В Україні вшановують пам’ять людей, які загинули під час Другої Світової війни
Рівно 81 рік тому Німеччина напала на територію Радянського союзу. В тій війні загинули мільйони цивільних та військових. Тому 22 червня стало Днем пам’яті та скорботи, щоб згадати полеглих. А через дії Росії цей день набув ще більше сенсу, адже Україна знову щодня втрачає своїх дітей.
День скорботи та пам’яті відзначають щороку 22 червня. Саме в цей день о 4:00 німецька армія атакувала кордони СРСР попри договір про ненапад.
Впродовж 5 років українці вступали в радянську армію та УПА, щоб захистити свої рідні землі. Та нацистська армія вбивала мільйони людей, спалювала цілі села і міста, розстрілювала мирне населення та влаштовувала голод.
За даними Інституту історії України, у період з 1941 по 1945 рік загинули близько 9 мільйонів українців.
Тож, указом президента України Леоніда Кучми, ще у 2000 році встановили День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні, який і відзначають 22 червня.
Жертви відкритої війни Росії проти України
Тепер же нащадки тих, хто стояли пліч-о-пліч в Другій світовій війні, воюють між собою. Росія почала агресію проти України ще у 2014 році. Але вранці 24 лютого 2022 року вона відкрито почала війну проти українців. Зараз країна щодня втрачає своїх громадян.
В Донецькій області від 24 лютого по вечір 21 червня загинули щонайменше 516 українців. Та це лише ті, чиї смерті вдалося встановити. Досі неможливо підтвердити точну кількість загиблих у Маріуполі, Волновасі та на новоокупованих територіях.
Схожа ситуація і в Луганській області. Офіційно кажуть про 373 загиблих мирних жителів за майже 4 місяці відкритої війни.
А по всій Україні, за даними офісу Генпрокурора України внаслідок обстрілів російської армії загинули щонайменше 324 дитини.
Та кількість жертв щодня стає більшою. Російські війська залишають цілі міста без води, світла, електроенергії, доступу до медицини та навіть їжі. Вже відомі випадки, як окупанти викрадають людей, катують їх і вбивають.
Читайте також:
46Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
