5 грудня по всьому світу відзначають День волонтера. В Україні дізнаватись про волонтерів почали більше з початком російської агресії на Донбасі. Багато небайдужих людей почали збирати кошти, щоб допомогти тим, хто опинився на лінії вогню. Про деяких волонтерів ми розповімо словами тих, хто їм вдячний.
Ми зробили підбірку з деяких волонтерів і організацій, які допомагають таким прифронтовим населеним пунктам як Зайцеве Бахмутського району. Лінія розмежування проходить через територію селища. Там майже не буває тиші, мешканці часто чують вибухи. Буває таке, що через бойові дії у людей вибиває вікна, а десятки будинків залишаються розбитими ще з часів активних боїв у 2014 році.
Тоді мешканцям, які опинились в біді почали допомагати волонтери та різні міжнародні організації. Голова Зайцевської ВЦА каже, що він розділяє благодійників, які працюють від міжнародних організацій і волонтерів.
“Волонтери — це ті, хто від цієї війни втрачає час на те, щоб збирати гроші, привозити, шукати кому і що потрібно. І це дійсно ті волонтери, їх мало хто знає”, — розповів Вільному радіо голова ВЦА Зайцевого Володимир Весьолкін.
Благодійники також допомагають українцям, але це їхня робота.
Володимир Весьолкін відзначив деяких волонтерів, які з самого початку війни і досі допомагають мешканцям селища.
Вже кілька років благодійники з “Місії добра” привозять до Зайцевого та інших прифронтових селищ речі для дітей. Вони закупають їм шкільну форму, теплий одяг та інше.
Жінка з початку збройного конфлікту на Донбасі почала збирати кошти на допомогу військовим. Вона купує різне обладнання: одяг, бронежилети, приціли для снайперських гвинтівок, тощо. Гуманітарну допомогу вона привозить особисто.
“Вона взагалі більше як військовий волонтер, але не забуває і про цивільних. Вона і для мешканців прифронтового селища привозить різну гуманітарну допомогу”, — розповідає Володимир Весьолкін.
Поруч з квадракоптерами або тепловізорами для розвідників, в багажнику мікроавтобуса, який їде на Донбас, можуть лежати теплий верхній одяг, колготки або цукерки.
“Мені легше в зоні бойових дій, ніж в коридорах Мінсоцполітики”, — таку фразу сказала волонтерка Олена Розвадовська в інтерв’ю виданню ZN.ua.
Жінка працювала омбудсменом з прав дитини ще до Революції Гідності. З кінця 2014 року вона почала їздити на Донбас по роботі, але пізніше вирішила залишитись там жити. На Донеччині вона почала проводити заходи по мінній безпеці для школярів та допомагати дітям з прифронтових сіл.
“Вона дуже допомагає саме дітям. Окрім подарунків, речей, які їм потрібні, ще й шукають кошти, щоб вивезти кудись дітей. Як по Бахмутському району, в кіно і на різні заходи, так і до Києва і Львова”, — розповідає голова Зайцівської ВЦА.
Наприклад, влітку цього року вона організувала поїздку для дітей із Зайцевого, Кримського і Торецька на море.
Це благодійники, які працюють на кошти донорів. Саме ADRA Ukraine має багато проєктів, серед яких є відновлення житла.
За кошти німецького Уряду вони відбудували вже сотні будинків, які знаходяться біля лінії розмежування. Частина з них і в Бахмутському районі.
“В цьому році вони хоч і 3 будинки нам відремонтували, а в минулому році за 50. Вони приїжджають, опрацьовують з початку року, бачать що потребує ремонту не за бюджетні кошти, і всередині року починають працювати і роблять дуже гарний і якісний ремонт”, — зазначив Весьолкін.
Зокрема, вони ремонтують покрівлю будинків, замінюють вікна та відновлюють фасад.
Через збройний конфлікт на Донбасі, десятки населених пунктів залишились без транспортного сполучення. А зняти пенсію, купити ліки в аптеці, або отримати будь-яку соціальну послугу можна лише в найближчому райцентрі. Тож благодійники запустили соціальні автобуси, які безкоштовно привозять мешканців прифронтових населених пунктів до райцентрів.
Люди називають такий транспорт “Автобус щастя”, адже це єдине, завдяки чому мешканці прифронтових населених пунктів можуть хоча б зняти гроші. Наприклад, раніше, щоб мешканцю Тарамчука доїхати до райцентру, йому необхідно було йти пішки 3-4 кілометри, щоб спіймати якийсь автобус.
“Не зручно з пересадками. А тут сів і доїхав. І в пенсійний, і в податкову встиг. Автобус зручний. І в аптеку зайшов — купив, що треба”, — розповів Вільному радіо мешканець Тарамчука Сергій.
Наразі на Донбасі таких автобусів 10. Їх перелік та розклад можна подивитись тут.
Ми вирішили включити в перелік ще одних волонтерів, які допомагають українським військовим на передовій. Це команда з мешканців Бахмута, які щодня приходять в підвал одного з житлових будинків, щоб плести сітки.
Щоб отримати маскувальну сітку, військові самі мають звернутись до волонтерів. Останні за власні кошти та своїми силами знаходять, купують тканину, та збирають разом, щоб поспілкуватись за плетінням.
Один із засновників людей-павуків Віктор Горобець каже, що зазвичай замовники — це артилеристи, танкісти або спецпризначенці ЗСУ.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
