Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Понад 70 справ щодо державної зради, 130 випадків імовірної співпраці з окупантами та 9 проваджень щодо передачі даних про ЗСУ. Стільки справ про злочини проти держави зареєстрували українські правоохоронці в лютому 2026 року.
Розповідаємо про кілька таких справ: від керівниці окупаційної установи в Маріуполі до військового “народної міліції ДНР” та залізничника, якого підозрюють у передачі даних про українську техніку.
Уродженець Донецька, який під час повномасштабної війни вступив до підрозділу бойовиків “ДНР” і воював проти українських військових, отримав вирок українського суду. Його визнали винним одразу за двома статтями: державна зрада та колабораційна діяльність.
За даними з сайту “Судова влада України”, йдеться про 46-річного Олександра Сапицького.
За версією слідства, чоловік не пізніше жовтня 2022 року добровільно вступив до 129 полку так званої “народної міліції ДНР”. Це незаконне збройне формування, яке входить до структури російської армії — 1 армійського корпусу РФ.
У цьому підрозділі він служив стрільцем. Разом з іншими бійцями полку він перебував на тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької та Херсонської областей і виконував накази щодо ведення бойових дій проти Збройних сил України.
Одним із ключових доказів у справі стали дані з месенджера “Телеграм”. Під час негласних слідчих дій правоохоронці отримали листування між учасниками штабу 129 полку. У цих чатах поширювали документи з особовими списками підрозділу.
У таких списках фігурував і обвинувачений як рядовий стрілець. Його ім’я також з’являлося в документах із переліками бійців, яких пропонували нагородити відзнаками так званої “ДНР”. Серед них була й медаль “за бойові заслуги”.
Крім того, слідчі дослідили сторінку чоловіка в соціальній мережі “Одноклассники”. Там були антиукраїнські публікації та фотографії, на яких він позував у військовій формі російського зразка.
Ще одним доказом стали свідчення військовополонених. Троє з них повідомили суду, що особисто знали чоловіка як учасника 129 полку “ДНР” і впізнали його на фотографіях.
Суд дійшов висновку, що чоловік, будучи громадянином України, добровільно перейшов на бік окупантів та допомагав російським військам вести бойові дії проти України.
Його дії кваліфікували як державну зраду (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України) та колабораційну діяльність — добровільну участь у незаконному збройному формуванні, створеному на окупованій території (ч. 7 ст. 111-1 КК України).
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, можна судити комбатантів, якщо вони є громадянами країни, проти якої воюють. Проте у суді мають довести, що рішення про службу в армії іншої країни людина ухвалила добровільно, а не під тиском. Інакше таких людей мають вважати потерпілими у воєнному злочині за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни”.
Остаточне покарання Галицький районний суд м. Львова визначив за сукупністю злочинів — 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Також чоловікові на 15 років заборонили обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Вирок ухвалили заочно, оскільки обвинувачений перебуває поза підконтрольною Україні територією. Строк покарання рахуватимуть з моменту його затримання.
За даними Офісу Генерального прокурора, у лютому 2026 року правоохоронці облікували 73 кримінальні правопорушення за статтею “Державна зрада”. Цього ж місяця до суду скерували 20 обвинувальних актів. Зазначимо, це може стосуватися в тому числі проваджень, які відкрили раніше.
Для порівняння: у лютому минулого року правоохоронці зафіксували 123 таких кримінальних правопорушення, а 31 справу передали до суду.
Торік таких кримінальних справ зафіксували майже вдвічі більше, однак у відсотковому співвідношенні цьогоріч до суду скерували на 2,2% більше проваджень (27,4% проти 25,2%).
10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади у владі призначив Солом’янський районний суд м. Києва уродженці Маріуполя за співпрацю з окупаційною адміністрацією.
За даними “Судової влади”, йдеться про Марину Мацієвську. До початку повномасштабного вторгнення вона працювала заступницею директора Маріупольського центру зайнятості.
