В Україні CoviShield від AstraZeneca — єдина наразі доступна вакцина. А за останні дні 13 держав — майже половина членів ЄС — оголосили, що призупиняють її використання для щеплень. Адже зараз триває розслідування кількох випадків смертей вакцинованих через формування тромбів. Що відомо про цю ситуацію та чи призупинять вакцинацію в Україні — читайте в матеріалі.
Чи дійсно вакцина небезпечна і які наслідки все це матиме для України дізнавалися журналісти “Європейської правди”.
На початку березня Австрія, а слідом за нею Естонія та ще кілька країн призупинили використання однієї партії шведсько-британської вакцини Oxford-AstraZeneca проти COVID-19 до розслідування обставин смерті однієї людини і захворювання у другої. Тоді жінка померла внаслідок виникнення тромбів, а ще одна людина потрапила до лікарні.
Регулятор ЄС дослідив цей випадок і дійшов висновку, що вакцина не була причиною смерті.
Але 11 березня Данія повідомила, що призупиняє використання вакцини від AstraZeneca через один летальний випадок.
Майже одразу так само вчинили Норвегія та Ісландія. Норвезьке Агентство громадського здоров’я зазначило, що в країні зафіксували “декілька повідомлень про виникнення тромбів невдовзі після вакцинації” та кілька випадків крововиливів під шкіру у вакцинованих пацієнтів, що може свідчити про недостатню кількість тромбоцитів. А до 13 березня надійшло чотири нових повідомлення про виникнення тромбів або крововиливів у мозок, в одному випадку людина померла.
На той час в країні щеплення отримали понад 120 тисяч людей.
На тлі цих повідомлень до “клубу обережних” одна за одною приєднуються інші країни — Ірландія, Нідерланди, Болгарія, Румунія.
У понеділок 15 березня Берлін також призупинив використання вакцини від Oxford-AstraZeneca, хоча кілька днів тому міністр охорони здоров’я запевняв, що не бачить для цього підстав.
За лічені години так само вчинили Франція, Італія, Іспанія та деякі інші. Загальна кількість держав, що доєдналися до заборони, досягла 13.
Про проблеми та побоювання почали публічно говорити не лише урядовці, а й фахівці з питань вакцинації.
Перш за все, підкреслюють автори, йдеться про підозри щодо побічних ефектів, а не про доведені випадки. Хоча є лікарі, які припускають, що інциденти справді можуть бути пов’язані з вакцинацією.
Інститут Пауля Ерліха у Німеччині (федеральний орган, що опікується питаннями вакцинації), за рекомендацією якого уряд призупинив використання вакцини, каже про загалом сім подібних випадків.
Зафіксовані випадки дозволяють припустити, що групою ризику є доволі молоді жінки.
У всіх семи випадках йшлося про людей віком 20-50 років. Тромби розвинулися між 4 і 16 днем після щеплення вакциною AstraZeneca. У шести з них (усі — жінки молодого та середнього віку) стався тромбоз церебральних вен. Ще один випадок, з крововиливом у мозок через нестачу тромбоцитів, з медичної точки зору був дуже подібним.
Троє з цих семи людей померли.
При цьому в Інституті Пауля Ерліха стверджують, що такий збіг є малоймовірним, та кажуть, що цей дуже рідкісний вид тромбозу не міг виникнути аж у семи людей за такий короткий проміжок часу.
Загалом у Німеччині зробили щеплення понад 1,6 млн дозами вакцини AstraZeneca. Але навіть один летальний випадок із доведеним зв’язком між вакцинацією та побічним ефектом є надзвичайною подією.
AstraZeneca від початку використання в ЄС стикнулася з певними іміджевими проблемами. Вона заснована на використанні модифікованого аденовірусу, введення якого саме по собі викликає захисну реакцію організму. Через це щеплення AstraZeneca часто викликає нетривале, але помітне підвищення температури (у деяких випадках до 39°), яке проходить саме собою. Це нормальна реакція організму, але у людей, які щеплюються нею, вона викликає сумніви. Що знижує популярність вакцини.
Через це ще на початку березня у Німеччині та Франції скаржилися, що дози залежуються на складах через те, бо люди надають перевагу іншим препаратам.
