Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Майже десять років окупованим Донецьком керує Олексій Кулемзін. Його політична кар’єра почалася з роботи в Донецькій обласній державній адміністрації, а продовжилася — серед окупантів. У 2016 році став керувати адміністрацією загарбників для міста-мільйонника. З непримітного помічника він перетворився на активного прихильника Z-пропаганди росіян. Журналісти Вільного Радіо зібрали досьє на донеччанина, який керує адміністрацією найбільш населеного міста Донеччини, але не має жодного вироку від української правоохоронної системи за ці роки.
Олексій Валерійович Кулемзін народився 13 червня 1974 року в Донецьку та у 1991 році закінчив місцеву школу № 1 (як вказує сам в біографіях, з відзнакою).
Наступні шість років він навчався в Донецькому державному університеті, який, як сам зазначає, закінчив із червоним дипломом за спеціальністю “Економіка і управління виробництвом”.
Після завершення навчання він не почав трудову діяльність, а вирішив здобути ще одну вищу освіту. У 2000 році він отримав ступінь магістра Донецького державного технічного університету за спеціальністю “Державна служба”.
За даними українських слідчих, Кулемзін перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей. Сам він приховує відомості про свою родину.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, сторінки у соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), отримали документи від правоохоронних органів, поспілкувались з тими, хто потенційно міг знати посадовця до 2014 року, і деякими донеччанами. Також ми надіслали пропозицію особисто поспілкуватись самому Кулемзіну, він її проігнорував. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.
З травня 1998 року до 2014 року Олексій Кулемзін працював у Донецькій обласній державній адміністрації.
Зокрема, з 2007-2010 роках був начальником Головного управління з питань розвитку територій ДонОДА. На таких сайтах, як Youcontrol та Opendatabot, він вказаний як останній керівник установи, яка припинила своє існування.
Під час роботи в ДонОДА Кулемзін також здобув ступінь кандидата економічних наук. У 2011–2013 роках став заступником начальника Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій та зовнішньоекономічних відносин ДонОДА.
Журналісти Вільного Радіо, досліджуючи цей період життя чоловіка, поспілкувалися з колишніми та нинішніми працівниками Донецької обласної адміністрації, а також із журналістами, які працювали в Донецьку до 2014 року. У співрозмовників сформувалося стале уявлення про Кулемзіна як про “незначного клерка”, який не привертав до себе уваги.
“Це той варіант, що “був ніким” і дорвався до влади ціною зради”, — говорить колишня журналістка з Донецька Світлана Єременко.
Близько двох десятків опитаних зазначають, що майже нічого не чули про Кулемзіна до 2014–2016 років.
“Широкі народні маси дізналися про нього, коли став псевдомером”, — зауважує колишній редактор газети “Донеччина” Ігор Зоц.
Через це знайти людей, які особисто знали Кулемзіна до 2014 року, вкрай складно.
“Керівником його управління був Купін Микола Іванович, але на цей час він уже помер… А його заступник емігрував до Австрії”, — розповів Вільному Радіо колишній керівник апарату Донецької ОДА Олег Свинаренко.
Втім, є й ті, хто пам’ятає з довоєнних часів про можливі родинні зв’язки Кулемзіна.
“Він нібито родич колишнього директора парку Щербакова Ігоря Мартинова (який із жовтня 2014 по жовтень 2016 року очолював адміністрацію окупованого Донецька, — ред.). Він точно його ставленик”, — вважає колишній прес-секретар мера Донецька 2002–2014 рр. Олександра Лук’янченка Максим Ровинський.
Після окупації Донецька Олексій Кулемзін вирішив не покидати захоплене місто та втратив роботу в ДонОДА. Спочатку окупаційна влада запропонувала йому посаду “директора комунального підприємства “Донелектроавтотранс”. Це підприємство обслуговувало в Донецьку 22 маршрути тролейбусів, автобусів і трамваїв.
У мережі збереглося відео від листопада 2014 року, на якому Кулемзін звітує перед тодішнім “мером” Донецька Ігорем Мартиновим.
