Відокремлений сектор
Як лікують хворих на COVID-19 військових з ООС (репортаж)
Десятки і сотні людей, які щодня перетинаються по роботі, живуть в одній казармі або бліндажі чи багато часу проводять поряд. Такий короткий опис можна дати армії та одній з груп ризику швидкого поширення коронавірусної хвороби одночасно.

І це на тлі загального поширення вірусу в країні. Медична система ЗСУ відокремлена від цивільної, хоча працюють лікарі за тими самими протоколами.

Ми подивилися, що є в Міноборони для боротьби з пандемією та до якого навантаження готові військові.
Кількість хворих на COVID-19 українців щодня зростає не на сотні, а на тисячі людей. Серед загальної звітності виділяють насамперед медиків та дітей, які заразилися. Армія ж веде свій облік окремо. І цифри наразі доволі "стримані". Попри це, для прийому інфекційних хворих у формі вже прораховують можливі основні та додаткові ліжко-місця. Розподіляють їх одразу за ступенем важкості хвороби:
Важкість COVID-19 оцінюють за відсотком ураження легень
Є 3 ступені
1-10%
Легкий
Безсимптомний хворий із підтвердженим COVID-19 або з мінімальними проявами хвороби може залишатися в ізоляторі за місцем служби. Легкі хворі з симптомами, стан яких не стабільний, мають їхати в мобільні госпіталі
10-50%
Середній
Хворих середньої тяжкості везуть в Харків або Дніпро. Ці пацієнти потребують кисневої підтримки. Деяким достатньо використовувати додатковий кисень по кілька годин на день
50-100
Важкий
Хворих важкої тяжкості везуть в Харків або Дніпро. Ці пацієнти потребують постійної кисневої підтримки. Вони найчастіше перебувають у реанімації, а функцію легень може повноцінно виконувати апарат штучної вентиляції легень
У військових на Донеччині є мобільні лабораторії ПЛР, а на Луганщині роблять забір біоматеріалу і везуть у цивільну лабораторію
Здоровий чи хворий, закладений ніс чи присутні інші симптом COVID-19, — найточніше перевірити, чи є у вас коронавірус, можна тестом ПЛР (завдяки методу полімеразної ланцюгової реакції можна виявити у людини хворобу вже в перші дні після інфікування). Такі зараз потрібні не лише в цивільних лікарнях. Боєць ООС також має пройти цю процедуру, якщо має симптоми інфекції.
Якщо військовий служить, наприклад, поблизу Попасної, Торецька, Світлодарська, то він звертається у 65-й військовий мобільний госпіталь у Часів Ярі. Тут є своя мобільна лабораторія. З'явилася вона лише наприкінці жовтня.

Тепер медики можуть не відправляти зразки на перевірку в лабораторії області та не чекати довго на результати. Перевіряють все самі.
Поки що такої можливості у 59 мобільного госпіталю в Сєвєродонецьку немає. Тут використовують експрес-тести або ж роблять збір біоматеріалу і відправляють його в цивільну лабораторію.
З температурою 37٥ і більше на територію госпіталю пускають
тільки через "карантинну зону"

Ми домовилися про зйомку в Сєвєродонецькому госпіталі.

