Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Ірина Новік 20 років відпрацювала терапевткою у столичній лікарні. З перших днів відкритого вторгнення жінка добровільно долучилася до бойових медиків ЗСУ. Два роки вона рятувала життя захисників, але у квітні 2024 року загинула.
Про загибель медикині повідомили колеги з Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Оболонського району.
Ірина Новік родом з міста Хорола Полтавської області, де закінчила місцеву школу №3. З 2002 року почала працювати терапевткою в Центрі первинної медико-санітарної допомоги №2 Оболонського району у Києві.
“Її дуже любили і колеги, і пацієнти. Одна з найкращих лікарів центру. Сум та біль, йдуть найкращі. Чуйна, безвідмовна, віддана своїй справі, завжди готова прийти на допомогу. Знаходила потрібні слова та підхід до кожного. Усміхнена, відкрита і неймовірно щира”, — згадують Ірину колеги.
Пацієнти Ірини називали її лікаркою від Бога та своєю героїнею.
“Дуже талановита у своїй стихії лікарка. Дуже добра, щира, ввічлива, завжди допомагала, ніколи не відмовила. Не віриться, що так сталося” — написав один із пацієнтів медикині.
З самого початку повномасштабного вторгнення Ірина Новік вступила добровольцем до лав бойових медиків.
Спочатку вона рятувала українських захисників на Кремінському напрямку фронту, а потім на Донеччині. Згодом медикиня здобула підвищення.
“Іра була дуже світла і дуже бойова, дійсно офіцер. Після Кремінної стала начмедом (начальницею медичної частини, — ред.). Постійно сварилась, коли її хлопці лишали на стабпункті в Ямполі, а самі їхали без неї на евакуацію. А скільки вони з [колегою] Дашею життів врятували, вам і не передати”, — передають колеги слова одного з військових побратимів.
Прощання з жінкою провели 23 квітня 2024 року у столиці.
“Вона дивилася у вічі смерті, врятувала не одне життя, але стала небесним Янголом. Вічна шана і пам’ять Ірині, яка полягла смертю хоробрих!” — додали посадовці з Хорольської міської територіальної громади.
Світла пам’ять.