Володимир Путін ймовірно особисто ухвалив рішення передати ЗРК “Бук”, яким збили MH17, — висновки слідчих
Міжнародна спільна слідча група отримала перехоплення російських посадовців, які встановили, що у 2014 році бойовики дійсно просили ЗРК «Бук» у Росії та дозволити це міг тільки Президент Росії. Оскільки тільки керівник країни ухвалює рішення про військову підтримку за межами Росії, він може бути підозрюваним у справі MH17. Детальніше про те, що вдалося дізнатись слідчим, читайте в матеріалі.
Нові деталі опублікували у звіті Спільної слідчої групи (JIT).
За даними слідчих, у 2014 році бойовики попросили зенітні комплекси більшої дальності. Це прохання обговорювали у другій половині червня 2014 року в адміністрації президента Росії. Запит передали міністру оборони та Президенту Росії, і вони погодились дати зброю бойовикам, яких підтримував Кремль.
Представники JIT стверджують, що лише Президент Росії міг ухвалити рішення про військову підтримку на тимчасово захопленій частині Донецької області.
“Існує конкретна інформація про те, що прохання сепаратистів було передано президенту, і що це прохання було задоволено. Невідомо, чи згадується в запиті система “Бук”. Трохи пізніше з’являються більш важкі системи ППО, в тому числі і “Бук”, з якого збили MH17. Хоча ми говоримо про вагомі докази, висока планка повних і переконливих доказів не досягнута. Крім того, президент користується імунітетом на посаді глави держави”, — йдеться у звіті слідчих.
Слідчим вдалося дізнатись про це завдяки телефонним розмовам російських посадовців. Їхні імена не називають, але уточнюють, що одним з них був т.з. “помічник ватажка окупантів у Криму Сергія Аксьонова”.
В запису розмови, помічник каже, що прийняти таке рішення не могли генерали або міністр оборони країни-агресорки. Розгляд дозволу на постачання зброї навіть відкладали на тиждень, оскільки Президент Росії тоді був на саміті у Франції.
З відкритих джерел відомо, що Президент Росії Володимир Путін на початку червня перебував на першому саміті “Норманської четвірки” у французькому замку Бенувіль.
Що відомо про екіпаж ЗРК “Бук”
Завдяки десяткам фотографіям, відео та сотням перехоплених телефонних розмов, слідчим вдалося встановити, що ЗРК “Бук”, яка стріляла по MH17 приїхала до тимчасово окупованої частини Донеччини з розташування 53-ї бригади ППО Росії, яка розташована у Курській області.
З 2014 року цією бригадою командує полковник Сергій Мучкаєв, який підпорядковується Міністерству оборони під керівництвом Сергія Шойгу. Міністр оборони своєю чергою підпорядковується Президенту Росії.
JIT уточнюють, що Сергій Мучкаєв повинен був знати про переміщення ЗРК, яке належало його військовій частині. Однак, слідчі уточнюють, що довести це наразі не можуть, бо не мають свідчень, що він дійсно брав участь в передачі зброї.
Слідчі JIT вже поділилася висновками з родичами загиблих жертв на MH17. Повні дані вони планують поширити, сподіваючись, що це допоможе зрушити з місця ситуацію в розслідуванні.
Наразі не вистачає даних, щоб почати нові судові переслідування через велику кількість нової інформації про причетність різних людей до теракту.
Наприклад, досі не вдається встановити особисті дані членів екіпажу “Бук”, яким збили MH17. Зазвичай екіпаж “Бука” складається з чотирьох військових:
- очільник розрахунку;
- сержант;
- рядовий оператор, що натискає кнопку;
- рядовий водій.
Однак скільки людей були саме в “Буку”, який збив літак, невідомо.
Невідомим залишається також те, якою інформацією володів екіпаж ЗРК, що отримав завдання випустити ракети по цивільному літаку.
Нагадаємо, 17 листопада 2022 року нідерландський суд заочно виніс вирок у справі збиття у небі над Донеччиною 17 липня 2014-го пасажирського літака МН17. Справу розглядали роками і тепер визначилися з покаранням за одну з наймасштабніших авіакатастроф в історії. Трьох обвинувачених — росіян Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та українця Леоніда Харченка суд приговорив до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Втім їх не затримували, бо чоловіки переховуються від слідства.
Читайте також:
33Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