За потрібною адресою знаходиться цілий комплекс будівель. Гінекологічне відділення та пологовий, які перші нам трапляються, не відноситься до військових. Армія орендує будівлі міської лікарні трохи далі по вулиці. Тут вже видно, що ми біля військового об'єкту — на це вказує окрема огорожа та контрольний пункт.
Перед входом на територію доводиться зачекати (цивільних сюди зараз не пускають, карантин).
Уже з супроводом наш маршрут по території починається, як для будь-якого військового, що прибуває сюди — із санітарного намету біля КПП. Тут просторо і гріє буржуйка. А за єдиним столом сидить медсестра-чоловік в халаті, масці та щитку (медбратом його називати ще не можна, бо таку посаду поки що не внесли в штатний розпис, це тривалий бюрократичний процес від наказу Міністерства до виконання).
Беріть градусник, кажіть прізвище, ім'я, посаду та температуру, — звертається до нас військовий.
Санітарний пункт госпіталю Сєвєродонецька. Фото: Вільне радіо
Вибір термометрів тут — між ртутним та ртутним.
Ми не довіряємо електронним термометрам, вони конкретно брешуть. Тим паче, зараз у нас наближається холодна пора року. Хоча палатки опалюються, але все одно є велика погрішність. А от ртутних градусників у нас —вище даху, — каже наш супровідник заступник начальника госпіталю Роман Ісаєнко.
На температуру згодом орієнтується лікар-інфекціоніст, якщо оглядає хворого або військового з підозрою на COVID-19. Якщо вона підвищена у людини, яка приїхала на прийом до стоматолога або хірурга, то спочатку доведеться зробити експрес-тест на виявлення коронавірусної хвороби.
— А обмеження які?

До 37 — питань немає — дальше йдемо по маршруту. Вище 37 — в інфекційну ділянку та далі розбираємося — так-ні, маємо експрес-тести.

— А з якими симптомами до вас привозять?

Зараз привозять багато контактних. До того ж накладається сезонність. Зараз часто думають на COVID, але є тонзиліти, фарингіти, ларингіти і маса інших інфекційних захворювань, які під такою ж клінічною симптоматикою, під такою ж маскою приховуються. Але ми вже всіх розцінюємо як потенційних COVID-пацієнтів, — уточнює Ісаєнко.
Заступник начальника госпіталю Роман Ісаєнко. Фото: Вільне радіо
В карантинних умовах на території госпіталю в Сєвєродонецьку довелося зробити "перестановки". В основну будівлю більшість пацієнтів не йдуть. Їх приймають або в інфекційному, або в обладнаних під кабінети машинах, які знаходяться далі. Розставили все так, щоб ймовірно заражені пацієнти та військові з умовним хворим зубом не перетиналися.
Ми цей "тетріс" з палатками та машинами напевне впродовж пів року підбирали, це найкращий варіант зараз. Колеги з ВМКЦ приїздили (епідеміологи) і також затвердили, що саме так має бути, — каже заступник начальника госпіталю.
Пацієнти, яким підтверджують коронавірусну хворобу, без симптомів — повертаються на місце служби. Якщо ж стан не стабільний — їх розміщують в стаціонар. Загалом зараз в госпіталі готові одночасно лікувати 50 хворих з COVID-19. Але, в разі потреби, розширяться до 86.

Вікно інфекційного якраз відкрите на провітрювання, і через нього з колегами спілкується голова відділення. Він тут вже не на роботі, а лікується як пацієнт.

Та, щоб потрапити в його палату, треба переодягнутися.
Зона розміщення пацієнтів з підтвердженим
діагнозом відділена та закрита для відвідувачів
Тут умовна "чиста зона", а тут вже умовна "брудна зона". Зараз розкажу, заходьте, — запрошує начальник госпітального відділення госпіталю Іван Стаценко.
Заходити треба через плівку. Іван і раніше міг тут все показати. А тепер для цього йому, до того ж, не потрібен захисний костюм.
— Ви свої симптоми одразу помітили?

Воно якось поступово. Знаєте, поки бігаєш, то не звертаєш уваги, немає часу звертати на це увагу. А тут раптом з'явилася якась незрозуміла задишка, а раніше такої не було, а вчора от момент, який дійсно насторожив — пропав смак та нюх. Коли берете нашатирний спирт, то хочеш-не хочеш, а від нього відвернешся. А тут спокійно нюхаєш, як ні в чому не бувало. Тому одразу набрали тест, він виявився позитивним
Раптовий лікарняний медик частково поєднує з роботою. Оскільки постійно перебуває у відділенні, то може паралельно спостерігати за хворими.
Стараємося, звісно, щоб менше наших лікарів бігали. А я що, мені нудно, допомагаю. Так і треба. Сьогодні кров набирали. Міряємо показники, дивимося за всіма.
Інфекційне відділення госпіталю Сєвєродонецька. Фото: Вільне радіо
Головний показник хворого COVID-19 на стаціонарному лікуванні — сатурація. Її перевіряють регулярно.
— А як просто пояснити, що таке сатурація?

