Врятовані з Нью-Йорка: “Білий янгол” евакуював родину із трьома дітьми (ФОТО, ВІДЕО, РЕПОРТАЖ)

Поліцейський екіпаж “Білий янгол” сьогодні їде до Нью-Йорка на Донеччині. Звідти евакуюють Тетяну і її трьох дітей, які нарешті покинуть селище.

Тут неспокійно доволі давно ㅡ росіяни часто скидають на Нью-Йорк авіабомби “ФАБ-250” і “ФАБ-500”. Під обстріли потрапляють житлові будинки, гинуть люди. Нью-Йорк — це вже лінія фронту, за ним — окуповані території. 

Поліцейські швидко заходять до під‘їзду, піднімаються на 2 поверх і підходять до конкретної квартири. Чую лаконічне: “Евакуація”, жінка із квартири відповідає: “Так” і починає збирати дітей. “Женя, Люба і Міша. 16, 11 і 9 років”, ㅡ рапортує жінка.

Коли всі готові виходити, поліцейські допомагають надягнути на дітей та матір бронежилети і каски. Для дітей вони ㅡ спеціальні.

Спускаємось до машини. Поки дорослі вантажать речі в авто, розмовляю з дітьми. Наймолодший хлопчик тримає в руках картину. Малювала її одна із сестер, вирішили, що варто забрати малюнок із собою. Видно, що вони хвилюються, час від часу в дітей починають тремтіти руки і ноги.

— Страшно чи холодно? — питаю.

— Ні те, ні те.

— Переживаєте?

— Угу.

— Ще трохи, все буде добре. От побачите.

— Ми знаємо, — відповідає одна із сестер.

Час від часу до дітей підходять поліцейські й також намагаються заспокоїти. Здається, це частково спрацювало.

Евакуація дітей із Нью-Йорка

Нарешті все завантажили, сідаємо в авто і рушаємо. Молодші діти сидять поряд і розмовляють між собою, старша дивиться на дорогу через лобове скло. Тепер, здається, хвилюватися починає мама. 

— Чому ви наважились виїхати?  питаю Тетяну.

— Обстрілюють багато, падає поряд дуже, страшно, ㅡ каже жінка. 

— А діти як поставились до цього рішення?

— 50/50. Хотіли залишитись вдома, бо це все ж дім, а з іншого боку — страшно. Позавчора такі обстріли були, що думали, все. Сиділи в коридорі, тремтіли. Та й не тільки позавчора.

— У вашому будинку є сховище чи підвал?

— Ні, ходили в сусідній.

При цьому, усі дистанційно навчались — дротовий інтернет в будинку поки працює. 

— Тепер діти зможуть навчатись офлайн, — кажу.

— Ой, навіть не знаю, що краще. Здається, онлайн безпечніше.

— Маєте, куди їхати?

— Так, поїдемо у Дніпро. Там і в дітей багато однокласників, друзів. Це також трохи пом‘якшило рішення про евакуацію, — розповідає Тетяна.

Мовчить кілька секунд і додає:

— І потім повернемось.

— Тільки потім, не зараз. Зараз не треба, — відповідаю.

Згадую, як поліцейська екіпажу “Білого янгола” Олена розповідала, що частина людей, яких вони евакуювали, з часом повертаються під обстріли. Декого доводиться вивозити знову.

Приїжджаємо у Костянтинівку. Частину речей жінка відправляє поштою, решту складають в авто до знайомого. В цей час старша сестра на колінах розгортає блокнот. Бачу на сторінках дати й невеликі записи від руки. Мабуть, щоденник. Мама забирає дівчину, вони йдуть до авто.

Сьогодні ж родина вирушить у дорогу за сотні кілометрів від рідного дому. До речі, вперше з 24 лютого 2022 року. 

Чи не щодня селище Нью-Йорк потрапляє під щільний вогонь окупаційних військ. На місто окупанти скидають авіабомби та руйнують мирні будівлі. Деякі зі снарядів не розриваються — їх ліквідовують сапери. Попри це у населеному пункті досі є місцеві мешканці, яким складно наважитись на переїзд у безпечне місце. 

Приміром, одна з місцевих родин, де зростають двоє дітей, боялася виїжджати через постійні обстріли та проблеми з документами. У лютому поліцейські таки вмовили дорослих врятувати дітей з небезпеки.  У травні з прифронтового Нью-Йорка поліцейські евакуювали трьох дітей, мати яких померла. Будинок сім’ї постраждав під час чергового обстрілу.