Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 19 січня згадаймо 28-річного мешканця Сіверська Олександра Недбайла. Він воював під Бахмутом у складі 210 окремого спеціального батальйону та загинув 30 грудня.
Історію захисника України з Сіверська Вільному радіо розповідає родичка загиблого, волонтерка Лілія Ярошевська.
Олександр воював під Бахмутом у складі 210-го окремого спеціального батальйону “Берлінго”. Мав позивний “Золотий”.
“Саша мій чотириюрідний брат, ми мешкали у Сіверську та завжди допомагали один одному. Він виїхав з Сіверська разом зі своєю цивільною дружиною та її дочкою на Рівненщину у Дубровицький район. А звідти його призвали на війну, він був на навчаннях у Києві. Наприкінці грудня вони приїхали до Бахмута, 28 грудня його відправили на бойове завдання, а 30 грудня він загинув біля Кліщіївки”, — розповідає жінка.
Про Олександра Недбайла відомо, що він народився 23 березня 1994 року у Сіверську Донецької області. Його виховала бабуся, оскільки мама рано померла. Після школи Саша закінчив училище, гроші заробляв різноманітними підробітками.
Про смерть Олександра родина дізналась 6 січня.
“У нього була родина та двоє дітей, він дуже любив їх. Дітям про загибель батька ще не сказали. Саша був чуйною людиною: у Бучі російські окупанти вбили мого брата, і Саша дзвонив мені та сильно плакав, співчував”, — каже Лілія.
У захисника також залишилась 18-річна сестра, тітка та бабуся з дідусем.
Військові збирались поховати Олександра на Рівненщині, біля кордону з Білоруссю. Проте родина цього не захотіла.
“Усі наші родичі поховані у Сіверську. Я оголосила збір коштів на те, аби перевезти тіло Саші до Києва на кремацію. Ми його з Рівного забрали до Бучі. Там його тіло привели до ладу (у нього очі були відкриті, а обличчя в крові та бруді), і 13 січня його відспівали з військовими почестями, мені вручили прапор. Потім ми відвезли його тіло до крематорію. Його прах нам віддадуть 23 січня — там черга на кремацію”, — розповідає Лілія.
Прах сіверця планують поховати у Бучі на Алеї слави для захисників. У Сіверську поки не хочуть.
“Станом на зараз ми не знаємо що буде завтра у Сіверську. Коли ми деокупуємо весь Донбас, то скоріш за все перепоховаємо його прах у Сіверську”, — каже родичка загиблого.
Світла пам’ять.
Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