Сатурація — це насиченість киснем крові. Якщо легені справляються, то в нормі сатурація вище 95 — до 99%. Тоді все нормально. Якщо раптом просідає сатурація — 92 і нижче — то це вже покази до кисневої терапії. Вже треба давати кисень.

— Як це перевіряється?

Прибором, пульсоксиметром. Кожного ранку та ввечері медсестра заходить і міряє. Вставляємо палець і затискаємо. Бажано, щоб рука була розслаблена, а то він може показувати трошки хибні показники. І з показників — зверху сатурація, тут у мене 98%, а знизу пульс. І він собі рахує.

Принцип роботи такий: от можна побачити, як всередині миготить лазер. Він пропускає через кінчик пальчика світло. В залежності від насичення гемоглобіном нашої крові, в залежності від насичення киснем, він буде по-різному пропускати цей лазер.
Лікують пацієнта з легкою формою COVID-19, в середньому, 2 тижні. За потреби, відправляють його на комп'ютерну томографію легень.

Саме КТ показує, наскільки уражені органи дихання. Якщо вірус пошкодив більше ніж 10% легень — пацієнта
везуть на лікування в Харків або Дніпро.
Інколи показання до перевезення є і без того — пацієнт, який потребує кисневої підтримки, не залишається в мобільних госпіталях. Госпіталі мають свій запас для екстренних випадків, але цього не достатньо для постійної підтримки важких хворих.
В Харкові та Дніпрі приймають всіх військових з
ускладненнями із зони ООС
В Харківському військовому госпіталі інфекційне відділення — це окрема будівля. Тут все своє, а не в оренді, тож і приміщення більші, і загальна територія.
Вже біля входу стоїть військова палатка. Там можуть поставити додаткові ліжка. Але зараз в них потреби немає.
Тут знову вдягаємося та йдемо до хворих. Один з тих, хто потребував тої самої кисневої підтримки — Володимир Семенов. З ним ми знайомилися в його палаті. Володимир — чинний військовий. А поряд лікуються і пенсіонери Міноборони. Тут лежать 4 чоловіків, ще 2 ліжка вільні.
— Цей кисень, який нам показували, він вам допомагав? Ви користувалися?

Звісно! Постійно міряли сатурацію, тобто наявність кисню в крові, вона була низька, і за допомогою цього агрегата ми піднімали кисень в крові.

— У вас вже зникли симптоми, але ви ще побудете вдома?

Так, реабілітація ще буде.

— Вам вже розповіли, як собі допомагати вдома?

Ще ні, але здогадуємося. Берегтися треба в будь-якому випадку.

— А вдома тільки ви захворіли?

Ні, хворіла вся родина. Спочатку захворіла вся родина, а тільки потім — я.
Інфекційне відділення госпіталю Харкова. Фото: Вільне радіо
Як працює подача кисню, пояснює ординаторка пульманологічного відділення, яку тимчасово прикомандирували в інфекційне відділення, Вікторія Кас.
Є такий прилад. До нього під'єднаний шланг від кисневої станції. Тут під тиском подається кисень. Це вентилі, якими регулюється подача. У кожного хворого є індивідуальна маска, індивідуальні шланги. Використовують носовий катетер. Вони обробляються та утилізуються, повторно їх не використовують. Кожна точка — на 2 ліжка.
Інфекційне відділення госпіталю Харкова. Фото: Вільне радіо
З травня у госпіталі Харкова є місце для одночасного лікування 70 хворих, які потребують кисневої підтримки. Але зараз завантаженість не критична, тож вдається в різні палати розподіляти навіть за інтересами: окремо офіцерів, окремо бійців. Так само є розподілення по часу надходження, щоб новоприбулі та хворі, які одужують, не перетиналися.
— Скільки кисню вам зараз потрібно на день, місяць?