Щонайменше під одним зверненням Кулемзіна до мешканців Донецька з проханням сплачувати за проїзд у громадському транспорті користувачі зауважували, що через керівництво комунального підприємства працівники масово звільняються.
У вересні 2015 року Кулемзін розпочав політичну діяльність. Став кандидатом в “депутати “Народної Ради ДНР” від т.з. “громадського руху” “Донецька Республіка”. Кулемзін був не на початку списку. Та коли частина людей з перших позицій відмовилися від повноважень, щоб обійняти посади в підконтрольних Кремлю адміністраціях, місця серед крісел “законодавців” вистачило і йому. Паралельно він продовжував керувати комунальним підприємством в Донецьку.
Як представник громадського руху “Донецька республіка” Олексій вів прийом громадян з понеділка до четверга. Відомості про це збереглися у вебархіві.
“Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, який почав діяти в Донецькій області у 2005 році. Його метою було отримати особливий статус для східних областей України. З 2007 року члени організації почали пропагандувати сепаратизм та федералізацію України. СБУ у грудні 2009 року заарештувала трьох очільників організації. А у 2012 році члени організації відкрили своє представництво у Москві. 1 березня 2014 року під час проросійського мітингу у Донецьку Павло Губарєв самопроголосив себе “губернатором Донеччини”. Саме з цього дня члени політичного руху з представництвом у Москві доєдналися до Губарєва, вимагали відставки чинного на той час голови ДонОДА та пішли штурмувати будівлю.
17 жовтня 2016 року тодішній ватажок т.з. “ДНР” Олександр Захарченко призначив Кулемзіна “виконувачем обов’язків голови адміністрації міста Донецьк”.
Після цього він став активно підтримувати окупаційну владу публічно. Зокрема, у першому ж привітанні з Новим роком на новій посаді говорив про “готовність відстоювати інтереси республіки”.
Роки роботи “мером” для Кулемзіна проходять відносно спокійно, хоча критики та яскраві події не оминули його.
Вже у грудні 2017 року йому виписали звання “Людина року — 2017” від російського біографічного інституту (російську недержавну нагороду, яку не дуже прозоро призначає вказаний організатор, а серед отримувачів зазвичай російські відомі політики). Попри те, що у ті роки Росія визнавала т.з. “ДНР” окремим утворенням, росіяни обрали Олексія Кулезміна переможцем цього звання у категорії “Органи державного управління”.
31 травня 2019 року на той момент новий ватажок т.з. “ДНР” Денис Пушилін перепризначив Кулемзіна керувати адміністративним центром окупованої частини Донеччини вже без приставки “виконувач обов’язків”.
Після окупації частини Донецької області, на цих територіях окупанти проводили вибори лише щоб обрати “голову республіки” та т.з. “депутатів” до “Народної Ради ДНР”. Хоч і ці вибори не визнають у світі через відсутність незалежних міжнародних спостерігачів та воєнізований контроль дільниць, та всі інші посади напряму відкрито призначає ватажок квазіутворення. Голос місцевих не враховується навіть номінально.
З того часу Олексій щороку особисто доповідає Пушиліну про ситуацію в місті (так регулярно і публічно роблять це не всі ставленики з міст).
Власний канал у месенджері Telegram Кулемзін створив 6 серпня 2020 року та став публікувати там свої звіти про роботу. Після початку повномасштабного вторгнення Росії “мер” Донецька активно підтримував розв’язану війну та перейменував свій канал, замінивши літеру “з” на англійську літеру “Z”, яка стала одним з символів тих, хто підтримав РФ у війні проти України.
Однією з перших публікацій вранці 24 лютого 2022 року Олексій Кулемзін зробив репост проросійської спільноти, яка прославляла успіхи російських окупантів. Світлини Олексія з підтримкою армії РФ з’являлися регулярно.
Коли Володимир Путін незаконно приєднав фейкову “республіку” до складу Росії, Олексія внесли вже в російські бази як представника влади в окупації. Це сталося 29 листопада 2022 року.
