Уродженка Макіївки Юлія Махно отримала заочний вирок суду за колабораційну діяльність. Після того, як росіяни загарбали Волноваху на Донеччині, жінку призначили “виконуючою обов’язки керівниці районного палацу культури”. Доказами у справі стали публікації у низці телеграм-каналів та свідчення кількох знайомих Юлії. Адвокатка просила виправдати обвинувачену, заявляючи, що “докази ґрунтуються лише на припущеннях”. Та суду наведених матеріалів вистачило.
Вирок Юлії Махно 22 березня 2024-го винесли у Луцькому міськрайонному суді Волинської області. Оскільки фігурантка мешкає на тимчасово окупованій території та проігнорувала повістки до суду, справу слухали заочно.
Як зазначає обвинувачення, у березні 2022-го, коли Волноваха опинилася під окупацією російських загарбників, Юлія Махно добровільно погодилася співпрацювати з окупаційною адміністрацією. Її призначили “виконуючою обов’язки директорки Волноваського районного палацу культури”, який окупанти “перейменували” на честь бойовика “ДНР” Володимира Жоги (на початку відкритої війни ЗСУ ліквідували його у Волновасі).
Доказами у справі стала низка публікацій у соціальних мережах. Наприклад, увагу слідчих привернуло відео на телеграм-каналі “МБУ “Волновахский районный дворец культуры им. В.А. Жоги”, яке оприлюднили 25 жовтня 2022-го. Публікацію приурочили до “Дня прапора Донецької Народної Республіки”, а в кадрі урочисті привітання з нагоди цього “свята” говорить обвинувачена в колабораціонізмі Юлія Махно.
Нижче дослівний переклад з російської.
“Вітаю, шановні жителі та гості нашого міста та району! Вас вітає Волноваський районний палац культури імені Володимира Жоги! Скільки у світі країн — стільки у світі й прапорів. І всі вони дуже різні: однотонні, різнокольорові, з візерунком, у смужку, з зірками та хрестами. Але 25-го жовтня ми вшановуємо чудове свято — День прапора Донецької Народної Республіки. На сьогодні прапор ДНР — це символ звільнення від націоналізму, символ об’єднання з РФ — нашим братським народом, це символ надії, свободи і справжнього світлого майбутнього”, — говорить російською Юлія Махно, яка стоїть у кадрі поруч зі “стягом “ДНР”.
Вітання від обвинуваченої в колабораціонізмі лунали й 12 грудня 2022-го — в День Конституції Росії. Відеозвернення, яке опублікували на тому ж телеграм-каналі палацу культури, стало ще одним доказом у справі щодо колабораціонізму.
“Всі громадяни нашої багатонаціональної і величезної країни рівні перед законом. Нам гарантуються виконання і захист наших прав і свобод. Зі святом вас! З днем основоположного закону нашої величезної країни”, — звертається російською Юлія.
“Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у виготовленні матеріалів в яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, [Юлія Махно] вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 436-2 КК України”, — зауважують у вироці суду.
Крім того, фігурантка знялася у сюжеті пропагандистського телеканалу Russia Today. У ньому йдеться про відновлення волноваського палацу культури після того, як його обстрілами нібито пошкодили ЗСУ.
Однією зі свідків у судовому засіданні була переселенка з Волновахи, яка знайома з обвинуваченою. За її словами, до відкритої війни Махно працювала у місцевому будинку культури та “брала активну участь в культурно-масових заходах, що відбувалися у Волновасі”. Після вторгнення російських військових Юлія Махно, як стверджує переселенка, почала співпрацювати з окупаційною адміністрацією. Схожі свідчення дали ще двоє вихідців з Волновахи.
Також у розпорядженні правоохоронців опинився “План заходів закладів культури міста Волновахи на День Росії”. У цьому “документі” Юлію Махно називають “виконуючою обов’язки директора Центру культурних послуг”. Крім того, як встановило слідство, жінка була ведучою на цьому святі в окупованій Волновасі та займалась його організацією.
Серед іншого, Юлія брала участь у зйомках короткометражного фільму, де прославляли “героїзм бойовиків ДНР та російських військових”. На кадрах фігурантка одягнена у російську військову форму.
Інтереси Юлії Махно у суді представляла адвокатка, яку за законом фігурантці надала держава. Вона заявила, що оскільки її підзахисну судять заочно, то неможливо встановити, чи не тиснули окупанти фізично/психологічно на Юлію або її сім’ю. Захисниця просила виправдати Махно, зазнаючи також, що “докази сторони обвинувачення ґрунтуються винятково на припущеннях”.
Водночас суд не знайшов підтверджень того, що Юлія пішла на співпрацю з окупантами під тиском, тож її визнали винною у виправдовуванні збройної агресії Росії проти України (ч.2 ст. 436-2 КК України) та колабораційній діяльності (ч.6 ст.111-1). Повістки про виклик до суду публікували на сайті Офісу генпрокурора та в газеті “Урядовий кур’єр”, а також надсилали жінці у WhatsApp. Фігурантка проглянула повідомлення, але нічого не відповіла.
Юлії Махно присудили 11 років в’язниці та на 15 років заборонили обіймати посади у держструктурах. Усе майно фігурантки вирішили конфіскувати. Оскільки вирок наразі заочний, перший день покарання для Юлії буде після затримання.
Упродовж тридцяти днів після оголошення вироку адвокатка Юлії Махно могла подати апеляційну скаргу. Однак наразі у відкритих реєстрах даних про таку немає. Тож 21 квітня рішення набуло законної сили.
Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.