Важко сказати, бо це умовно. Наприклад, пацієнтам середньої тяжкості не постійно потрібна киснева підтримка. Пацієнт лікується, ввечері відчув задишку, подихав киснем. Він подихав годину-дві, медсестра проконтролювала, що сатурація (насичення киснем крові) стабільна, і тоді припинили доступ до кисню, — каже начальник інфекційного відділення військово-мобільного госпіталю в Харкові Вадим Кондратюк.

— Але ви ж замовляєте їкисень, бачите, як змінюється потреба.

Так, ми це відчули десь 2 місяці тому. Тому що кількість кисню, який надходив на моє відділення, різко зросла. Стало більше кисневозалежних пацієнтів. І ми перерахували потреби.

— Про які обсяги йдеться?

У нас вже кілька років є киснева станція. Не тільки балони, а велика бочка. Не скажу точно, але там десь 1000 л приблизно. Раніше вона заправлялася, коли не було такої кількості хворих, раз на 2 тижні. Зараз ми її заправляємо майже щодня. Це на весь госпіталь.
Начальник інфекційного відділення військово-мобільного госпіталю в Харкові Вадим Кондратюк. Фото: Вільне радіо
Медик каже: саме зараз у них пік за кількістю нових пацієнтів, якщо дивитися на весь період пандемії. І хворих стає все більше. Паралельно зростає навантаження на лікарів та медичний персонал. Рук не вистачає. До того ж, складно прогнозувати розвиток хвороби у пацієнтів.
Киснева станція та пусті балони для кисню біля інфекційного відділення госпіталю Харкова. Фото: Вільне радіо
Ця інфекція — непередбачувана. Пацієнт найчастіше надходить з середньою тяжкістю, і на тлі інтенсивної терапії цей стан все одно може погіршуватися. Тоді потрібно переводити в реанімацію. Може надійти пацієнт з 10% ураження легень, а за тиждень-10 днів ми отримуємо понад 50% ураження. І це — з терапією.
При цьому, запевняє Кондратюк, медикаментами і засобами захисту госпіталь забезпечений на 100%.
З важким перебігом COVID-19 в Україні хворіють
менш ніж 10% військових


Станом на ранок 30 листопада, у Збройних силах України на COVID-19 хворіють 3140 людей. Вже одужали за час пандемії – 7064 військових, померли — 26. Такі дані наводять в довідці Медичні сили ЗСУ.
Легких у нас десь 70%, є середньої важкості і тяжкі. Тяжких зараз — до 10%, — уточнює вже екс-командувач Медичних сил ЗСУ Ігор Хоменко.

Зазначимо, на час запису інтерв'ю Ігор Хоменко ще очолював Медичні сили. Згодом його відсторонили.
Армійці не отримали коштів з Фонду боротьби з коронавірусною хворобою. Але у них є інше пряме фінансування з державного бюджету на ці потреби.
Колишній командувач Медичних сил ЗСУ Ігор Хоменко. Фото: Вільне радіо
— Наскільки профінансована армія для боротьби з коронавірусною хворобою?

Фінансування було достатнє, бо ми отримали нормальне фінансування ще з початком епідемії. До того ж, у нас не працювали санаторії більш ніж пів року, залишилися гроші, і ми їх також пустили на COVID. Потім нам додавали ще. Також у нас не пройшли тендерні процедури майже на 66 млн грн, ми зараз їх також пустили на COVID.

— Про які цифри загалом йдеться?

Нам на COVID спочатку виділили 154 млн на обладнання та медикаменти. Ми закупили ШВЛ-апарати частково. І зараз 66 мільйонів (ми не змогли закупити деяку апаратуру, не пов'язану з COVID). З санаторіїв залишилося 26 млн.
На 2021 рік Міністерство оборони проситиме з держбюджету на Медичні сили на 170 млн гривень більше, ніж в 2020. При цьому, загальний бюджет армії скоротиться.