В Україні з’явився закон про загальнодержавний референдум. Що він дає
Тепер українці на практиці мають можливість впливати на ухвалення важливих для країни рішень.
Закон “Про всеукраїнський референдум” президент України Володимир Зеленський підписав у четвер, 8 квітня.
Як йдеться у пояснювальній записці, попередній закон “Про всеукраїнський референдум” визнали неконституційним головним чином через порушення процедури його розгляду та ухвалення. Через це у законодавстві утворилася прогалина: Конституція надає українцям право проводити референдум, тоді як фактично брати участь в управлінні державними справами вони не можуть.
Новий закон має це виправити.
Відповідно до документа, предметом всеукраїнського референдуму можуть стати наступні питання:
- про внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України (“Загальні засади”, “Вибори. Референдум” та “Внесення змін до Конституції України”);
- питання загальнодержавного значення;
- про зміну території України за умови збереження територіальної цілісності держави (наприклад, про зміну меж певного району чи області – тобто питання, які стосуються внутрішнього розподілу країни);
- про втрату чинності тим чи іншим законом України або окремими його положеннями.
Не можна виносити на голосування питання, які суперечать положенням Конституції та загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права; питання про скасування чи обмеження конституційних прав і свобод; питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення її державного суверенітету та територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці. Під забороною також тема податків, бюджету та амністії, а також питання, підвладні органам правопорядку, прокуратури чи суду.
Зазначається, що на всеукраїнський референдум можна виносити лише одне запитання. Проводити голосування одночасно з виборами забороняється.
Переголосувати за підтримане на референдумі рішення можна не раніше, ніж через 3 роки з дня його ухвалення. А проводити новий референдум з питань, які не були підтримані, можна не раніше, як через рік з дня оголошення результатів відповідного голосування.
“Референдум не підмінятиме роботу Верховної Ради щодо ухвалення законів, але громадяни отримають інструмент прямого впливу на ухвалення рішень у державі. Референдум дасть змогу народу говорити вирішальне слово без посередництва політиків, через що багато хто з них втратить свій вплив у суспільстві”, – запевняють на сайті президента.
Нагадаємо, 7 років тому в результаті двох псевдореферендумів частина Донбасу та Кримський півострів перейшли під російську окупацію.
“Референдум” у Криму відбувся 16 березня 2014 року. На голосування виносили одразу два запитання: “Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?” та “Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?”.
У постанові окупантів йшлося, що питання, яке набере більшість голосів “за”, виражатиме волевиявлення кримчан. Фактично ж людей залишили без вибору. Згадка у другому питанні про Конституцію 1992 року була невипадковою: документ визначав, що Крим має власні державні органи, які “здійснюють на своїй території всі повноваження, за винятком тих, які добровільно делегують Україні”. Це надавало півострову широкі права автономії. Конституцію ухвалили одразу після того, як Крим став частиною незалежної України. Визнавши цей документ неконституційним, Верховна Рада України скасувала його.
Відповідно, обидва запитання можна перефразувати як “Ви за входження Криму до складу Росії?”. Тому результат голосування насправді був не важливим.
Так званий “референдум” про самовизначення частини Донеччини провели 11 травня 2014 року. Там було лише одне запитання: “Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?”.
Результати обох псевдореферендумів визнали нелегітимними як в Україні, так і у світі. По-перше, голосування проводили під контролем озброєних бойовиків, а явку завищували. По-друге, за українським законодавством змінювати територіальний устрій держави можна лише шляхом всеукраїнського референдуму.
Свої вироки за участь у т.з. “референдумах” отримали вже десятки жителів Донбасу та навіть посадовці:
- Під слідство потрапив Новолуганський сільський голова Костянтин Саркісов. Чоловіка підозрюють у створенні “дільничних виборчих комісій” та зборі даних голосування. А після “референдуму” він, за даними слідства, відвозив бюлетені у т.з. “ТВК”.
- Обвинувачують у пособництві в організації проведення “референдуму” заступника міського голови Слов’янська Віктора Воропаєва. За версією слідства, посадовець проголосував “за” та підписав рішення міськради про проведення незаконного голосування. Зараз тривають судові засідання.
- Світлодарського міського голову Анатолія Брехунця також обвинувачують в організації “референдуму”. За даними слідчих, чоловік у травні 2014 року вніс до порядку денного питання щодо виділення приміщень читальних зал місцевої бібліотеки для організації незаконного голосування.
- Голову селища Миронівське Ігоря Костоглодова засудили на 6 років тюрми. Але за т.з. “законом Савченко” 2 роки та 3 місяці його знаходження в СІЗО (поки тривало слідство) врахували за принципом “день за два”. Тож чоловік відсидів у тюрмі 1,5 роки та вийшов на волю.
- Відбув своє покарання й ексдепутат з Сіверська Сергій Баканов. У 2014 році він погодився стати головою однієї з “виборчих дільниць” під час т.з. “референдуму”. Чоловікові у 2019 році присудили 1 рік випробувального періоду. А через кілька місяців після вироку він був суддею у військово-спортивних змаганнях до дня ЗСУ “Майбутній воїн”.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.