Щодня о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. 6 травня згадаймо науковця та журналіста Володимира Мукана, який пішов на війну добровольцем й дістав смертельне поранення.
Про загибель військового повідомили у Навчально-науковому інституті філології КНУ ім. Т.Шевченка.
“Під час виконання бойового завдання героїчно загинув Володимир Сергійович Мукан. Таку правильну людину за поглядами треба ще пошукати. Він був націоналістом у хорошому розумінні. Любив українське й Україну. Виховував своїх синів, як козаків, — свободолюбивими та націєзорієнтованими. Успішний PR-менеджер, власник агенції комунікацій, співорганізатор Old Сar Land, аспірант, випускник і співробітник Навчально-наукового інституту філології,”, — написали в інституті.
Володимир Мукан пішов служити у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На передовій отримав звання молодшого лейтенанта й мав позивний “Блискавка”.
“Став офіцером Збройних Сил України! Ніколи не думав, що буду військовим. Але випала честь служити в час війни і отримати погон молодшого лейтенанта саме в зоні бойових дій на найгарячішому напрямі”, — писав Володимир на своїй сторінці у Facebook.
Чоловік загинув 29 квітня. Речник 118 бригади Максим Дубінський у коментарі “Суспільному” розповідав про обставини смерті Володимира Мукана.
“Наші хлопці пішли штурмом і відбили позицію ворога. Почали окопуватися і потім почався артобстріл. Володя загинув від осколка. Його евакуювали, але врятувати все одно не встигли. Я його не забуду ніколи. Ми почали разом працювати з червня 2022 року, коли він повернувся з Попасної”, — каже Максим Дубінський.
Побратим Володимира каже: журналістський досвід згодився чоловіку і на фронті.
“Він виконував позаштатно функції прессержанта свого підрозділу. Працював і як журналіст, і як військовий. Брав участь у безпосередніх зіткненнях. Востаннє я з ним говорив кілька тижнів тому. У березні їздив до них на фронт. Ми спілкувалися, він був усміхнений, пригощав чаєм, показував як вони облаштувалися. Він завжди хотів бути в усьому першим найкращим. Очолив штурмову групу, кілька тижнів тому отримав офіцерське звання. За рік він пройшов шлях від солдата-стрільця до заступника командира роти. Це надзвичайно освічена, вихована, інтелігентна людина, нова генерація ЗСУ”, — каже Максим Дубінський.
Володимира Мукана з почестями поховали 4 травня в Черкасах. В нього залишилися дружина Анна й двоє синів — Андрій та Ярослав. Чоловіку було 35 років.
Світла пам’ять.