту:
— “Ця ділянка перевірена на таку-то глибину, в таких-то межах, такими-то людьми, такими-то пристроями.”
Людина може використовувати цей акт у своїй діяльності”, — додає начальник відділу гуманітарного розмінування ДСНС в Донецькій області.
Якщо ділянку обстріляли повторно — акт про розмінування доведеться робити наново.
Якої допомоги очікують від держави фермери Донеччини: думка аграрія
Ми запитали фермера про допомогу від держави, якої, на його думку, наразі найбільше потребують аграрії Донецької області.
“Щодо ЗСУ — необхідно підіймати папери бригад, які стояли на цих землях та мінували. Вони мають передавати ці мапи, якщо не власнику землі, то хоча б ДСНС чи іншим держструктурам, бо дуже важко без цього. Зараз такої взаємодії я не бачу. А від держави має бути допомога для територій, які забруднені. Поля мають повністю звільнятись від податків на 2-3 роки після розмінування. Щоб ми могли встати на ноги, відновитись та вийти на нормальні обсяги роботи”, — перераховує Олександр Скляров.
Деякі фермери хочуть працювати та вже це роблять, але щоб пришвидши процес відновлення — необхідна допомога.
“За офіційними документами поля вважаються забрудненими, коли ми так ставимо. Якщо ми вже почистили поле та почали вести на ньому діяльність, то ми знімаємо з поля забрудненість та переводимо, що посадили на цих полях пшеницю, ячмінь і ще щось. Робимо ми це у державній статистиці”, — підсумовує фермер.
Поки триває розмінування, оцінити дату кінця всіх робіт неможливо.
“Я вважаю, що, враховуючи досвід інших країн, на території яких відбувались бойові дії, то роботи з розмінування Донецької області вистачить на десятки років”, — говорить піротехнік ДСНС Антон Гургач.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
76