Тим часом у медіа лунали його пропагандистські гасла. Так, у грудні 2022 року він заявив: “Все, що зруйнували фашисти, відновимо заново”. Він таким чином реагував на повномасштабну війну, яку розпочала російська армія, і в усіх її наслідках звинувачував ЗСУ.
З кінця 2022 року Олексій став брати участь у заходах російської партії “Єдіная Росія”, на яких особисто вручав донеччанам партійні квитки.
Після відкриття перших відділень “Єдиної Росії” на окупованій частині Донецької області Кулемзін очолив донецьке відділення російської партії.
Мотивацію вступу до російської партії він пояснював у інтерв’ю.
“Свій вибір на користь “Єдиної Росії” я зробив, виходячи, в першу чергу, з ідеологічних і ціннісних міркувань”, — говорив Олексій Кулемзін.
У серпні та вересні 2023 року окупаційна влада провела незаконні “вибори” депутатів російського парламенту та очільників захоплених районів. І Олексій активно підтримував їх, щодня публікуючи звіти про донеччан, які голосували. Зокрема, жінки з виборчими урнами позували поруч з окупантами, які стояли з кулеметами на дільницях.
Після незаконних виборів Кулемзін продовжив підтримувати проросійську пропаганду, у тому числі за участі дітей.
10 жовтня 2023 року так звані “депутати Донецької міської ради” перепризначили Олексія “мером”, але вже за російським законодавством.
Рішення на користь Кулемзіна було одноголосним.
Актуальна посада Олексія на п’ятирічний термін (до 2028 року) звучить так: “голова муніципального утворення міського округу Донецьк ДНР”.
Через два місяці на окупованій частині Донеччини Кулемзін очолив ще один орган, підконтрольний Кремлю — “Асоціацію “Рада муніципальних утворень ДНР”.
За даними російської бази контрагентів, він керує об’єднанням ставлеників росіян в окупованих районах Донеччини з листопада 2023 року.
Крім регулярних звітів про ситуацію у місті, Олексій відзначився агресивною риторикою на адресу України.
Втім, попри прагнення задовольнити пропагандистські потреби Кремля, у Кулемзіна траплялися казуси. Так, у вересні 2024 року він опублікував пост, в якому презентував чергові квитки для громадського транспорту Донецька на честь незаконного приєднання окупованої частини Донеччини до складу Росії.
Намалювали мапу Росії з її офіційними кордонами, без окупованих частин України. На це звернув увагу блогер Денис Казанський. Після розголосу Кулемзін видалив пост, і тепер знайти оригінал не вдається.
У листопаді 2025 року фейковий “мер” Донецька дав інтерв’ю за підсумками дев’ятиріччя керування містом. Він сказав, що вважає своїм найбільшим здобутком події 2014 року, коли обрав проросійську сторону.
“У 2014 році ми зробили свій свідомий, єдино правильний вибір. Встали на захист ідеалів “Русского мира”. Ми продовжували жити, працювати серед людей, з людьми і заради людей. Наше найголовніше досягнення — те, що ми разом. Це те, що ми увійшли до складу Російської Федерації, ми повноцінний суб’єкт. Донецьк — російське місто, місто Російської Федерації”, — наголошував Олексій.
Журналісти Вільного Радіо спитали деяких жителів Донецька, що вони думають про Олексія Кулемзіна. Часто навіть ті, хто прожив у місті під його керівництвом понад десять років, не знаходили, що сказати.
Попри те, що на сторінках окупаційних адміністрацій його діяльність висвітлюють регулярно, не всі помічають, щоб він активно фігурував у медіа та соцмережах. Найбільше донеччани бачать ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна і мають більше негативних оцінок саме на його адресу.
Щодо фейкового мера місцеві відзначають, що не бачать “такої жорсткої брехні, як у Пушиліна про воду”.
Щодо роботи Кулемзіна як т. з. “мера”, донеччани відзначають, що ситуація у місті різниться залежно від району, і мають як похвали, так і претензії:
Про те, щоб повернути Донецьк до рівня розвитку міста довоєнного періоду і приходу Росії наразі не йдеться.
