Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Дмитра Дахна — захисника з Києва, який загинув 14 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання.
Історією життя воїна поділилася його сестра Оксана.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Дмитро Дахно народився 28 жовтня 2000 року в Києві, у дружній родині.
У 2007 році він пішов до першого класу школи №190. Вчився старанно, був уважним і відповідальним учнем.
“З дитинства він вирізнявся добротою, сміливістю та відповідальністю. Умів постояти не лише за себе, а й за інших, завжди був тим, на кого можна було покластися”, — розповідає сестра.
Після 9 класу вступив до Коледжу морського і річкового флоту на спеціальність “Інженерія програмного забезпечення”.
“Навчався на бюджеті, цікавився сучасними технологіями, програмуванням і загалом ІТ-сферою”, — каже сестра.
У 2020 році Дмитро здобув кваліфікацію техніка-програміста та продовжив навчання в Державному університеті інфраструктури та технологій. Паралельно працював.
У вільний час любив футбол, риболовлю та готувати.
“Він пригощав родину різними смаколиками, приготовленими власноруч. Ці прості речі приносили йому справжнє задоволення”, — згадує сестра.
Він дуже цінував родину й друзів, часто збирав близьких разом, організовував спільні вечори та прогулянки.
“Він ніби об’єднував людей навколо себе, був для них справжнім сонцем”, — каже Оксана.
1 червня 2021 року Дмитра призвали на строкову військову службу.
А вже 8 квітня 2023 року він підписав контракт і став на захист України.
“Він керувався глибоким почуттям обов’язку, любов’ю до України та бажанням захистити рідних”, — розповідає сестра.
Дмитро служив пілотом роти ударних БПЛА у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського. Мав позивний “Беркут”.
“Свою справу Дмитро любив по-справжньому — жив нею, віддавався повністю. Він прагнув знищувати ворога й наближати перемогу. Служба змінила його — він став більш зібраним і дорослим. Та поруч із рідними завжди залишався тим самим — щирим, усміхненим і теплим”, — згадує сестра.
Навіть під час служби Дмитро продовжував навчання і у 2023 році захистив диплом, здобув ступінь бакалавра.
Він брав участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині, виконував складні завдання. За свою службу був відзначений нагородами “Хоробре серце”, “За вірне служіння” і “За Мужність ІІІ ступеня”.
“Як пілот БПЛА він був справжнім професіоналом. Літав так, що перехоплювало подих. Це було його покликання. Він пишався тим, що в найважчий для країни час не відступив, а став на її захист”, — каже сестра.
20 червня 2024 року Дмитро одружився. Після війни планував придбати власний будинок, мріяв про дітей та хотів мати велику родину. Але втілити це не встиг.
14 серпня 2025 року Дмитро Дахно загинув під час виконання бойового завдання.
Йому було 24 роки.
Рідні захисника ініціювали петицію до президента України з проханням надати йому звання Героя України. Підтримати ініціативу можна, підписавши петицію за посиланням.
Світла пам’ять захиснику України!