Чому продовжують використовувати AstraZeneca
На 10 березня Європейське агентство з питань лікарських засобів отримало 30 повідомлень про випадки, пов’язані з утворенням тромбів. Це на близько 5 мільйонів людей у країнах ЄС та Європейської економічної зони, яких щепили вакциною AstraZeneca.
Зараз регулятор ще досліджує наявність зв’язку між симптомами і щепленням та має оголосити свій висновок у четвер 18 березня.
До того ж представники агенції продовжують наполягати, що ризик є недоведеним.
“Немає ознак, що саме вакцина призводить до утворення тромбів”, — заявила у вівторок виконавча директорка EMA Емер Кук.
Такої ж думки дотримується британський регулятор MHRA, у якого чи не найбільша у Європі вибірка вакцинованих пацієнтів.
“У Британії зробили щеплення вже понад 11 млн дозами вакцини AstraZeneca. Кількість повідомлень про тромби у вакцинованих пацієнтів — не більша, ніж стались би у природній спосіб”, — каже керівник відділу безпечності вакцин регулятора Філ Браян.
Таку ж позицію підтримує і Всесвітня організація охорони здоров’я.
Попри загальну паніку, низка країн Європи не відмовляються від щеплень. І це не лише Британія, для якої питання вакцини від Oxford-AstraZeneca має певну репутаційну вагу.
Приміром, заступник міністра охорони здоров’я Польщі Вальдемар Краска заявив, що в країні не реєстрували жодного випадку тромбоемболічних ускладнень після щеплення “АстраЗенекою”.
“З понад пів мільйона вакцинованих “АстраЗенекою”, у нас помітні побічні ефекти лише у 0,36%, і немає випадків смерті”, — додав речник МОЗ Войцех Андрусевич.
Міністр охорони здоров’я Чехії Ян Блатни наполягає, що зв’язок між симптомами та щепленням не доведено і кількість таких випадків серед вакцинованих людей — не більша, ніж серед населення загалом.
У національному регуляторі Фінляндії Fimea кажуть, що отримали дев’ять повідомлень про підозру на утворення тромбів у щеплених людей, але досі чекають підтвердження і деталей щодо цих випадків.
Але не виключено, що якісь із них країн також перейдуть до “табору обережних”. Як Швеція, де думка в органах охорони здоров’я змінилась на протилежну менш ніж за добу і вже вранці 16 березня державний епідеміолог Швеції Андерс Тегнелл повідомив, що щеплення “АстраЗенекою” тимчасово зупинять.
У цих умовах може побільшати прихильників російського “Спутника V”. Росіяни, просуваючи свою вакцину попри брак даних щодо її тестування, і досі грали передусім на факторі дефіциту вакцин у Європі.
В Україні, на відміну від ЄС, індійський варіант AstraZeneca — це єдина наявна вакцина, тож перевести навіть гіпотетичні групи ризику на інші вакцини просто немає можливості. А через цю історію і без того низька довіра до щеплень, яка є у нашій державі, отримала ще один удар.
Зазначимо, за даними МОЗ, вже 71 923 українця отримали першу дозу цієї вакцини. Офіційних даних про тривалі побічні ефекти наразі немає.
17 березня МОЗ, керуючись рекомендаціями Національної технічної групи експертів, збільшило інтервал між щепленнями CoviShield з 28 днів до 90.
Політику введення якомога більшої кількості перших доз та відтермінування введення другої дози вакцини проти COVID-19 до 12 тижнів також обрав уряд Великої Британії. Крім того, міністерствам Канади, Німеччини, Франції рекомендовано інтервал у 12 тижнів між першою та другою дозою щеплень.
“Враховуючи позицію експертів та результати міжнародних досліджень, оперативний штаб МОЗ вирішив, що для досягнення максимального рівня імунного захисту при щепленні вакциною від Oxford/AstraZeneca доцільно збільшити початковий інтервал між дозами. Це не суперечить інструкції виробника, яка передбачає такий інтервал в рамках 4-12 тижнів”, — зазначив заступник міністра охорони здоров’я і головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
