Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий з Житомирської області Юрій Мельник. Його життя обірвалося на Покровському напрямку. Чоловік потрапив під обстріл, коли їхав за побратимами.
Про Юрія Мельника Вільному Радіо розповіла його сестра Діана. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Юрій Миколайович Мельник народився 23 травня 1999 року у селі Бондарі на Житомирщині. Після навчання працював електриком на заводі, згодом проходив строкову службу у прикордонних військах.
Сестра Діана згадує Юрія добрим й веселим: “Він молодший за мене на рік. Пам’ятаю, дзвонила йому, питала: “Юрчику, як справи?”, а він завжди казав: “Добре, все добре”. Ніколи не скаржився. Дуже любив співати. Постійно співав, і на війні теж”.
Діана з усмішкою розповідає, що у вільний час Юрій любив ремонтувати автівки.
“Автівки — то була його пристрасть. Обожнював ремонтувати. Він в тому не розбирався, але все одно колупався. Розбирає, щось крутить, збирає”, — ділиться спогадами сестра.
За рік до повномасштабного вторгнення Юрій закінчив строкову службу та повернувся до цивільного життя, а у березні 2022 став на захист країни й доєднався до лав 47 ОМБр “Маґура”. Юрій проходив навчання у Німеччині, був старшим механіком бойової машини піхоти “Бредлі”.
Юрій боронив країну на Запорізькому напрямку, згодом його підрозділ перевели на Покровський напрямок.
“Їх було три друга: Юра і ще два хлопці. Він приїжджав на похорони до обох. І так сталося, що сам теж загинув”, — каже Діана.
З 1 серпня 2024 року Юрій Мельник вважатиметься зниклим безвісти. Про загибель рідні дізнаються 6 березня 2025 року — це підтвердить ДНК-експертиза.
“Вони з хлопцями їхали забрати побратимів з позицій. І так вийшло, що трапили на ворожу (захоплену росіянами — ред.) територію. По їхньому “Бредлі” вдарив ПТУР. Потім мені показували відео. Юра з побратимами, усього 8 людей, вискочили з машини, але їх розстріляли”, — розповідає Діана.
За тиждень до загибелі Юрій зустрічався з рідними. Тоді він сказав, що вже не повернеться.
“Він відчував, що більше не побачимось. Сказав тоді тітці: “Я більше не повернусь. Але коли мене привезуть, вкрийте мені всю дорогу квітами”, — згадує Діана.
Захисника поховали у рідному селі. Юрія посмертно нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
У нього залишились 3-річний син, тато, брат та дві сестри.
Юрію Мельнику назавжди 25 років.
Світла пам’ять полеглому захисникові.