захисник з Костянтинівки Андрій Алєксєєнко на фронті портрет
Фото Людмили Статіви

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 30 листопада згадаймо 29-річного мешканця Костянтинівської громади Андрія Алєксєєнка. Він служив у поліції та ніколи не воював. Цієї зими чоловік добровольцем пішов у військо та захищав рідну землю у спецпідрозділі розвідувального управління. Життя Андрія обірвалося на Харківщині на полі бою.

 

Про Андрія Алєксєєнка Вільному радіо розповідає його мама Людмила Статіва. 

“Його всі хлопці поважали. Він загинув зі своїм командиром підрозділу. Моя думка така, що будь-який командир хоче бути впевненим, що за ним стоїть перевірена людина”, — каже мати захисника.

Позивний в Андрія Алєксєєнка був “Медоїд”. 

захисник з Костянтинівки Андрій Алєксєєнко у війську зі зброєю
Андрій Алєксєєнко з Костянтинівської громади, на псевдо “Медоїд”. Фото: Людмила Статіва

“Медоїд” це така тваринка, яка після укусу змії впадає у сплячку на пів години. Отрута нейтралізується — і тварина жива. Тобто її нічого не може взяти. Не знаю, чи Андрій сам взяв такий позивний, чи йому дали побратими”, — каже пані Людмила.

захисник з Костянтинівки Андрій Алєксєєнко на війніі
Андрій Алєксєєнко з Костянтинівки, фото з архіву його матері Людмили Статіви

 

 

Бойові товариші Андрія розповіли, що тіло її сина не могли забрати з поля бою три дні.

“Хлопці казали: “Ми з дрона бачим, що він там серед поля лежить, але нам “орки” (російські військові, — ред.) не дають підійти забрати його”, — переповідає мати бійця.

Непоправне сталося 17 жовтня 2023-го біля села Іванівка Куп’янського району Харківщини. По позиціях, де перебував Андрій Алєксєєнко, поцілив російський танк.

До відкритого вторгнення росіян Андрій Алєксєєнко працював у поліції Костянтинівки

Андрій — найстарший серед шести дітей Людмили Статіви. Він народився 

19 вересня 1994 року. Велика родина жила у селі на Молочарці, це за два кілометри від Костянтинівки.

“Андрій навчався у Новодмитрівському ліцеї, після школи навчався у 113-му професійному училищі у Костянтинівці на зварювальника. Але за фахом не робив. Робив на вантажівці на машині, на кар’єрі, а потім відучився [в університеті внутрішніх справ] у Маріуполі та пішов працювати поліцейським. Працював у патрульній поліції у Костянтинівці”, —  розповідає Людмила Статіва. 

поліцейський Андрій Алексєєнко у Костянтинівці
Андрій Алєксєєнко на посаді поліцейського у Костянтинівці. Фото: Людмила Статіва

 

Чоловік встиг створити родину: у нього з цивільною дружиною Дар’єю були двоє дітей, син та донька.

Андрій Алєксєєнко міг продовжувати працювати у поліції, але пішов на фронт добровільно

Початок повномасштабної війни застав Андрія Алєксєєнка у Костянтинівці. 

“Він був у Костянтинівці, і коли були “прильоти”, виїжджав на всі ці локації. В його телефоні залишилися багато фотографій цих руйнувань. Він відпустив бороду. Сказав: “Обстрижу, коли закінчиться війна”,  —  згадує Людмила Статіва. 

Вона каже, що її син сам пішов до війська. Хоча раніше в армії ніколи не служив. 

Андрій Алєксєєнко на війні
Андрій Алєксєєнко, фото матері Людмили Статіви


“Андрій вивіз родину до Черкас та мав можливість перевестися туди до поліції або продовжувати працювати у поліції у Костянтинівці. Але він взимку 2023 року пішов добровольцем воювати, в січні чи лютому. Він мені про це не казав, а сказав, коли вже був у війську на навчаннях”,  —
каже мати. 

Рідні вважають: Андрію подобалась армія. 

“Казав: “Коли закінчиться війна, я залишусь в армії”. Невістка каже: “Він був там на своєму місці”, — каже Людмила Статіва. 

Бойовий шлях Андрія Алєксєєнка

Андрій став старшим солдатом спецпідрозділу Головного управління розвідки Міноборони “Артан”.

“Оце, що вони висадились у Криму влітку, — це їхня робота, він сам мені казав. На Зміїному — це теж їхня робота. Останнє завдання, де він загинув, було на Куп’янському напрямку”, — розповідає Людмила Статіва.

Андрій Алєксєєнко на острові Зміїний
Андрій Алєксєєнко на острові Зміїний. Фото Людмили Статіви


Людмила каже, що вижити її син шансів не мав. 

“Поранення Андрія у живіт були несумісні з життям, він загинув одразу. А його командира до лікарні не довезли, він помер дорогою. Я  розмовляла з військовими, вони кажуть: “Танк це така зброя, що він коли стріляє —  [чути] тільки “вихід” і одразу “прильот”. Тобто взагалі немає часу зреагувати, впасти на землю, заховатись. Це миттєво — він лише вистрілив і одразу прилетіло”, — каже жінка.

Чоловіка вирішили ховати у Києві, на Алеї слави Лісового кладовища. 

“Батько наполягав, щоб його поховали у Костянтинівці. Але ми бачили, що в Грозі Харківської області трапилося. Ми не стали ризикувати, їхати до Костянтинівки, тому що зараз це друга лінія оборони. І дружина зможе туди з’їздити з Черкас”,  —  каже мати. 

Яким був захисник з Костянтинівки Андрій 

 

Прощалися з Андрієм Алєксєєнком у столиці.

“На похороні було близько 400 побратимів, дуже велика колона була. Перекривали центр Київа. Андрія ховали з його побратимом, вони одного віку”,  —  розповідає мати захисника.

В Андрія Алєксєєнка залишилися батьки, п’ятеро молодших сестер та братів, дружина та двоє малолітніх дітей. Наймолодшій сестрі Андрія зараз лише п’ять рочків. 

поліцейський Андрій Алексєєнко з Костянтинівки
Андрій Алєксєєнко з дочкою, фото Людмили Статіви

 

Уся родина згадує останню зустріч з Андрієм 7 вересня 2023-го.

“Стоять дві його фотографії. Подарунків він тоді накупив, і діти їх виставили. А на 40 днів вони їх солодощами обсипали. Дочка каже: “У нього мудрості було, як наче йому було 70 років, з самого дитинства”, — розповідає Людмила Статіва. 

Та чи не найтяжче саме їй. 

захисник з Костянтинівки Андрій Алєксєєнко на псевдо Медоїд
Андрій Алєксєєнко був найстаршим з-поміж шести дітей Людмили Статіви, фото з архіву родини


“Увесь світ рухнув. Живеш у двох світах: тут треба жити та щось робити, а думки зсередини з’їдають. Люди кажуть: “Живи далі, у тебе діти”. Але ніхто не розуміє, що діти не взаємозамінні! І не можна одного замінити другим. Кожного любиш по-особливому”,
— ділиться горем Людмила Статіва.  

Світла пам’ять захиснику.


Завантажити ще...