Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Підтримати

Їй 17 років, вона виїхала з Костянтинівки Донецької області на Кіровоградщину на початку 2025 року і суміщає  навчання з власною справою. Ксенія Одинцова двічі проходила програму підтримки молодих підприємців, виграла грант і зайнялася манікюром. Про те, як поєднувати випускний клас із бізнесом, шукати клієнтів на новому місці та не кидати справу, коли складно, Ксенія розповіла в інтерв’ю Вільному Радіо.

 

Відкрити студію манікюру переселенка з Костянтинівки планувала ще після 9 класу

Ксеніє, звідки ви родом і що вас привело до манікюру?

Я родом із Костянтинівки на Донеччині. Виїхала звідти у січні 2025 року. Манікюр — це моє хобі, але можна вже казати, що й робота: мені це приносить задоволення.

Як з’явилася ця ідея — навчитися професійно доглядати за нігтями?

Рішення розпочати власну справу я прийняла ще після закінчення 9 класу. Мені дуже хотілося “робити нігті” — як більшості дівчат у підлітковому віці. Просила маму дозволу, але вона хвилювалася за безпеку і була проти. Тоді мені прийшла ідея: навчитися це робити самотужки. Так мама погодилась (сміється — ред.), а тато підтримав і оплатив мені курси. Спочатку я планувала робити нігті лише собі, але після навчання зрозуміла, що хочу розвиватися далі й працювати з клієнтами. Так усе і почалося.

17-річна підприємиця двічі проходила навчання та виграла грант

Ви двічі проходили навчання підтримки для молодих підприємців освітньої платформи uBoost. Тобто вдруге прийшли вже з досвідом. Чого не вистачало?

Я розуміла, що потрібно вдосконалитися і, так би мовити, закріпитися. Першого разу — а це був їхній пробний запуск — гранти ще не давали, чисто наповнювали інформацією. Я мала бізнес-план. Другий раз я вже знала, що програма оновилась. Хотіла опрацювати те, з чим складніше: пошук клієнтів, фінансова частина, маркетинг. 

Що найскладніше давалося під час навчання?

Якось я прочитала завдання неуважно, зрозуміла по-своєму, сиділа дві години — а потім перечитала і виявилося, що все не так. Паніка, бо це було вночі, вже втомлена була. Але я та людина, яка, якщо взялася, доводить до кінця. Почала все заново.

Ксенія Одинцова, фото: uBoost

В рамках проєкту ви виграли грант у 40 тисяч гривень, на що витратите?

На закупівлю матеріалів, оплату айдентики, таргет і рекламу — весь маркетинг. Всіма процесами я займаюсь сама, крім айдентики — зараз замовила дизайнерці лого, стиль.

На якому етапі зараз ваша студія?

Зараз працюю вдома самостійно, окремого приміщення ще немає. Формую власну айдентику, розвиваюся як майстер. У майбутньому розглядаю можливість розширення і, можливо, створення команди. 

Ви починали ще вдома у Костянтинівці. А де беруться клієнти на новому місці?

Ситуація поки не дуже, але клієнти є — колега мамина з роботи, подружки, знайомі подружок. Тобто класичне сарафанне радіо. 

Що найважче в усьому цьому процесі?

Найскладніше зараз — пошук нових клієнтів і розвиток клієнтської бази. А так, в принципі, все окей.

Ксенія Одинцова, фото: uBoost

Адаптація після евакуації та поєднання власної справи з навчанням

Як поєднуєте бізнес зі школою? Ви ж у 11 класі?

Так, зараз випускний клас, готуюся до НМТ. Клієнтів приймаю після занять. Часу на все значно менше: навіть собі нігті зараз не роблю.

За чим найбільше сумуєте вдома?

Найбільше запам’ятався мій двір і майданчик поряд з нашим будинком — там пройшло все дитинство. Школа, садочок — місця, наповнені спогадами про щасливе дитинство без війни. Рідні залишалися в Костянтинівці, але всі вже виїхали — нещодавно.

Чи важко було влитися в новий колектив після переїзду?

Це був мій найбільший страх — що будуть чіплятися, якось виділяти. Я взагалі не планувала йти в нову школу, думала залишитися на дистанційці — всього ж півтора року залишалось. Але мама сказала: йди, друзів знайдеш. Пішла. Знайшла найкращу подружку, потрапила в її компанію. Вийшло добре.

Що б порадили ровесникам, які хочуть щось своє розпочати, але бояться?

Головне — вірити в себе, у свої сили. Завжди казати собі: ти все зможеш, ти молодий, ти з усім впораєшся. Не опускати руки раніше часу, бо складнощі будуть — не буває, щоб усе легко й гладко. Але головне — вірити в себе.

Де шукати такі можливості конкретно, фізично?

Шукати схожі програми — як uBoost. В міськраду не підеш і не скажеш “допоможіть”. А такі програми — є, треба стежити за соцмережами й шукати.

Як дізналися про програму підтримки для бізнесу молоді?

Перший раз — вчителька скинула посилання в класну групу. Тоді ще була дистанційка, вже йшла [повномасштабна] війна. Я подумала: чому б не спробувати? Вдруге знайшла їх сама: була підписана на їхню інстаграм-сторінку, і вони анонсували набір на новий потік.

Які плани після школи?

Поки планую вступати. Якщо піду в університет — на повноцінне ведення бізнесу може не вистачати часу. Але якщо не складеться зі вступом — буду далі розвиватися. Реєстрацію ФОП-а відкладаю до повноліття: якраз час розібратися в нюансах.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію волонтерки з Дружківки Аліни Сухомлін, яка втратила друга й дім, але продовжує збори для військових. 

 


Завантажити ще...