Чоловік прописаний в Донецьку на вулиці Університетській, 15. Це центр міста, між річкою Кальміус та першим і другим міським ставками. Навпроти будинку розташований Храм Козельщанської ікони Божої Матері, а з іншого боку кварталу — бульвар Пушкіна.
Крім того, за даними ще українських реєстрів Кулемзін є (або був) власником квартири за адресою: проспект Ілліча, будинок 21-А. Це 18-поверхова споруда, побудована вже в пострадянські часи.
Даних російських реєстрів про право власності отримати нам не вдалося, тож перелік може бути неповним.
Щодо рухомого майна, за даними центру “Миротворець”, Олексій Кулемзін нібито їздив на BMW X5 2008 року випуску та перереєстрував її в т. з. “ДНР”, замінивши українські номери на номери фейкової республіки. Центр узяв ці дані з бази прикордонної служби до 2023 року.
Журналісти Вільного Радіо перевірили, що VIN-код дійсно відповідає марці автомобіля. Втім, у російських базах ця машина зазначена без власника та без власного реєстраційного номера.
Перше розслідування стосовно Кулемзіна розпочали 23 травня 2019 року. Такі дані надали Вільному Радіо в прокуратурі Донецької області у відповіді на інформаційний запит.
Слідчі зайнялися участю фейкового “мера” Донецька у терористичній організації т. з. “ДНР”. Правоохоронці намагалися повідомити Кулемзіну про підозру, надсилали листи до т. з. “адміністрації ДНР” та на останній відомий номер фігуранта через месенджер WhatsApp, але жодної реакції не отримали.
Друге розслідування українські правоохоронці щодо Олексія розпочали в листопаді 2023 року.
Майже через рік, 18 жовтня 2024 року, Жовтневий суд Дніпра обрав запобіжний захід: “тримання під вартою, без визначення розміру застави”.
Першу повістку про виклик Олексія Кулемзіна до слідчого у Дніпро опублікували в липні 2024 року. Він мав з’явитися до будівлі СБУ, де мали повідомити його про завершення досудового розслідування щодо підозри у колабораційній діяльності.
Фігуранта підозрюють за статтею 111‑1, частиною 5 Кримінального кодексу України — колабораційна діяльність. Покарання за цією статтею — до 10 років ув’язнення та заборона працювати на певних посадах до 15 років із можливою конфіскацією майна.
Більше на цю тему читайте у матеріалі Вільного Радіо:
Тоді мали вручити йому обвинувальний акт, але слідчий Кулемзіна не дочекався. Оскільки Кулемзін перебуває на тимчасово окупованій території, і немає підстав вважати, що можна вручити йому підозру або допитати його, розглянули справу на цьому етапі без нього — у серпні 2024 року підозру вручили адвокату Олексія, призначеному державою, і з того часу він офіційно вважається підозрюваним. З 5 вересня 2024 року Кулемзіна оголосили у розшук.
Повторно його викликали до слідчого 27 листопада 2024 року, 4 грудня 2024 року, потім 6 березня 2025 року та 3 червня 2025 року.
У відповіді на інформаційний запит Вільному Радіо в Центральному управлінні СБУ додали, що у грудні 2024 року слідчі скерували обвинувальний акт щодо т. з. “мера” Донецька до суду в рамках досудового розслідування.
Засідання суду щодо Кулемзіна провели також і 9 лютого 2026 року, розгляд триває. На момент написання матеріалу вироку від українського суду стосовно Олексія не було.
У відповідях на інформаційні запити в СБУ та прокуратурі Донеччини Вільному Радіо уточнили, що розслідування триває за обома відкритими провадженнями.
Раніше журналісти Вільного Радіо підготували досьє про ватажка т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна. Він колишній військовий української нацгвардії, невдалий нардеп від Київщини, пропагандист “МММ”, мінімум двічі жертва замахів та фігурант трьох кримінальних справ, за однією з яких має відсидіти у в’язниці 15 років.
Ще більше досьє читайте у окремій рубриці на сайті Вільного Радіо.