Вшануймо журналіста Володимира Мукана, який очолив штурмову групу та загинув на фронті
Щодня о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. 6 травня згадаймо науковця та журналіста Володимира Мукана, який пішов на війну добровольцем й дістав смертельне поранення.
Про загибель військового повідомили у Навчально-науковому інституті філології КНУ ім. Т.Шевченка.
“Під час виконання бойового завдання героїчно загинув Володимир Сергійович Мукан. Таку правильну людину за поглядами треба ще пошукати. Він був націоналістом у хорошому розумінні. Любив українське й Україну. Виховував своїх синів, як козаків, — свободолюбивими та націєзорієнтованими. Успішний PR-менеджер, власник агенції комунікацій, співорганізатор Old Сar Land, аспірант, випускник і співробітник Навчально-наукового інституту філології,”, — написали в інституті.
Володимир Мукан пішов служити у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На передовій отримав звання молодшого лейтенанта й мав позивний “Блискавка”.
“Став офіцером Збройних Сил України! Ніколи не думав, що буду військовим. Але випала честь служити в час війни і отримати погон молодшого лейтенанта саме в зоні бойових дій на найгарячішому напрямі”, — писав Володимир на своїй сторінці у Facebook.
Чоловік загинув 29 квітня. Речник 118 бригади Максим Дубінський у коментарі “Суспільному” розповідав про обставини смерті Володимира Мукана.
“Наші хлопці пішли штурмом і відбили позицію ворога. Почали окопуватися і потім почався артобстріл. Володя загинув від осколка. Його евакуювали, але врятувати все одно не встигли. Я його не забуду ніколи. Ми почали разом працювати з червня 2022 року, коли він повернувся з Попасної”, — каже Максим Дубінський.
Побратим Володимира каже: журналістський досвід згодився чоловіку і на фронті.
“Він виконував позаштатно функції прессержанта свого підрозділу. Працював і як журналіст, і як військовий. Брав участь у безпосередніх зіткненнях. Востаннє я з ним говорив кілька тижнів тому. У березні їздив до них на фронт. Ми спілкувалися, він був усміхнений, пригощав чаєм, показував як вони облаштувалися. Він завжди хотів бути в усьому першим найкращим. Очолив штурмову групу, кілька тижнів тому отримав офіцерське звання. За рік він пройшов шлях від солдата-стрільця до заступника командира роти. Це надзвичайно освічена, вихована, інтелігентна людина, нова генерація ЗСУ”, — каже Максим Дубінський.
Володимира Мукана з почестями поховали 4 травня в Черкасах. В нього залишилися дружина Анна й двоє синів — Андрій та Ярослав. Чоловіку було 35 років.
Світла пам’ять.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.