З приходом окупантів жінку “підвищили” і, за даними суду, у червні 2023 року вона обійняла псевдопосаду “директорки” так званого “Маріупольського міського центру зайнятості”. Цей орган діє у структурі “Республіканського центру зайнятості ДНР”.
На цій “посаді” обвинувачена виконувала організаційні та адміністративні функції: керувала роботою установи, призначала працівників, розпоряджалася майном та коштами, а також брала участь у публічних заходах окупаційної влади.
Крім того, слідство встановило, що вона налагодила взаємодію з підконтрольними окупаційній адміністрації медіа. Через них поширювали інформацію про діяльність створеного окупантами фейкового центру зайнятості та проводили пропагандистські заходи, спрямовані на підтримку російської влади на окупованій території.
Також жінка активно просувала наративи окупантів на сторінці псевдовідомства у забороненій в Україні соцмережі “ВКонтакте”.
Вину обвинуваченої суд встановив на підставі сукупності доказів. Зокрема, дослідили:
Свідки у суді підтвердили, що жінка до повномасштабного вторгнення працювала заступницею директора Маріупольського міського центру зайнятості, а після окупації міста залишилася там і погодилася очолити аналогічну установу, створену окупаційною владою.
Провадження розглядали без присутності обвинуваченої, оскільки вона перебуває на тимчасово окупованій території.
Суд визнав жінку винною у добровільному зайнятті посади з організаційно-розпорядчими функціями в незаконному органі влади, створеному на окупованій території (ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України).
Їй призначили 10 років позбавлення волі, а також на 10 років заборонили обіймати посади в органах влади. Крім того, суд постановив конфіскувати все належне їй майно.
Строк покарання рахуватимуть з моменту затримання засудженої.
Загалом у лютому 2026 року правоохоронці облікували 130 кримінальних правопорушень за ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність). Водночас 17 обвинувальних актів скерували до суду.
Для порівняння: у лютому 2025 року за цією статтею зафіксували 224 кримінальні правопорушення, а до суду передали 25 справ.
У Слов’янську правоохоронці затримали співробітника регіональної філії Укрзалізниці, якого підозрюють у передачі інформації про переміщення військової техніки Сил оборони.
За даними Донецької обласної прокуратури, 33-річний мешканець міста почав ділитися такими даними ще у жовтні 2024 року. У телеграмі він листувався зі знайомим, який знав, що чоловік працює на залізниці, та просив його дізнаватися про маршрути перевезення військової техніки.
Слідчі встановили, що під час своїх робочих змін залізничник спостерігав за переміщенням техніки неподалік станції та повідомляв співрозмовнику кількість машин і напрямки транспортування танків та іншого важкого озброєння Сил оборони.
У лютому 2026 року чоловіка затримали. За клопотанням прокурора суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.
Залізничнику повідомили про підозру у несанкціонованому поширенні інформації про розміщення Збройних сил України (ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.
Водночас, відповідно до Конституції України, людина вважається невинуватою, доки її провину не доведуть у суді.
Загалом у лютому цього року правоохоронці зафіксували 9 справ за ст. 114-2 КК України — поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та боєприпасів в Україну, а також про рух або розміщення Збройних сил України та інших військових формувань в умовах воєнного або надзвичайного стану. До суду за місяць скерували один обвинувальний акт.
Для порівняння: у лютому 2025 року правоохоронці зафіксували 16 таких кримінальних правопорушень, а три справи передали до суду.
Загалом у лютому 2026 року правоохоронці облікували значно менше кримінальних правопорушень за статтями проти держави, ніж за аналогічний період минулого року. Меншою стала і кількість справ, які доходять до суду.
Раніше ми писали про те, як в Україні карають колаборантів і скільки справ доходять до вироків. Тоді ми аналізували статистику та справи щодо колабораційної діяльності за січень 2026 року.